Мета роботи: ознайомитись з положенням про розслідування та облік НВ в ЗО, навчитись складати необхідні звітні документи щодо розслідування НВ та розробляти заходи для усунення причин НВ; навчитися визначати температуру повітря та оцінювати ці параметри на основі СН; намітити перелік заходів для покращення параметрів мікроклімату.
І. Цільова програма
№ з/п | Змістово-методичні орієнтири навчання | Рівень знань | |
Початковий | Кінцевий | ||
Змістові | |||
1. | Нещасні випадки та травми. Їх розслідування та облік | РО | ПОЗ |
2. | Температурний режим. Атмосферний тиск | ЗЗ | ПОЗ |
Компетентнісно-світоглядні | |||
3. | Організації та проведення вимірювань мікрокліматичних параметрів | РО | У |
4. | Складання звітних документи щодо розслідування НВ | РО | Н |
ІІ. Підготовка до роботи
1. Повторити навчальний матеріал, що стосується проблеми нещасних випадків, розслідування та їх обліку в закладах освіти, складання звітних документи щодо розслідування нещасних випадків; визначення параметрів мікроклімату; вимірювання температури та атмосферного тиску, з' ясування причин, що впливають на параметри мікроклімату.
2. Діагностика початкового рівня знань:
1 (РО). Перерахуйте види травм. Які бувають наслідки нещасних випадків?
2 (РО). Як регламентуються параметри мікроклімату в закладах та установах?
3 (ПОЗ). Обґрунтуйте необхідність контролювати атмосферний тиск.
4 (РО). Як організовується розслідування нещасного випадку?
5 (ПОЗ). Якими приладами визначають температурні режими середовища?
ІІІ. Теоретичні відомості
Самопочуття людини в значній мірі залежить і від температурного режиму. При підвищенні температури навколишнього повітря (понад 22°С) людина швидко втомлюється, знижується її працездатність. В зв' язку з цим санітарні норми встановлюють допустиму температуру виробничих приміщень (не нижче 13°С), класів, кабінетів, лабораторій, навчальних закладів (16-20°С), гімнастичних залів, вестибюлів, коридорів (14-16°С). Для визначення температури повітря в приміщенні можна використати ртутні, спиртові, біметалеві або електронні термометри (рис. 18.1).
Атмосферний тиск визначають величиною сили тиску стовпа повітря, що діє на людей. Підвищений атмосферний тиск простежують під час виконання водолазних та кесонних робіт. Під час перебування в умовах підвищеного тиску зменшується частота пульсу та дихання, погіршується слух, а у разі високого тиску простежують ознаки наркотичної дії азоту: збудження, неможливість зосередитись, погіршення пам' яті, порушення координації руху, можлива втрата свідомості. З підвищенням тиску повітря зростає кількість розчинених в організмі газів, що входять до складу повітря, зокрема, азоту. Під час різкого переходу від високого зовнішнього тиску до нормального азот, що надходить з тканин у кров, не встигає виділитись через легені і в крові можливе утворення бульбашок газу. При цьому виникає загроза газової емболії - декомпресійної хвороби. З метою запобігання кесонної хвороби нормують час перебування людини в умовах підвищеного тиску, а також швидкість зниження тиску.
Під час роботи людини в горах, або в процесі повітряних польотів організм перебуває в умовах дії зниженого значення тиску, внаслідок чого може розвинутись висотна хвороба. Висотна хвороба відзначається втомлюваністю, апатією, сонливістю, м' язовою слабкістю, нудотою, підвищенням частоти дихання, кровотечею з но
са, горла та кишок, втратою свідомості. Граничною висотою без використання спеціальних засобів вважають висоту 5000 м. Перебування на висоті 7000-8000 м завжди веде до важких порушень, а висота 8500-9000 м є межею, вище якої, без додаткового дихання киснем, людина піднятись не може. Профілактика висотної хвороби полягає у попередньому тренуванні в барокамерах, використанні кисневих приладів та спецодягу.
Для визначення атмосферного тиску використовують барометри. Вони бувають металевими та ртутними. Ртутні барометри на практиці не використовуються через велику шкідливість ртутних випаровувань. В закладах та установах для вимірювання атмосферного тиску використовують металевий барометр, який називають анероїдом (рис. 18.2). Його назва походить від назви основної частини приладу - металевої коробочки з гофрованою поверхнею (анероїда), яка знаходиться всередині приладу. Шкала приладу проградуйована в мм. рт. ст. і гектопаскалях (гПа). Різкі зміни атмосферного тиску шкідливо впливають на самопочуття людей, в них загострюються хронічні захворювання. Нормальним атмосферним тиском на рівні моря вважається тиск 760 мм.рт.ст. З висотою атмосферний тиск зменшується. Так, наприклад, в м. Кам' янець-Подільському, яке знаходиться на Подільській височині, нормальним вважається атмосферний тиск 745750 мм.рт. ст.
Якщо існує необхідність тривалий час стежити за зміною мікрокліматичних параметрів використовують такі прилади, як термографи та барографи (рис. 18.3).
Під нещасним випадком розуміється непередбачене, раптове ушкодження організму людини або різке погіршення якості середовища її життя, що призводить хоча б до одного з таких наслідків: передчасна смерть, каліцтво, серйозні тілесні ушкодження, стійкі зміни психіки, скорочення тривалості життя, зменшення життєздатності або народження нежиттєздатного потомства, матеріальна втрата різних форм власності. Якщо це сталося під час виконання трудових обов' язків або завдань керівника, а також дій в інтересах підприємства, то це буде нещасний випадок на виробництві.
Нещасні випадки часто призводять до травмувань (від грецького trauma - рана, пошкодження) - пошкодження організму людини чи порушення правильного його функціонування. Виробничі травми за характером пошкоджень можна класифікувати як: механічні - забиття, порізи, розриви тканин, переломи і т.д.; термічні - теплові удари, опіки, обмороження; хімічні - опіки, гостре отруєння; електричні - опіки, розриви тканин; променеві - ушкодження тканин, порушення діяльності кровотворної системи; комбіновані - різні наслідки одночасного впливу декількох причин. Наслідком травми може бути тимчасова чи постійна втрата працездатності або смертельний наслідок.
Нещасні випадки, які виникають не на виробництві, узагальнено називають, на відміну від виробничого травматизму, невиробничими або побутовим травматизмом.
Інструктажі з охорони праці містять питання охорони здоров'я, пожежної, радіаційної безпеки, безпеки дорожнього руху, реагування на надзвичайні ситуації, безпеки побуту тощо. Інструктаж буває: вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий, поточний. Реєстрація проведення інструктажів здійснюється в спеціальному журналі.
Перед початком навчальних занять один раз на рік, а також при зарахуванні або оформленні до закладу освіти учня або студента проводиться вступний інструктаж з безпеки життєдіяльності службами охорони праці.
Первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності проводиться на початку заняття у кожному кабінеті, лабораторії, майстерні, спортзалі наприкінці навчального року перед початком канікул, а також за межами закладу освіти, де навчально-виховний процес пов' язаний з використанням небезпечних або шкідливих для здоров'я факторів. Запис про проведення первинного інструктажу робиться в окремому журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності, який зберігається в кожному кабінеті, лабораторії, майстерні, цеху, спортзалі та іншому робочому місці.
Первинний інструктаж, який проводиться перед початком кожного практичного заняття (практичної, лабораторної роботи тощо) реєструється в журналі обліку навчальних занять, виробничого навчання на сторінці предмета в розділі про запис змісту уроку, заняття.
Позаплановий інструктаж з учнями та студентами проводиться у разі порушення ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж, при зміні умов виконання навчальних завдань (лабораторних робіт, виробничої практики, професійної підготовки), у разі нещасних випадків за межами закладу освіти.
Цільовий інструктаж проводиться з учнями та студентами закладу освіти у разі організації позанавчальних заходів (олімпіади, турніри з предметів, екскурсії, туристичні походи, спортивні змагання тощо), під час проведення громадських, позанавчальних робіт (прибирання територій, приміщень, науково-дослідна робота на навчально-дослідній ділянці тощо). Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється у журналі реєстрації інструктажів.
Нещасні випадки, що сталися з особами, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або залучені до праці у навчальних закладах, підлягають розслідуванню і обліку відповідно до Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Розслідуванню підлягають нещасні випадки, які трапилися з учнями та студентами під час проведення навчальних занять і призвели до погіршення стану здоров' я не менше, ніж на один день, згідно з медичним висновком. Погіршення стану здоров' я внаслідок нещасного випадку встановлює та засвідчує лікувально-профілактичний заклад. За результатами розслідування нещасного випадку під час навчально-виховного процесу комісія складає акти за формою Н-5 у 3-ох примірниках, та Н-1 у 5-ти примірниках. Керівник навчального закладу, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування нещасного випадку у такому складі: голова - заступник керівника навчального закладу; члени: представник служби охорони праці навчального закладу або особа, на яку наказом керівника покладено ці обов' язки; представники відповідного профспілкового органу або уповноважені трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки.
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов' язана: протягом трьох діб провести розслідування нещасного випадку, з' ясувати обставини і причини, розробити заходи щодо усунення причин нещасного випадку, визначити відповідальних за це осіб; виявити і опитати свідків та осіб, які допустили порушення нормативних актів, отримати пояснення у потерпілого; скласти акт про нещасний випадок за формою Н-1 у п' яти примірниках і направити на затвердження керівнику навчального закладу.
До акта додаються пояснення свідків, потерпілого та інші документи, що характеризують стан місця, де стався нещасний випадок, наявність шкідливих і небезпечних факторів, медичний висновок про стан здоров' я потерпілого в результаті нещасного випадку тощо.
Акти форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) підписуються головою і всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом зазначених актів член комісії письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта форми Н-5 і є його невід'ємною частиною, про що робиться запис в акті форми Н-5.
Керівник навчального закладу протягом 3-х діб після закінчення розслідування затверджує акти форми Н-5 та Н-1, з яких по одному примірнику направляє: потерпілому або особі, яка представляє його інтереси; до підрозділу, де стався нещасний випадок; начальнику служби охорони праці; до архіву навчального закладу; до органу управління освітою за місцем навчання потерпілого копія - міністерству, до сфери управління якого належить навчальний заклад. Посадова особа органу Держнаглядохоронпраці має право у разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт форми Н-5, акт форми Н-1 (або форми НПВ) чи незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), надходження скарги або незгоди з висновками розслідування про обставини та причини нещасного випадку чи приховання нещасного випадку видавати обов' язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду - у разі нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, приписи за формою Н-9 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання чи невизнання нещасного випадку пов' язаним з виробництвом і складення акта форми Н-1 (або форми НПВ).
Акт форми Н-5 та Н-1, підлягає зберіганню в архіві органу управління освітою, навчального закладу протягом 45 років. Інші примірники акта та його копії зберігаються до здійснення всіх запланованих у ньому заходів, але не менше, ніж п' ять років.
За результатами розслідування не складаються акти за формою Н-5 та Н-1, і не беруться на облік нещасні випадки, що сталися з учнями або студентами внаслідок вживання алкоголю, наркотичних або інших психотропних речовин, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у навчально-виховному процесі або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп' яніння, був відсторонений від роботи, навчання; під час скоєння крадіжок або інших злочинів, якщо ці дії зафіксовані і на них є офіційний висновок суду або прокуратури; у разі природної смерті або самогубства.
РОБОТА № 19. Вплив небезпечних та шкідливих факторів середовища. проведення вимірювань за допомогою фотоколориметра
І. Цільова програма
ІІ. Підготовка до роботи
ІІІ. Теоретичні відомості
ІV. Технологія і техніка виконання експериментів
РОБОТА № 20. Ергономічна оцінка навчального середовища
І. Цільова програма
ІІ. Підготовка до роботи
ІІІ. Теоретичні відомості