Нині відбувається глобальний перехід до інформаційного суспільства, розвиток якого нерозривно пов'язаний з інтенсифікацією інформаційних процесів, необхідністю збору, обробки і передавання величезних обсягів інформації.
Комплексна автоматизація інформаційних потоків підприємства вимагає створення єдиного інформаційного простору для забезпечення можливості розподіленої роботи працівників з даними групового доступу до засобів комунікації збереження цілісності даних у загальній базі даних належного захисту інформації налагодження інтерфейсу користувача на конкретні задачі підприємства тощо.
Основними завданнями, які вирішує автоматизована інформаційна система на підприємстві, є підвищення ефективності виробництва (оптимізація використання наявних виробничих, матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних ресурсів); підвищення оперативності прийняття рішення і поліпшення якості керування виробництвом та підприємством у цілому; удосконалення функціонально-організаційної структури управління підприємства; організація раціональних потоків інформації на підприємстві та його бізнес-процесів; ефективна підготовка звітності; автоматизація документообігу підприємства.
У XXI ст. головною ареною боротьби за світове лідерство стане інформаційний простір, на якому внутрішній підряд (ін-сорсинг) та зовнішній підряд (косорсинг) сприятимуть підвищенню ефективності діяльності підприємств за рахунок передачі певних бізнес-процесів у межах мережевих організацій з миттєвими зв'язками, електронним обміном даними та керованими каналами зв'язку як зі споживачами, так і з постачальниками. Впровадження систем електронного обміну даними дасть можливість сформувати єдиний інформаційний простір усередині підприємства, підвищити швидкість руху інформації між підрозділами, різними рівнями управління. Прозорість управлінського документообігу сприятиме підвищенню відповідальності та ефективності трудової діяльності, що допомагатиме вирішити завдання переходу від ієрархічної системи управління до мережевого управління.
У сучасних умовах ефективність діяльності підприємства та успіх його фу нкціонування все більше визначає інформаційна складова, і наявність адекватної системи електронного обміну даними стає базисом його конкурентоспроможності. Тому, безперечно, належний рівень інформатизації потребує відповідних дій на всіх рівнях. Найактивніше нині інвестують в інформатизацію банки, фінансові інститути і телекомунікаційні компанії.
Основні цілі інформатизації мають випливати з загальної стратегії економічних реформ в Україні і визначатися з потреб інтенсивного розвитку національної інформаційної інфраструктури, яка має охоплювати різноманітні сфери життя та діяльність суспільства. Тому розвиток інформатизації має скеровуватися на досягнення таких цілей: суттєве підвищення рівня повноти, актуальності та доступності інформації для користувачів; якісне поліпшення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності систем державного управління; удосконалення системи інформаційного забезпечення суб'єктів економічної діяльності усіх форм власності; широке використання потенційних можливостей ІКТ для вирішення соціально-економічних проблем, активізація діяльності в системі міжнародного інформаційного обміну в інтересах розвитку політичних, економічних, соціальних і гуманітарних зв'язків.
Вибір відповідного.програмного забезпечення, орієнтованого на ключові проблеми підприємства, - основа основ його діяльності і перспектив розвитку. Інформаційна система підприємства не може будуватися відокремлено і має відповідати певним вимогам, що дають змогу підприємству вписатися в загальногалузеві і загальносвітові інформаційні потоки. Саме з цим пов'язана об'єктивна тенденція до уніфікації і стандартизації застосовуваних інформаційних технологій і систем. Сьогодні неодмінною умовою успіху підприємства є можливість приймати правильні та ефективні рішення, що базуються на точній та актуальній інформації про стан подій у компанії. Джерелом такої інформації, яка обробляється системами прийняття рішень, є дані про всі транзакції, що здійснюються на підприємстві. Сучасні принципи організації бізнесу потребують використання таких інтерактивних систем обробки інформації, які забезпечують можливість розподіленої колективної роботи на базі корпоративних середовищ з можливістю відкритого доступу в мережі Internet.
Прикладом такого інформаційного середовища може бути реалізація систем типу ERPII, CSRP на підприємстві, що дає змогу ефективніше працювати та управляти замовленнями клієнтів і всім логістичним ланцюжком. В умовах цих підходів детальний аналіз собівартості замовлення і конкретних елементів в його складі стає можливим вже на етапі його оформлення. При розрахунку собівартості можна врахувати всі додаткові операції з адміністративного обслуговування замовлення. Основний принцип методології CSRP полягає в інтеграції системи обробки інформації про покупця в систему процесу планування та управління діяльністю підприємства. У результаті цього покупці можуть здійснювати вплив на основні бізнес-процеси підприємства, змінювати його стратегію розвитку і послідовність дій щодо реалізації цієї стратегії.
Реорганізація структури управління підприємством і підвищення ефективності взаємодії всіх підрозділів з використанням Web-технологій є для менеджерів основним завданням сьогодення. Дослідження IDC - світового лідера в прогнозних дослідженнях -- свідчать, що до 2008 р. кількість інформації, яка зберігається в комп'ютерних системах, сягатиме 5444 пе-табайт, при тому, що у 2003 р. вона була близько 831 петабайт, а все, що опубліковано людством у книгах, становило близько 200 петабайт. Фахівці зазначають, що, принаймні, до 2020 р. кількість інформації і потреби в ній будуть зростати експоненціально. Без уміння створювати та обробляти такі обсяги інформації особи, які приймають рішення, на підприємствах і бізнес-структурах будуть введені в стан, який можна назвати "аналітичним паралічем".
Однією з найбільших проблем сучасного суспільства є інформаційне переповнення, яке, значною мірою, визначається мережею Internet як світовим сховищем знань, що відкриває доступ до мільйонів і мільярдів різних інформаційних ресурсів, незалежно від їх географічної і національної локалізації. Пошук та використання потрібної інформації стають все більше складними, трудомісткими й неефективними.
Один з підходів, у межах якого для вирішення вищезгаданої проблеми нині зосереджуються значні науково-технічні ресурси, - перехід від класичного Internet (WWW) до семантичного (Semantic Web).
Прогноз Gartner Group: до 2012 p. у 80 % загальнодоступних Web-сайтів використовуватиметься семантичний гіпер-текст для створення семантичних Web-документів, а в 15 % загальнодоступних Web-сайтів розвинені Web-онтології для створення семантичних баз даних.
Основні напрями досліджень і розробок - створення потужних засобів специфікації онтологій, що забезпечують виведення на знаннях і перевірку цілісності знань, засобів підтримки цілісності онтологічних специфікацій у процесі еволюції як специфікацій самих моделей, так і стандартів, а також засобів специфікації перехресних посилань між словниками і конвертації специфікацій.
Це також пошук нових виразних і простих засобів специфікації відношень і засобів для специфікації запитів до баз знань у системах управління знаннями з можливістю фільтрації одержуваних результатів, дослідження і розробки з теорії монотонних і немонотонних систем виведення на правилах, а також роботи зі створення нових застосувань з використанням технологій типу "webized rule engine technology". Уже створено базис стандартизації у вигляді XML-, RDF(S)-, OWL* і SPARQL-специфікацій.
Останнім часом інтенсивно ведуться розробки прикладних інтелектуальних систем, що функціонують у мережі Internet. Світова спільнота здійснює перехід від зберігання та обробки даних до накопичення та оброблення знань. Тому зростатиме роль інтелектуальних інформаційних систем в економіці, таких як системи бізнес-аналітики, мультиагентні системи, онтологічні системи, семантичні технології.
Своєчасне виконання замовлень клієнтів у режимі реального часу поряд з максимальним завантаженням виробничих потужностей -■ основна мета сучасного підприємництва.
Однією з переваг країн, які випереджальними темпами впроваджують ІКТ, є державна економічна політика підтримки розширення інформаційного суспільства. Світова економіка перетворюється на економіку, що базується на ІКТ. Підприємства усіх країн змушені діяти в нових умовах, коли конкуренція стає глобальною, технологічні зміни відбуваються постійно з метою збереження конкурентоспроможності. Керівники підприємств розуміють, що грамотно застосовані інформаційні системи і технології дійсно підвищують ефективність управління підприємством, і знаходять для цього всі ресурси.
Кількість підприємств, які переходять до автоматизації бізнес-процесів і виходять у Web-простір, зростає. Відбуваються подальша диверсифікація ERP-систем і розподілу праці, глобалізація бізнесу. Отже, вирішальними чинниками у конкурентній боротьбі на світовому ринку у майбутньому стануть інтенсивність розширення функціональних можливостей інформаційних систем підприємств та їх адаптація до потреб клієнта; оперативність запровадження нових систем і технологій; їх здатність до розширення і надання послуг; швидкість реакції виробників у забезпеченні інтеграції бізнес-процесів на всіх рівнях.