Інвестування - Мойсеєнко І. П. - Модель Дюпона

Дюпонівська система інтегрального аналізу ефективності використання капіталу підприємства, розроблена фірмою "Дюпон" (США), передбачає розкладення показника "коефіцієнт рентабельності власного капіталу" на ряд фінансових коефіцієнтів його формування, взаємопов'язаний в єдиній системі.

Отже, з цієї моделі рентабельність власного капіталу залежить від трьох факторів (рис. 6.4):

1. Чистої рентабельності продажів.

2. Ресурсовіддачі.

3. Структури джерел коштів, які були інвестовані у підприємства (фінансова діяльність підприємств).

Модифікована схема фінансового аналізу

Рис. 5.4. Модифікована схема фінансового аналізу

Таблиця 5.3. Зміна коефіцієнтів рентабельності власного капіталу і факторних показників у динаміці

ПоказникиВАТ
2002 р.2003 р.Зміна
Чиста рентабельність продажів (RNPM)0,0090,005- 0,001
Ресурсовіддача (Rр.в.д)1,2661,096-0,170
Коефіцієнт фінансової залежності (Rзал)1,9942,5040,510
Рентабельність власного капіталу (Rrое)0,0220,013-0,009

Rrое 1-0,010
Rrое 2- 0,002
Rrое З0,003
Rrое-0,009

Висновки і загальні рекомендації на основі отриманих результатів.

Відповідно до результатів проведених розрахунків з фінансового леверіджу ВАТ за 2002—2003 рр. видно, що чим вища питома вага позичених коштів у загальній сумі використаного капіталу — тим менший рівень прибутку отримує підприємство на власний капітал. Це негативний ефект, який може означати, що підприємство негативно або не за призначенням використовує позичені кошти. Негативним для ВАТ є зниження коефіцієнта рентабельності власного капіталу і, відповідно, зниження суми валового прибутку, що свідчить про скорочення обсягів реалізації продукції. Також за аналізований період знизився коефіцієнт фінансового леверіджу і його ефект, що означає зниження ефективності використання власного капіталу підприємства.

Модель Дюпона свідчить, що найбільший вплив на рентабельність власного капіталу має коефіцієнт фінансової залежності, що свідчить про збільшення частки позикових коштів відносно власних і про збільшення залежності підприємства від зовнішніх джерел. Усі інші показники в динаміці зменшились, а це, відповідно, негативно для підприємства. Зменшення: 1) рентабельності власного капіталу свідчить про неефективне вкладення власного капіталу у діяльність підприємства; 2) рентабельності продажу означає, що знизилась ефективність продажу продукції, тобто зменшились прибутки, отримані підприємством в обсягу реалізації цієї продукції; 3) показника ресурсовіддачі означає зменшення чистої виручки від реалізації продукції на одиницю коштів, інвестованих в активи.

Отже, як показують дослідження, прибуток підприємства у 2003 р. порівняно з 2002 р. зменшився, через те ВАТ доцільно було нарощувати капітал, використовуючи власні джерела, не залучаючи деякий час позикових коштів, щоб не виникав ризик неплатоспроможності.

Підприємству для його ефективної господарської діяльності потрібно переглянути і в разі необхідності змінити свою фінансову політику і фінансову стратегію, звернути більше уваги на планування оптимальної структури капіталу, тобто оптимального співвідношення між зобов'язаннями та власним капіталом; здійснити прогнозування своєї діяльності; переглянути організаційну структуру управління підприємством; проводити ефективний фінансовий менеджмент, тобто організовувати такі фінансові відносини підприємства, які б дозволяли формувати ресурсний потенціал високих темпів приросту виробництва та продажу, забезпечувати постійний ріст власного капіталу та стабільний економічний розвиток, а також конкурентоздатність підприємства; приймати об'єктивні управлінські рішення щодо цільового використання як позичкового, так і власного капіталу та організовувати чітке інформаційне, нормативне та правове забезпечення.

Список літератури

Х.Арєф'єва О. В. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. — К.: Вид-во європ. ун-ту, 2002.

2. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 340 с.

3. Белолипецкий В, Г. Финансы фирмы. — М.: Инфра-М, 1998.

4. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. — К.: Ника-Центр; Эльга, 1999.

5. Бланк И. А. Управление использованием капитала. — К.: Ника-Центр, 2000. — 656 с.

6. Бланк И. А. Управление формированием капитала. — К.: Ника-Центр; Эльга, 1999.

7. Воробйов Ю. М* Теоретичні основи фінансового капіталу підприємств // Фінанси України. — 2001. — № 7. — С. 62.

8. Герчикова И. Я. Финансовый менеджмент. — М.: Кон-салтбанкир, 1996.

9. Финансовый менеджмент / Под ред. Г. Б. Поляка. — М.: Финансы; ЮНИТИ, 1997.

10. Финансовый менеджмент / Под ред. Н. Ф. Самсонова. — М.: Финансы; ЮНИТИ, 1999.

11. Финансовый менеджмент: руководство по технике эффективного менеджмента. — М.: КАГАНА, 1998.

12. Финансовый менеджмент: Теория и практика: Учебник / Под ред. Е. С Стояновой. — М.: Перспектива, 1996.

13. Фінансовий менеджмент / За ред. А. М. Поддерьогіна, Л. Д. Буряк, Н. Ю. Калач та ін. — К.: КНЕУ, 2001.

Розділ 6.ПОЗИКОВІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ
6.1. Позичковий капітал підприємства
Формування фінансових зобов'язань підприємства
Класифікація залучених позичкових коштів
Процес залучення позичкового капіталу
6.2. Використання банківського кредиту
Види банківського кредиту
Політика залучення банківського кредиту
6.3. Фінансовий лізинг як джерело фінансування інвестицій
Кредитні аспекти фінансового лізингу
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru