Біологічні забруднювачі (БЗ), на відміну від інших, є живими об'єктами, які можна класифікувати за схемою:
З вищих наземних рослин небезпечними є дурман, белена чорна, вовчі ягоди. З нижчих, найчастіше водних, небезпечні синьо-зелені водорості, які дуже древні і їх речовини можуть бути отруйними для людини.
Серед наземних тварин - павуки, гадюки, з водних - медузи, деякі риби - скати, акули. Небезпечні отруйні гриби - бліда поганка, мухомор (вищі гриби), з нижчих - плісняві гриби, зокрема ті, що посіляються на варенні, хлібі.
Плісняві гриби виділяють біологічно активні сполуки, які можуть викликати ураження різних тканин. Через це можуть виникати навіть злоякісні пухлини. Тому ні в якому разі не можна споживати такі продукти. Для окремих грибкових захворювань характерна сезонність масовості зараження.
4.2.1. Отруйні рослини
У світі відомо більше 500 тисяч видів рослин, з яких багато отруйних для людини, бо вони містять у великій концентрації біологічно активні речовини - алкалоїди, глікозиди, сапоніни, ток-сальбуміни, органічні кислоти, смоли, ефіри. Отруйність рослини залежить від фази розвитку, її віку, умов росту - клімату, складу грунту. Отруйною є певна частина рослини - квітка, насіння, кора, листя, але є і повністю отруйні рослини. Багато рослинних отрут використовують як ліки, на чому і базується фітотерапія - лікування речовинами рослинного походження. Багато лікарських рослин можуть стати отруйними, якщо їх неправильно вживати, збирати та зберігати. Небезпечними можуть бути у приміщенні навіть великі букети з магнолій, лілій, черемухи, маку. Вони можуть викликати головний біль, нездужання, головокружіння, запаморочення. Треба знати найбільш розповсюджені отруйні рослини, які можуть мати дуже привабливий вигляд і зустрітися у природі, ботанічних садах, дендропарках.
Сімейство аралієвих - плющ звичайний (розповсюджений в Криму, подекуди на північному узбережжі Чорного, Азовського морів, часто є кімнатною рослиною). Отруйний за рахунок сапоніну гедерину, який міститься у листях, ягодах. Сімейство жимолостних: бузина вонюча - отруйні ягоди, особливо недозрілі за рахунок амігдаліну, з якого утворюється синильна кислота. Бирючина звичайна (сім. маслинових) - отруйні ягоди за рахунок лагустрину - глікозид. Сімейство зонтикових: болиголів плямистий. У нього отруйні стебла, насіння, листя за рахунок алкалоїдів - коніїну, метилконіїну, конгідрину, коніцеїну. Бор-щовик - отруйні стебла і листя, які виділяють ефірні масла і викликають дерматити. Сімейство кутрових - олеандр звичайний (часто кімнатна рослина) - отруйні квітки, листя, гілки при їх внутрішньому вживанні за рахунок глікозидів - олеандрин, де-зацетилоландрин та інші. Сімейство лілейних: конвалія - отруйна вся наземна частина за рахунок глікозидів конваллотоксину, конваллозиду, конваллотоксолу. Сімейство лютикових - великі ліаноподібні кущі з запашними білими квітками - отруйні листя, молоді пагони, сік з яких викликає дерматоз. Сімейство макових: мак снотворний - отруйні недозріле насіння, листя, стебла, що містять алкалоїди морфін, папаверин, кодеїн, тебаїн, які викликають наркотичну залежність. Сімейство пасльонових: дурман звичайний - отруйні листя, насіння, що містять алкалоїд гіосціамін; пасльон солодко-гіркий - отруйні ягоди, трава; пасльон чорний - отруйні тільки зелені, недозрілі ягоди, трава, бо містять глікоалкалоїд соланін; тютюн - отруйні листя, які містять алкалоїди нікотин, нікотеїн, анабазин та інші, що сприяють розвитку наркотичної залежності, при палінні з них утворюються канцерогенні речовини. Сімейство хмільових - хміль звичайний, в якому отруйні жіночі суцвіття, листя за рахунок алкалоїдоподібної речовини хумуліну, ефірних речовин.
Відомо близько 10000 видів рослин, які утворюють і накопичують речовини, що небезпечні для людини. До таких речовин віднесені алкалоїди, глюкозиди, сапоніни, які в певній концентрації використовують як лікарські препарати. Найчастіше отруєння виникає при використанні рослин, схожих на їстівні неотруйні види. Наприклад, листя болиголова, який росте на всій європейський частині
СНД, зовні схожий на петрушку, помилково може бути викорисане як приправа.
Ягоди отруйного воронячого ока схожі на ягоди буяхи та чорниці. У лісах європейської частини СНД росте вовче око, або вовча ягода - чагарник з соковитими яскравочервоними або червоно-оранжовими ягодами солодко-гіркого смаку, схожими на обліпиху. Важке отруєння викликають ягоди беладони, схожі на вишню та насіння белени, схоже на мак. При отруєнні - сухість в роті, почуття спраги, розширені зіниці, почервоніння шкіри обличчя, сильне збудження з маренням. Можлива смерть від задухи внаслідок паралічу дихального центру та судинної недостатності. Такі ж симптоми при отруєнні дурманом звичайним. Отруєння можуть настати при споживанні рослин, які неотруйні. Наприклад, зерна гіркого мигдалю, урюку, вишні, абрикосу та інших кісточкових рослин містять синильну кислоту, яка не розкладається при висушуванні, термічній обробці. Відомі випадки отруєння спиртовими настоянками, варенням, що містили кісточки таких рослин. Не втрачають отруйних властивостей при висушуванні аконіт, рицина, гіркий мигдаль, який особливо небезпечний. Отруйні позеленілі бульби картоплі з-за вмісту глюкоалкалоїду солоніну, що викликає пронос, сильне серцебиття, задишку, заціпеніння. Такі бульби можна вживати тільки після видалення позеленілої поверхні. При контактуванні з отруйними луговими рослинами - осика, пастернак, тисячолисник, або потраплянні їх соку на шкіру людини, наприклад при відпочинку на траві, розвиваються гострі запалення, екземи, дерматити. Уражаються відкриті частини тіла, на якому виникають смугові висипки. Важкі дерматити викликає борщовик Сосновського, з товстого стебла якого діти часто вирізають сопілки. Іноді отруєння виникають під дією летючих речовин черемхи, лика, лілеї, якщо їх тримати у зачиненому приміщенні - виникає головний біль, запаморочення.
4.2.2. Небезпечні та отруйні тварини
4.2.3. Гриби
4.2.4. Мікроорганізми
4.2.5. Інфекційні хвороби
4.2.6. Проблеми біологічної безпеки
4.3. Параметричні забруднення
4.3.1. Фізичні забруднювачі
4.3.2. Шумо-звукові, вібраційні небезпеки
4.3.3. Освітленість