Основи охорони праці - Атаманчук П.С. - І. Цільова програма

ТЕМА № 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності визначення рівня комунікабельності людини

Мета роботи: ознайомитись з основними поняттями безпеки життєдіяльності, вивчити порядок дій у випадку виникнення небезпечних ситуацій, засвоїти тестові методи, які допомагають визначити рівень комунікабельності людини.

І. Цільова програма

ІІ. План практичного заняття

1. Поняття БЖД як науки. Мета та завдання БЖД. Правові та нормативні основи БЖД.

2. Небезпека. Класифікація небезпек. Основні джерела небезпек.

3. Поняття ризику. Види ризиків.

4. Ознайомитись з основними методами визначення комунікабельності людини.

5. За допомогою тестових завдань перевірити власний рівень комунікабельності.

6. Розробити рекомендацій щодо методів, які допоможуть визначити рівень комунікабельності людини.

ІІІ. Теоретичні відомості

Згідно зі словником іншомовних слів - комунікабельний (франц. communicable - той, що з'єднується, з лат. comunico - з'єдную) - схильний, здатний до комунікації, встановлення контактів і зв'язків. Бути комунікабельним у вузькому розумінні - бути схильним до спілкування з людьми, бути ініціативним в цьому спілкуванні, вміти і хотіти говорити.

Праця, пізнання, спілкування - найважливіші області людської життєдіяльності. Форми і методи трудової діяльності людина вивчає протягом багатьох років, способами пізнання світу ми також оволодіваємо довготривалий час, а ось спілкуванню людина не вчиться цілеспрямовано ніколи і ніде. Проте є такі види людської праці, які просто неможливі без спілкування.

Спілкування - явище багатопланове, яке включає в себе, на думку вчених, цілий комплекс компонентів. Виділимо три основних:

- комунікабельність - здатність мати задоволення від процесу комунікації;

- соціальне споріднення - бажання знаходитися в суспільстві, серед інших людей;

- альтруїстичні тенденції (в альтруїстичних емоціях виділяють бажання приносити радість людям, з якими людина спілкується).

Основним компонентом комунікативних здібностей є спілкування в найрізноманітніших його проявах. Ми знаємо компанійських людей, які швидко, легко і оперативно організовують спілкування; ми знаємо людей, гіпертрофована компанійськість яких робить їх надокучливими, вони втомлюють. Такі люди будь-яку розмову прагнуть перевести на себе, стати центром комунікації. В житті зустрічаються люди і ма-локомпанійські, які лише приймають участь у розмові, не виступають в активній комунікативній ролі, але своєю комунікативною поведінкою допомагають спілкуванню, підтримують його. І є люди, рівень комунікативності яких надзвичайно низький. Вони вкрай некомпанійські, знаходитися з ними в одному товаристві досить важко, розмова, як правило, не клеїться [26].

Які риси мають мати генії спілкування. В.Леві вважає: "плюс інтерес, мінус тривожність, плюс зворотний зв' язок, плюс артистизм, плюс-мінус агресивність, плюс оптимізм, мінус упередженість, плюс передбачення, плюс симпатія".

Такий ескіз до портрету "генія компанійства", який повинен виступати як своєрідний комунікативний ідеал. Питання комунікації досить важливе для трудової діяльності. При цьому, організовуючи обернений зв'язок, важливо знати, що на підприємствах існують два основних шляхи розповсюдження інформації: вертикальний (вверх і вниз, за ієрархічними рівнями) і горизонтальний (між співробітниками одного рівня). Ефективність комунікацій за цими напрямками різна, відповідно змінюються і сигнали оберненого зв' язку.

Як показують дослідження горизонтальних комунікацій, їх ефективність досягає 90 %. Така висока ефективність пояснюється, напевно тим, що люди, які працюють на одному і тому ж рівні управління, добре розуміють характер праці своїх колег, знають їх проблеми. Вертикальні комунікації менш ефективні, ніж горизонтальні. Дослідження показали, що тільки 20-25 % інформації, яка виходить від дирекції, доходить до робітників і правильно розуміється ними. Коли ж комунікації зверху вниз так не ефективні, тоді що говорити про комунікації знизу вверх? Детальні дослідження показали, що до керівників підприємств доходить не більше 10 % даних, які направляються на їх адресу робітниками.

Недостатнє розуміння важливості спілкування. Керівники організацій часто дотримуються такої точки зору, що робітникам і навіть керівникам нижньої і середньої ланки не обов' язково знати про стан справ в цілому. Вони впевнені, що підлеглі повинні виконувати все, що їм говорять і не задавати зайвих запитань. Але свідомість людини не терпить запитань без відповідей. І тому підлеглі починають шукати відповіді там, де не завжди є достовірна інформація.

Неправильна установка свідомості. Установка свідомості - це відношення людини до оточуючих, яке ґрунтується на всьому її життєвому досвіді. Дефекти установки свідомості виражаються у вигляді стереотипів мислення, упереджених уявлень, неправильних відносин, відсутності уваги та інтересу, зневаги до факторів.

Помилки побудови повідомлення. Неправильний вибір слів, помилки в організації повідомлення, слабка переконливість, відсутність заклику до дій [26].