Інвестиційний аналіз - Боярко І.М. - 12.3. Оптимізація портфеля на основі графіків інвестиційних альтернатив та граничної вартості капіталу

Важливим методологічним завданням в процесі оптимізації портфеля реальних інвестицій є визначення оптимального обсягу бюджету капітальних вкладень.

Процедура оптимізації в цьому випадку ґрунтується на тому, що розширювати портфель доцільно тільки за рахунок інвестицій, внутрішня норма доходності яких є вищою за середньозважену вартість капіталу, необхідного для фінансування всього новоствореного портфеля. Вона передбачає реалізацію таких етапів:

- розподіл проектів в порядку спадання внутрішньої норми доходності;

- побудова графіка інвестиційних можливостей (або інвестиційних альтернатив);

- розрахунок середньозваженої вартості капіталу з врахуванням можливих змін в його структурі;

- побудова графіка граничної вартості капіталу для різних обсягів інвестування.

- знаходження точки перетину двох графіків, яка є точкою рівноваги інвестиційних та фінансових можливостей.

Приклад 12.3. Припустимо, що на підприємстві розглядається можливість реалізації трьох проектів А, Б, В (табл. 12.5).

Сформуємо оптимальний портфель інвестицій, якщо підприємство має можливість здійснити реінвестування 30 тис. грн. чистого прибутку та коштів амортизаційного фонду в обсязі 60 тис. грн., рентабельність використання яких має бути 15% та 12% відповідно. Залучення банківських кредитів для фінансування проектів можливе за мінімальною ставкою 12% з її поступовим зростанням в міру зміни співвідношення позикових та власних джерел фінансування.

Таблиця 12.5

Характеристика потоків інвестиційних проектів, тис. грн.

Розв'язок. Побудова графіку інвестиційних альтернатив передбачає попередній розподіл проектів в порядку спадання внутрішньої норми доходності, оскільки кожний інвестор спочатку намагатиметься реалізувати інвестиції з високою доходністю (табл. 12.6).

Таблиця 12.6

Дані для побудови графіку інвестиційних альтернатив

Графік інвестиційних альтернатив (Investmant Opportunity Schedule, IOS) являє собою діаграму, що відображає зміну обсягів сумарного інвестованого капіталу в залежності від граничної ставки доходності інвестиційного проекту. Він є сукупністю поєднаних між собою горизонтальних відрізків, довжина яких відповідає обсягам інвестиційних ресурсів, необхідних для здійснення проектів, а висота розміщення (за вертикаллю) - внутрішній нормі доходності відповідних проектів. При цьому розміщені ці відрізки в послідовності спадання норм доходності проектів. Графік інвестиційних можливостей для сукупності проектів, що розглядаються в прикладі 12.3 подано на рисунку 12.2.

Рис. 12.2. Графік інвестиційних альтернатив

Графік граничної вартості капіталу (Marginal Cost of Capital Scheldule, MCC) відображає можливість підприємства залучати фінансові ресурси. Він є сукупністю поєднаних між собою горизонтальних відрізків, довжина яких відповідає обсягам фінансових ресурсів передбачених певною схемою фінансування портфеля інвестицій, а висота розміщення - їх середньозваженій вартості.

Отже, для побудови графіку граничної вартості капіталу необхідно попередньо визначити середньозважену вартість капіталу за різних доступних підприємству умов його формування. Середньозважена вартість капіталу для чотирьох можливих варіантів фінансування портфеля проектів становитиме:

=15 o30+12 o60 = 13,0%,

90 90

50 = 15 ^ 30 + 12 ^ 60 + (1 _ 0,25) 42 ^ 60 = ,

150 150 '

ШСС190 = 15 ^30 +12 ^60 +(1 _ 0,25) -14 ^10° = 11,7о%, 190 190

= 15■30 +12■60 + (1 _0,25)^-Щ =12% , 200 200

00 = 15^30 +12^60 + (1 _0,25) 16^210 = 12,3%% .

300 300

Вихідні дані, необхідні для побудови графіку граничної вартості, узагальнено в таблиці 12.7.

Таблиця 12.7 Дані для побудови графіку граничної вартості

Оптимальний обсяг капітальних вкладень визначається точкою перетину графіків інвестиційних альтернатив та граничної вартості капіталу (рис. 12.3).

Як видно з рисунку 12.3, оптимальним є обсяг фінансування портфеля проектів 200 тис. грн., сформований з власних ресурсів та 110 тис. кредитних коштів, що відповідає середній вартості капіталу 12%. При цьому до складу інвестиційного портфеля необхідно включити проекти Б та А.

Рис. 12.3. Визначення оптимального обсягу капітальних вкладень

Оптимальних обсяг капітальних вкладень розмежовує на графіку зону прибутковості портфелю інвестицій та зону збитковості. Чим більше площа фігури між лініями граничної вартості капіталу та інвестиційних альтернатив, в якій гранична вартість капіталу менше внутрішньої доходності проектів, тим більш ефективним є інвестиційний портфель.