Теорія журналістики - Приступенко Т.О. - Звернення журналістської ініціативи "Журналісти — за чисті вибори"

Ми, українські журналісти, які підписалися нижче, гостро відчуваємо власну відповідальність за роль ЗМІ у проведенні справедливих та вільних виборів навесні 2002 р.

Роль мас-медіа у правовій державі для вільного та усвідомленого вибору громадян є непересічною. ЗМІ надають можливість громадськості ознайомитися з позицією політичних та громадських лідерів, давати їм оцінку, а політикам забезпечує можливість висловлювати своє ставлення до суспільних проблем і брати участь у вільному перебігу політичних дискусій.

В умовах демократії медіа зобов'язані надавати виборцям інформацію в обсязі, достатньому для прийняття усвідомлених рішень.

Ми визнаємо, що наша відповідальність перед суспільством полягає у чесному дотриманні професійних та етичних норм.

Ми працюємо в різних ЗМІ, з різною редакційною політикою, різними власниками. Тому ми свідомо не апелюємо до поняття колективної відповідальності. Вибір кожного — за якими принципами працювати — стає сьогодні визначальним.

Тому підпис кожного а нас є особистою декларацією того, що ми під час виборчих перегонів у своїй журналістській діяльності будемо керуватися такими принципами.

1. Повага до права громадськості на повну та об'єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов'язком журналіста.

2. Журналіста не можна службовим порядком зобов'язати писати чи виконувати будь-що, якщо це суперечить його власним переконанням чи принципам.

3. Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від політичної реклами відповідною рубрикацією. Редакційні публікації не повинні залежати від приватних чи комерційних інтересів третіх осіб.

4. Необгрунтовані звинувачення, твердження, які принижують людську гідність, суперечать журналістській етиці та ведуть до юридичної відповідальності.

б. Журналіст зобов'язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації* якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності.

6. Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо не повинні фальсифікувати зміст.

7. Журналіст мас використовувати законні методи отримання інформації з повагою до приватного життя людини.

8. Публікація про судові процеси не має бути упередженою щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду.

9. Новини, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одні від одних.

10. Точки зору опонентів, зокрема тих, хто стан об'єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.

11. Не допускається таке вибіркове цитування соціологічних досліджень, яке призводить до викривлення змісту. Журналістські опитування громадян не повинні фабрикуватися з мстою отримання наперед визначеного результату.

12. Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання.

Ми закликаємо приєднатися до цього звернення тих журналістів, які розуміють важливість дотримання цих принципів та відчувають відповідальність за особисту позицію перед майбутнім України.

Для дотримання культури професійної та чесної журналістики, ми ініціюємо створення Комісії з журналістської етики.

Кодекс професійної етики українського журналіста

Свобода слова в діяльності засобів масової інформації є одним із найважливіших інститутів демократії. Керуючись Загальною декларацією прав людини, Всесвітньою хартією свободи преси ООН, Конституцією та чинним законодавством України, Кодекс професійної стики українського журналіста визначає основні морально-етичні орієнтири, яких журналіст мас дотримуватися, виконуючи свої професійні обов'язки з тим, щоб його діяльність всіляко сприяла якнайкращому і найефективнішому виявленню власних творчих можливостей в ім'я утвердження добра і справедливості.

1. Головний обов'язок журналіста — сприяти забезпеченню права громадян на одержання оперативної інформації. Це зобов'язує його у своїй діяльності завпеди бути об'єктивним, коректним, відповідальним за свою справу. Журналіст поширює і коментує лише ту інформацію, у правдивості якої переконаний. Він уникає неповноти або неточностей чи викривлень інформації, які могли б завдати моральної шкоди честі та гідності людини, неприпустимі з його боку недостовірні повідомлення.

2. При виконанні професійних обов'язків журналіст не може вдаватися до протизаконних, некоректних способів одержання інформації, використовувати своє службове становище в особистих інтересах. Як тяжкий злочин, сприймаються факти одержання ним за будь-яких обставин плати (хабара) за поширення брехливої або приховування достовірної інформації. Журналіст поважає осіб, які надають йому інформацію, не розголошує її джерел, за винятком судової вимоги.

3. Журналіст має право відмовитися від виконання завдання редакції з підготовки та поширення власної інформації, якщо її зміст після редакційної правки зазнав істотних змін, що суперечать його переконанням або пов'язані з порушенням норм професійної етики. В усіх інших випадках, коли журналіст оприлюднює неправдиву інформацію, в якій перекручено факти або зведено наклеп чи завдано моральної образи людині, він зобов'язаний у тому самому засобі масової інформації визнати свою провину шляхом вибачення і виправлення помилок.

4. Журналіст повинен уникати у своїх публікаціях та передачах образ з приводу національних, расових, стичних та релігійних поглядів і почуттів людей, протидіяти екстремізму та обмеженню громадянських прав за будь-якими ознаками. Він утримується від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, зобов'язаний уникати образливих висловів, які можуть завдати їй моральної та фізичної шкоди.

5. Журналіст у своїх повідомленнях не втручається у судові справи, поки триває слідство, і уникає характеристик людей, підозрюваних у злочині, але вина яких не встановлена вироком суду, що набрав законної сили. Не виключається його право на журналістське розслідування, пов'язане з тими чи іншими подіями та фактами, що мають громадське звучання і покликані захищати інтереси суспільства та особи.

6. Журналіст дорожить власним авторитетом та репутацією, несе не лише юридичну, а й моральну відповідальність перед суспільством за правильність повідомлень і справедливість суджень, поширених за власним підписом, під псевдонімом чи анонімно, але з його відома та згоди.

7. Журналіст у професійній поведінці не має права ставити особисті інтереси понад усе. Замовчування чи поширення ним інформації шляхом одержання незаконних винагород або подання її як такої, що містить наклеп, упередженість, необгрунтовані звинувачення, -неприпустимі. Привласнення чужих думок і творів, матеріалів частково чи повністю (плагіат) суперечить професійній етиці журналіста, с підставою для осуду його з боку колег і оцінюється ними як ганебний вчинок.

8. Журналіст у практичній діяльності не піддається тиску владних структур, особливо в тих випадках, коли йому нав'язують чужу чи хибну думку, орієнтують на фальсифікацію фактів. Він вважає непристойним використовувати свою репутацію і службове становище для поширення матеріалів з мстою наживи, з кар'єристською метою та керуючись прагненням догодити певним силам чи особам.

9. Журналіст поважає і відстоює професійні права колег, дотримується норм і правил поведінки у редакційному колективі. Він є скромним, наполегливим і працелюбним на шляху до творчого визнання. Його моральний обов'язок — допомога у фаховому становленні молодих журналістів.

10. Порушення журналістами положень цього Кодексу піддаються громадському осуду, розглядаються на зборах редакційних колективів, у первинних організаціях Спілки журналістів та радами професійної етики.

Прийнято на IX з'їзді СЖУ 17—18 квітня 1997 р.