Інвестування - Мойсеєнко І. П. - Річна ставка дохідності облігацій

Купонна дохідність — це норма відсотка, що вказана на цінному папері й яку емітент зобов'язаний виплатити з кожного купона. Платежі з купонів можуть здійснюватись раз у квартал, за півріччями або раз у рік.

Поточна дохідність відображає відсоток доходу, який щорічно одержує власник облігації на інвестований капітал, тобто це відсоткове відношення ставки купонної дохідності до курсу облігації. Поточна дохідність характеризує облігацію як об'єкт довгострокового вкладення.

Поточна дохідність визначається за формулою:

Тобто встановлюється прямий дохід від облігацій у відсотковому виразі залежності між величиною доходу з неї та її ціни.

Поточна дохідність не враховує зміни ціни облігації за час її збереження, тобто іншого джерела доходу.

Повна дохідність враховує всі джерела доходу з облігацій і вимірюється відсотковою ставкою, яка називається ставкою місткості. Нарахування відсотків за цією ставкою на ціну придбання облігації дає дохід, еквівалентний фактичному доходу від облігації за весь період її існування. Ставка місткості — це розрахункова величина і в явному вигляді на ринку цінних паперів вона не фігурує.

Для наближеної оцінки ставки місткості порівнюють річний дохід від облігації з її середньою ціною. Середня ціна визначається на основі номіналу і ціни купівлі.

Для облігацій, куплених з дисконтом, ставка місткості (5т) дорівнює:

де п — кількість років до погашення облігації; # — річний купонний дохід.

Наведемо ряд розрахункових формул показників дохідності для інших видів облігацій.

Для облігацій без виплати відсотків доходом є різниця між ціною погашення (номіналом) та ціною придбання. Показник дохідності в цьому випадку Р2):

Інвестор — власник облігації з виплатою відсотків у кінці терміну погашення одержує номінальну вартість з нарахованими відсотками. Показник дохідності розраховується за формулою РВ>:

При формуванні інвестиційного портфеля з облігацій розраховують повну дохідність та середній показник змінності виплат за його складовими. Розрізняють дохідність, яка відображається у біржових зведеннях, та дохідність для конкретного інвестора. У першому випадку використовують поточний курс цінних паперів, у другому — ціну придбання облігації інвестором.

Річна ставка дохідності облігацій

Методика визначення річної ставки дохідності для різних видів облігацій різна. Розглянемо способи обчислення ставок розміщення (ставок ефективності) для облігацій:

1) безвідсоткових;

2) з виплатою відсотків наприкінці терміну;

3) без обов'язкового погашення з періодичною сплатою відсотків;

4) що погашаються наприкінці терміну.

Використаємо позначення: N — номінальна вартість облігації; Р — ціна облігації при купівлі; q — купонна дохідність облігації (норма відсотка на облігації); n — термін облігації у роках (термін від моменту придбання облігації до моменту її погашення); і — річна ставка складних відсотків; i, — ставка розміщення, показник ефективності фінансової операції (ставка ефективності); г — поточна дохідність облігації.

Ціну придбання облігації у розрахунку на 100 г. о. номіналу називають курсом облігації, позначають як Рk та обчислюють за формулою:

2. Облігації з виплатою відсотків наприкінці терміну можуть бути куплені з дисконтом і з премією. їхня ставка ефективності

Формування політики управління фінансовими інвестиціями включає:

1) аналіз стану і результатів фінансового інвестування в попередньому періоді;

2) визначення планового об'єму фінансового інвестування на підприємстві;

3) вибір конкретних форм фінансового інвестування;

4) оцінку інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів;

5) формування портфеля фінансових інвестицій.

Сформований портфель фінансових інвестицій оцінюється порівняно з рівнем прибутковості, ризику і ліквідності.

Список літератури

1. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента.— К.: Ника-Центр; Эльга, 1999.

2. Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту. — К.: Ва-зако; Молодь, 1997. — 699 с.

3. Голуб А. Г., Савенко І. Л. Ринкова система економіки. Ринок цінних паперів та його інструменти. — Л.: ЛТБС, 1994.

4. Економічний словник-довідник / За ред. С. В. Мочерного. — К.: Феміна, 1995.

5. Ковалев В. В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчётности. — М.: Финансы и статистика, 1996.

6. Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятия: проблемы, концепции и методы. — М.: Финансы, 1997. — 227 с.

7. Мельник В. А. Ринок цінних паперів: Довідник. — К.: АЛД Віра-Р, 1998.

8. Павлова Л. П. Финансовый менеджмент. — М.: Инфра-М, 1996. — 276 с.

9. Павлова Л.Н. Финансы предприятий: Учебник. — М.: Финансы; ЮНИТИ, 1998.

10. Практикум по финансовому менеджменту / Под ред. Е. С. Стояновой. — М., 1995. — 118 с.

11. Рындин А. Г., Шамаев Г. А. Организация финансового менеджмента на предприятиях. — М., 1997. — 356 с.

12. Смовженко Т. С, Лапішко М. Л. Розрахунки від акцій та облігацій. — К.: Укр. НТІ, 1994.

13. Финансовое управление компанией/Под общ. ред. Е. В. Кузнецовой. — М., 1995. — 213 с.

14. Финансовый анализ деятельности фирмы. — М.: Ист-Сер-вис, 1995. — 378 с.

15. Финансовый менеджмент: Теория и практика: Учебник / Под ред. Е. С. Стояновой. — М-: Перспектива, 1996.

16. Хелферт Э. Техника финансового анализа: Пер. с англ. -М.: Аудит; ЮНИТИ, 1996. — 357 с.