Історія України - Гарін В.Б - "Розширення" прав Радянської України

На початку 1944 р. союзники з антигітлерівської коаліції остаточно вирішили про створення в найближчому майбутньому міжнародної організації, яка стоятиме на варті миру - Організації Об'єднаних Націй. Сталінське керівництво СРСР відреагувало на це рішення досить своєрідно. Ідея полягала в тому, щоб зробити рівноправними членами ООН всі радянські союзні республіки, і, таким чином, отримати в цій організації відразу 16 голосів. Проте, для цього потрібно було створити хоч би видимість самостійності республік, що входили до СРСР.

У січні 1944 р. послідувало рішення пленуму ЦК ВКП(б) про "розширення" прав союзних республік. їм дозволялося створити власні наркомати оборони і закордонних справ, а також формувати національні армії. Вже в лютому 1944 р. в Україні з'явився Наркомат закордонних справ, який очолив відомий письменник А. Корнійчук. Проте незабаром з'ясувалося, що Корнійчук дуже прямолінійно розуміє те, що відбувається, і з Москви був присланий новий глава українського дипломатичного відомства Д. Мануїльський, який був не так наївний і розумів дійсне значення сталінської реформи.

У березні 1944 р. був створений Наркомат оборони України. Ного очолив бойовий генерал, українець за походженням, В. Герасименко. Бравий генерал незабаром виступив з вимогою підпорядкувати йому всі війська на території України і приступити до формування українських військових підрозділів. Проте на ініціативного генерала в Москві просто не звернули уваги, більш того, він навіть не отримав коштів для утримання хоч би мінімального апарату нового наркомату.

Зрозуміло, такі маневри Кремля не могли ввести в оману країни Заходу, де чудово уявляли собі дійсну "свободу" радянських республік. Тільки з поваги до величезних жертв і великого вкладу в справу розгрому фашизму України і Білорусії, ці союзні республіки були допущені бути представленими в ООН разом з делегацією СРСР.

Весною 1946 р. український Наркомат оборони був розформований за повною непотрібністю, але міністерство закордонних справ України продовжило своє існування, довгі роки представляючи на міжнародній арені неіснуючу державу.

Підсумки другої світової війни для України

8 травня 1945 р. в передмісті Берліна Карлсхорсті представники союзників і німецького командування підписали акт про повну і беззастережну капітуляцію Німеччини. Війна з гітлерівською Німеччиною завершилася. Проте, виконуючи свої зобов'язання перед союзниками, СРСР вже 9 серпня 1945 р. вступив у війну з Японією на Далекому Сході. Ця коротка, але кровопролитна боротьба коштувала життя багатьом радянським солдатам, серед яких було і багато українців. В результаті радянсько-японської війни СРСР отримав Курильські острови і Південний Сахалін, радянські війська вступили до північно-східного Китаю і північних областей Кореї. Підписання капітуляції Японії 2 вересня 1945 р. на борту американського лінкора "Міссурі" стало закінченням другої світової війни.

Україна стала одним з найактивніших учасників найбільш масштабної і спустошливої війни в історії людства. Двічі лінія фронту проходила по всій території України, залишаючи мільйони убитих і поранених, зруйновані міста і спалені села. В ході бойових дій на території України піддалося руйнуванню близько 700 міст, 28 тис. сіл виявилися повністю знищеними. Втрати в людях були величезні. Якщо до початку радянсько-німецької війни на території України проживали близько 42 млн чоловік, то у момент її закінчення тут залишалося лише 27,5 млн жителів. Приблизно 14,5 млн чоловік загинули в боях, німецьких і радянських концтаборах, були депортовані, евакуйовані або втекли за кордон. В цілому за роки другої світової війни Україна втратила більше 19 % свого населення - цифра неймовірно висока в порівнянні з іншими країнами, що брали участь у війні.

Безпосередньо у бойових діях брало участь близько 4,5 млн українців. Велика частина (близько 4 млн чоловік) служила в лавах радянських збройних сил, проявивши стійкість, мужність і героїзм. 2069 воїнів-українців стали Героями Радянського Союзу. З 15 фронтів, що діяли в період війни, більше половини очолювалися маршалами й генералами, які були за походженням українцями. Солдати та офіцери, жителі України, які виявили героїзм, отримали 2,5 млн орденів і медалей із загальної кількості 7 млн нагород, вручених воїнам Збройних сил. Мільйони трудівників України кували зброю перемоги в тилу. Серед українців були видатні радянські воєначальники, такі як маршали С. Тимошенко, Р. Маліновський, А. Єременко, П Рибалко, генерали І. Рубанюк, П Жмаченко, К. Москаленко та інші.

Політичним підсумком другої світової війни для України був той факт, що практично всі українські землі виявилися сполученими в одне ціле, але ця адміністративна одиниця не мала державного суверенітету, і іменувалося Українською Радянською Соціалістичною Республікою у складі СРСР.