Безпека життєдіяльності людини та суспільства - Мягченко О.П. - 4.1.5. Навчання з пожежної безпеки, правила поводження та дії під час пожежі

При навчанні правилам пожежної безпеки необхідно керуватися Переліком посад, призначення на які вимагає від робітників, службовців проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки. Існує Типове положення про спеціальне навчання, інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах і організаціях України. Навчання посадових осіб підприємств, установ і організацій, проводять керівники, заступники керівників, головні фахівці та інші посадові особи підприємств, на яких, за їхніми функціональними обов'язками, покладене виконання робіт зв'язаних із забезпеченням пожежної безпеки об'єктів з підвищеною пожежною небезпекою. На об'єктах, з урахуванням виробничих умов, встановлюють протипожежні режими, які відображені в інструкціях, як для всього об'єкта, так і для окремих цехів, ділянок, бригад. В них наведені норми застосування різних матеріалів, визначені місця, де неможна палити і влаштовувати відкритий вогонь, описується порядок дій у випадку виникнення пожежі. В навчальних закладах, дитячих, лікувальних і культурних установах особливу увагу приділяють питанням евакуації людей на випадок пожежі.

Ефективним методом гасіння пожеж є вогнегасник. Необхідно знати, що для гасіння вогню не завжди можна використовувати воду. Не можна спрямовувати водний струмінь на електропровід, електроустаткування що горить, тому що людину може уразити електрострумом, оскільки вода, особливо з різними домішками - кислоти, луги, солі є провідником. Перед гасінням будь-якого електричного обладнання - промислового або побутового потрібно відключити напругу. Пальну суміш і займисті речовини гасять піском, хімічною або повітряномеханічною піною, спеціальними порошковими сумішами. В задимлене помешкання треба заходити обов'язково вдвох і йти, тримаючись за стіну, щоб не загубити орієнтир. Небезпечно заходити у задимлене приміщення, якщо видимість менше 10 метрів. При необхідності треба накинути на себе мокру ковдру, плащ, будь-яку тканину, щоб убезпечити себе від опіків. На пожежах треба працювати в ізолюючих фільтруючих протигазах; двері у приміщення, що горить, відчиняти обережно і користуватися ними як прикриттям. Якщо вихід відрізаний вогнем, людей евакуюють через вікна, балкони, використовуючи ручні, механічні, стаціонарні східці і різноманітні автопідйомники, рятувальні мотузки. Найбільша небезпек на пожежі - паніка.

Питання

1. Якими документами треба керуватися при навчанні пожежної безпеки?

2. Які основні правила поведінки при пожежі?

3. Охарактеризуйте основні засоби пожежогасіння.

4.1.6. Основні засоби захисту від хімічної небезпеки

Хімічна небезпека - стан, при якому вірогідність прояву дії небезпечних властивостей речовин максимальна. Цьому сприяють перш за все виключення високотоксичних і небезпечних речовин з технологічних процесів та скорочення (в разі потреби) робочого дня і збільшення тривалості відпусток для осіб, які стикаються з отруйними речовинами. Для мінімізації вірогідності зараження необхідна організація душових кабін із щоденною зміною виробничої натільної білизни, періодичні медичні огляди, дотримання вимог нормативної документації при роботі з промисловими отрутами.

Важливим заходом у попередженні хімічного травматизму, забруднення оточуючого природного та виробничого середовища є державна реєстрація хімічних речовин. Її проводять для пошуку, узагальнення і систематизації інформації про їх фізико-хімічні, токсикологічні, пожежо-, вибухонебезпечні, еколого-токсикологічні та інші властивості. Це необхідно для наступного обліку та реєстрації з метою попередження шкідливого впливу на здоров'я людини і навколишнє природне середовище.

Реєстрація речовин - обов'язкова умова для видачі дозволів на організацію виробництва продукції, її імпорт, узгодження нормативної (ТУ, ДСТ) і проектної документації, а також гігієнічних висновків державної санітарної гігієнічної експертизи продукції. Крім цього заходу важливе місце займають засоби індивідуального та колективного захисту, які завжди повинні бути наготові.

Засоби індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗ ОД) призначені для захисту від впливу шкідливих газів, парів, диму, туману та пилу, що можуть міститися у повітрі робочої зони, а також для забезпечення киснем при його нестатку у навколишній атмосфері. ЗІЗ ОД підрозділяють на протигази, респіратори, пневмошоломи, пневмомаски. За принципом дії ЗІЗ ОД ділять на фільтруючі та ізолюючі.

Для ЗІЗ ОД, що фільтрують, існують обмеження - їх не можна використовувати при наявності в повітрі невідомих речовин, при великій концентрації шкідливих сполук (більше 0,5% за об'ємом), а також при зменшенні вмісту кисню в повітрі (менше 18% при нормі 21%). В цих випадках потрібно застосовувати ізолюючі ЗІЗ ОД.

За умовами експлуатації розрізняють респіратори одноразового і багаторазового використання. Ефективні захисні та експлуатаційні властивості має протиаерозольний безклапанний фільтруючий респіратор "Лепесток", що має три модифікації: "Лепесток-200", "Лепесток-40", "Лепесток-5". Цифри 200, 40 і 5 означають, що кожний з них призначений для захисту від дрібно- і середньодис-персних аерозолей у повітрі, що відповідно перевищують ГДК в 200, 40 і 5 разів.

Ефективним є також респіратор РУ-60М, призначений для захисту органів дихання від впливу шкідливих речовин, що можуть бути присутніми у повітрі одночасно у вигляді парів, газів та аерозолей. До засобів захисту відносяться ручні, наголовні та універсальні щитки, що захищають прилягаючі ділянки тіла людини.

Засобом індивідуального захисту є одяг: куртки, штани, комбінезони, напівкомбінезони, плащі, фартухи, жилети, рукавички та взуття. Захисні та експлуатаційні властивості спецодягу визначаються покроєм (конструкцією) і властивостями матеріалів.

Спеціальне взуття забезпечує захист працюючих від механічних травм, хімічних і теплових опіків, низьких і високих температур, вологості.

У виробничих умовах найбільш уживаним та ефективним засобом колективного захисту є вентиляція, особливо з кондиціонуван-ням повітря. Розрізняють два основні види вентиляції - природну та механічну або примусову, коли застосовують різні електричні пристрої - вентилятори, кондиціонери. Використовують змішані системи - приточні, витяжні та приточно-витяжні вентиляції.

Ефективними є повітряні завіси - коли через горизонтальну або вертикальну щілину подається гаряче повітря, що відсікає холодне від його проникнення у приміщення. Важливою є аварійна вентиляція, яка як правило є витяжною і її застосовують в приміщеннях з високою концентрацією шкідливих, пожежно-, вибухонебезпечних речовин.