Облігації та їх дохідність
Інвестувавши гроші в облігацію, її власник отримує дохід у вигляді фіксованих відсотків та різниці між ціною придбання і номіналом, за яким облігація погашається. Ефективність (дохідність) довготермінових облігацій може бути виміряна у вигляді: купонної дохідності (норма відсотка облігації); поточної дохідності (відношення річного купонного доходу до ціни облігації); ставки розміщення (річної ставки складних відсотків).
Ставка розміщення найбільш точно характеризує реальну фінансову ефективність облігації, враховуючи всі види доходів від неї. Отже, завдання вимірювання фінансової ефективності облігації зводиться до обчислення ставки розміщення у вигляді річної ставки складних відсотків. Нарахування відсотків за цією ставкою на ціну придбання облігації, яка може відрізнятися від номіналу, дає дохід за весь період "життя" облігації, враховуючи момент її погашення.
У фінансовому аналізі операцій з облігаціями одним з важливих питань є оцінка максимальної ціни. Для інвестора ціна облігації повинна бути такою , щоб забезпечити хоча б мінімальний рівень дохідності. Тому ціна облігації розраховується та використовується в операціях на рівні дисконтованої суми всіх майбутніх надходжень. Ставка дисконтування приймається на рівні мінімально допустимої дохідності.
При цьому враховуються такі фактори:
— кількість нарахувань відсотків купонного доходу з облігації в рік (один, два, чотири);
— ставка оподаткування доходу з облігації і з альтернативних безризикових вкладень;
— термін до одержання чергового купонного доходу.
Курс та ціна облігації
Курс облігації — це купівельна ціна однієї облігації в розрахунку на 100 одиниць номіналу. Курс облігації (КО) залежить від середньої величини позичкового відсотка, терміну погашення, ступеня надійності емітента та ряду інших факторів.
Для оперативного прогнозування ціни облігації з урахуванням змін на фондовому ринку та ринку капіталів (зміни банківських ставок) використовують показник тривалості облігації ТО:
Облігації як об'єкт купівлі-продажу на ринку цінних паперів мають ринкову ціну, яка у момент емісії може дорівнювати номіналу або відрізнятись від нього у від'ємну чи додатну сторони.
З точки зору часової теорії вартості ціна облігації дорівнює сумі теперішньої вартості її аннуїтетів та теперішньої вартості її номіналу:
Продажна ціна облігації еквівалентна майбутнім надходженням з облігації. Тому з наближенням моменту її викупу курс облігації з премією знижується. Це пояснюється тим, що більша частина доходів по ній уже виплачена до моменту її викупу і залишається тільки номінал. Курс облігації, купленої з дисконтом, буде підвищуватись через те, що у момент її погашення власник одержить суму, що дорівнює номіналу. Таким чином, з наближенням дати викупу відбувається погашення дисконту. Погашений дисконт впливає на оцінку облігації та її курс.
Виходячи з характеру облігації як форми боргового зобов'язання та умов її випуску, визначаються розміри купонного доходу та величини погашення.
Якщо інвестор купує облігацію з фіксованим доходом у момент її розміщення чи продажу, він має можливість певний час отримувати фіксований відсоток від номіналу, а в кінці обігу облігації — її погашення, як правило, у розмірі номінальної вартості облігації.
Дохідність від облігацій зі змінною ставкою встановлюється з урахуванням змін позичкового відсотка.
У випадку безкупонної облігації дохід накопичується і виплачується при погашенні.
Для облігацій, які погашаються в кінці терміну їх дії, розрізняють купонну, поточну та повну дохідність.
Річна ставка дохідності облігацій
Розділ 9. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНИХ РИЗИКІВ
9.1. Види інвестиційних ризиків
Поняття інвестиційного ризику
Типологія інвестиційних ризиків
9.2. Методи фінансового ризику
Експертний метод оцінки ризиків
Статистичний метод оцінки ризиків
Нормативний метод оцінки ризиків