Історія України - Гарін В.Б - Зміни в духовному житті України

З включенням України до складу Речі Посполитої важливі зміни почалися й у культурно-духовній сфері українського суспільства. Насамперед ці процеси стосувалися релігійної проблеми. З утворенням Речі Посполитої в рамках єдиної держави були вимушені співіснувати дві найбільші церкви - польська католицька і українська православна. Дуже швидко подібне положення призвело до гострого протистояння двох церков.

У Речі Посполитій католицька церква широко підтримувалася владою і носила характер державної релігії. У всіх польських містах активно діяли численні ієзуїтські колегії, що давали цілком європейську освіту і множили фанатичних послідовників католицизму.

Із включенням українських земель до складу Речі Посполитої починається процес широкого проникнення до України католицизму і польської культури. Величезну роль у цьому відігравали ієзуїтські колегії, що з'явилися в українських містах і землях. Незабаром почався масовий перехід представників української знаті до католицтва.

Проте й у таких скрутних умовах були окремі представники давніх українських родів, які прагнули за будь-яку ціну зберегти віру предків і самобутню культуру України. Одним з них по праву є князь Костянтин Острозький, мабуть найбагатший і могутніший український магнат Речі Посполитої. У 1578 р. в його маєтку на Волині знайшов притулок і підтримку друкар Іван Федоров, що втік з Москви. Тут була видана знаменита Острозька Біблія - перша в світі друкарська Біблія на слов'янській мові. У 1580 р. князь заснував так звану Острозьку академію, головним завданням якої було збереження і розвиток української культури і створення кадрів для її подальшого зростання і розповсюдження.

Велику роль у збереженні української культури і православ'я зіграли і так звані "братства". Братства на Україні були відомі ще з XVI ст. як об'єднання городян з метою утримування церков і забезпечення їх усім необхідним. Також члени братства піклувалися про міські лікарні, підтримували вдів і сиріт. Одним з головних напрямів діяльності братств була освіта. У багатьох українських містах існували братські школи, доступні для всіх бажаючих. Членом братства могла бути будь-яка православна людина незалежно від своєї станової приналежності. В основному це були представники дрібних міських торговців і ремісників, але інколи до братств вступали і достатньо багаті люди. У XVI ст. найбільш значні православні братства існували при Успенському соборі у Львові, у Галичі, Києві, Луцьку, Стриї, Холмі та ряді інших міст України. Саме Львівське братство в 1574 р. допомогло Івану Федорову створити у місті друкарню, де була випущена його перша книга "Апостол", що поклало початок книгодрукуванню в Україні.

Українське козацтво в останній чверті XVI ст

У 1574 р. українським гетьманом став Григорій Свірговський. Підкоряючись наказу короля, він виступив з козаками до Молдавії на допомогу молдавському господарю Іоану, який зазнав нападу турок. 23 квітня 1575 р. в битві біля міста Сороки гетьман ущент розбив турецьку армію під командуванням паші Кара-Мустафи. Полонений козаками паша з трофеями і прапорами був відправлений до Варшави, що стала столицею Речі Посполитої.

У 1579 р. гетьманом був обраний представник румунської правлячої династії Павло Підкова. Це стало можливим завдяки його багаторічній службі в козацькому війську, а також багатьом заслугам і подвигам. У роки гетьманства Павла в Румунії був усунений з престолу його родич Петро Підкова, який втік до України і просив заступництва гетьмана проти бояр-змовників.

Гетьман, узявши сім реєстрових полків, відправився з ними до Румунії, і в двох битвах розбив бунтівників, після чого рушив на Бухарест. Назустріч до нього вийшла депутація духовенства і городян, яка запропонувала гетьманові зайняти румунський престол. Петро Підкова зразу ж дав на це свою згоду. У результаті румунським господарем був проголошений гетьман України Павло Підкова. Вступивши до Бухаресту, він відпустив до України свої козачі полки, залишивши при собі лише нечисленну охорону. Знаходячись ще на марші, козаки раптово отримали звістку про загибель гетьмана. Павла Підкову підступно заманили до будинку одного з колишніх бунтівників-бояр і там зрадницьки вбили. Козакам залишилося лише забрати його тіло та поховати з почестями в Канівському монастирі.

До цього ж періоду відноситься і перше козацьке повстання в Україні, що сталося в 1591 - 1593 рр. на чолі з Криштофом Косинським. У 1591 р. за свої військові заслуги Косинський отримав маєток на Київщині, але ці землі привласнив собі білоцерківський староста. Ошуканий Косинський зібрав козаків і напав на Білу Церкву. Незабаром повстанський рух охопив Волинь і Поділля. Центральна влада не втрутилася в хід подій, і на чолі шляхетського ополчення встав князь Костянтин Острозький. 23 січня 1593 р . біля містечка П'ятка сталася вирішальна битва, в якій повстанці були розбиті, втративши при цьому близько 3 тис. убитими. Косинський відступив на Запорізьку Січ, а в травні 1593 р. з'явився із загоном козаків під Черкасами, де був убитий у сутичці. Після його смерті повстання припинилося.