Освітленість є одним із важливих фізичних чинників. Через око людина одержує 90% інформації з навколишнього середовища, що пов'язано зі сприйняттям сітківкою ока світлових (електромагнітних) коливань. В залежності від їх інтенсивності організм реагує по-різному - недостатнє освітлення, як і надлишкове, веде до передчасної втоми, що сприяє виникненню небезпечних травм.
Око реагує на фізичні параметри світла: просторова щільність світлового потоку у визначеному напрямку - сила світла (I), яка вимірюється в канделлах (кд); яскравість (У) - відношення сили світла (I) до площі освітленої поверхні, світловий потік (Ф), що вимірюється в люменах (лм), освітленість Е (люкс, лк) - щільність світлового потоку, що припадає на одиницю поверхні (S, м2). Між цими розмірами існує залежність: Е=Ф/S (1лк=1лм/м2).
Важливою характеристикою є коефіцієнт природноїосвітленості (КПО) - відношення освітленості природним світлом у помешканні (Епм) до зовнішньої освітленості (Езв): КПО=(Епм/Езв)х 100% (Додаток 2, табл. 7). Освітленість вимірюють приладом - люксметром, фотоелемент якого перетворює світлову енергію в електричну, параметри якої вимірює електроприлад - гальванометр. Його шкала градуйована в люксах.
Зорову роботу ока характеризують показники: мінімальний розмір об'єкта розрізнення, відбивна спроможність поверхні - фон, контраст об'єкта розрізнення з фоном, коефіцієнт пульсації освітленості. Для орієнтовних, приблизних розрахунків можна користуватися співвідношенням: КПО=8в/8п=1/3, де: Бв - сумарна площа вікон, Бп - площа підлоги.
Око людини має широкий діапазон пристосування до умов освітленості - від 20 до 100 000 лк, але вузький до чутливості довжини хвилі електромагнітного випромінювання (0,38-0,76 мкм). Його максимальна працездатність пристосована до природного денного освітлення, тобто визначається спектральним складом світла і тому дуже важливе значення мають штучні джерела освітлення.
Найбільш близькими до природного освітлення є люмінесцентні джерела або лампи денного світла, але для них характерна пульсація світла з частотою електричного струму - 50 Гц. Це викликає перенапруження м'язової системи ока, кришталика, нервової системи, що сприяє швидкій стомлюваності, захворюваності. Лампи розжарювання не мають цієї вади, хоча їх спектральний склад різко відрізняється від денного - випромінюють у жовтій ділянці спектра. Але ця вада менш небезпечна і тому їх широко вживають для освітлення виробничих, учбових, житлових приміщень. В останній час розроблені нові джерела світла, у яких ці вади відсутні, але вони ще не знайшли широкого вжитку з-за високої вартості.
Отже, освітленість як у побуті, так і у виробництві, має велике значення для збереження здоров'я. Тому, в Україні, порядок забезпечення оптимальних умов освітлення юридично закріплений в діючому Законі "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Стаття 24 цього закону проголошує право громадян України на захист від шкідливого впливу неіонізуючих випромінювань, шуму і вібрації., а також інших шкідливих факторів. Це право гарантує і Закон "Про охорону праці", а також СНіП 11-4-79 "Природне і штучне освітлення"; ДСТУ 13828-74, ДСТУ 16703-71 "Прилади і комплекси світлові. Терміни і визначення", ДСТУ 8607-82Е "Світильники для освітлення житлових приміщень. Загальні технічні умови"; ДСТУ 15597-82Е "Світильники для виробничих будинків. Загальні технічні умови". Вони регламентують норми освітлення приміщень і зовнішніх територій населених пунктів.
Питання
1. Охарактеризуйте фізичні забруднювачі.
2. Що таке оптимальні та допустимі параметри метеоумов?
3. Що таке звук, вібрації та їх характеристики, впливи на людину?
4. В чому важливість освітленості, як її визначають?
5. Які нормативні документи регламентують рівні шуму, вібрацій?
4.3.5. Фізичні небезпеки в побуті
4.3.6. Електричний струм - найрозповсюджена небезпека
4.3.7. Причини ураження електричним струмом
4.3.8. Вимоги до заходів захисту від електричного струму
4.4. Фізико-хімічні забруднення
4.4.1. Дії полів різноманітного походження на людину
4.4.2. Фізичні, хімічні фактори в побутовій сфері
4.4.3. Захист від електромагнітних випромінювань
4.4.4. Радіоактивні випромінювання, їх характеристики