Територія сучасної Молдови займає дуже важливе місце: це своєрідний міст між Європою та Азією. Тому вона перетворилася на арену багатьох війн римлян, гунів, татар, турків, німців, румунів, росіян та інших народів. У XIII ст. землі між Карпатами і Чорним морем стали частиною Монгольської імперії. У XIV ст. вона занепала. В середині 1340 р. угорці розбили золотоординське військо. Землі в басейні ріки Молдова (західна частина майбутньої молдавської держави) опинилися під владою угорських королів. Уперше як незалежна держава "Земля молдавська" датується документом від 1359 р., коли в результаті повстання проти угорського панування націй землі почало існувати самостійне Молдавське князівство на чолі з Богданом І (в історичних документах того часу його назвали Мол-до-Валахія). Протягом наступних шести століть Молдова переживала різні етапи історії своєї державності, коли вона втрачалася і відновлювалася, коли входила до складу інших держав і союзів та виходила з них.
Господар Петро III Арон у 1455 р. був змушений погодитися на сплату данини турецькому султанові. Однак його скинув Стефан III Великий (Штефан чел Маре), національний герой Молдови. Він правив з 1457 до 1504 р. Створивши мережу фортець і прикордонних укріплень, він у 1473 р. відмовився від сплачування данини. Султан, який забажав підкорити Штефана силою, зазнав у 1475 р. поразки. Штефан III провів майже 40 битв і з більшості вийшов переможцем. Суверенітет Молдови завойовувався у війнах із турецькими яничарами, угорськими і польськими королівськими військами, з військом кримського хана. Однак, незважаючи на зусилля славетного правителя, після його смерті послаблене внутрішніми чварами Молдавське князівство у XVI ст. завоювали турки. Під владою Османської імперії Молдова перебувала 300 років. Протягом XVI—XVII ст, на молдавському престолі змінилося майже 50 господарів. Серед них були і такі, які наважувалися стати на бій за відновлення незалежності. Нову спробу об'єднати молдавські землі здійснив господар Валахії Міхай Хоробрий, проте успіх був нетривалий.
Поразки Туреччини у війнах з Росією ХУЛІ—XIX ст. сприяли послабленню залежності Молдавії і Валахії від османів. З часом вони одержали спочатку автономію в середині Османської імперії, а у 1878 р. — повну державну незалежність.
У 1812 р. за умовами Бухарестського мирного договору після чергової російсько-турецької війни (1806—1812 рр.) східна частина Молдавії між Дністром і Прутом відійшла до царської Росії, отримавши назву Бессарабія. Тобто це було відособлене від Молдавського князівства географічне утворення.
Під час першої російської революції 1905—1907 рр. на молдавських землях спалахували селянські заворушення, демонстрації у містах, що призводили до збройних сутичок із поліцією. Почали висуватися вимоги стосовно шкільного навчання рідною мовою, видання газет тощо. Під час Першої світової війни, коли значна частина чоловіків була мобілізована до армії, сільське господарство почало занепадати. Це призвело до зростання невдоволення селян, активізації селянського руху.
У жовтні 1917 утворилася Рада країни і проголошено автономію Молдавії. 2 грудня того самого року Рада проголосила Бессарабію Молдавською Демократичною Республікою, а 24 січня 1918 р. — її незалежність. За погодженням з Радою країни на її територію 27 березня вступили румунські війська. Спроби встановити радянську владу успіху не мали. Більшовицький уряд не визнавав цього захоплення.
Інша частина молдавських земель — на східному березі Дністра — стала основою створення 12 жовтня 1924 р. Молдавської Автономної Республіки у складі Радянської України. У 1940 р. за Пактом Ріббентропа — Молотова Бессарабія була приєднана до СРСР. 28 червня Румунія вивела свої війська й адміністрацію з Бессарабії та Північної Буковини. Об'єднані Молдавська Автономна Республіка і Бессарабія утворили Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку. Під час Другої світової війни протягом кількох років територія республіки була частиною Румунії, але після війни вона знову стала частиною Радянського Союзу. У свою чергу, радянський уряд перекроїв республіку, віддавши південні й північні частини Україні, а Придністров'я — теперішній Молдові.
Таджикистан
Туркменистан
Узбекистан
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ПЕРЕДМОВА
ВСТУП
Предмет історії Стародавнього Сходу
Методологічні проблеми старосхідної історії.
Стародавній Схід і світова історія