Історія України - Лазарович М.В. - Образотворче та музичне мистецтво

Київська Русь славилася вмілими ремісниками. Було відомо бл. 60 ремісничих професій. Ремісники виготовляли знаряддя праці, вироби для домашнього вжитку. У домницях виплавляли метал. З нього кували лемеші, серпи, ножі, цвяхи, підкови, замки, кольчуги, які з'явилися на Русі на 200 років раніше, ніж у Західній Європі. Будували кораблі — невеликі судна з веслами і вітрилами, на яких могло вміститися по 50—100 людей. Гончарі випалювали різноманітний глиняний посуд, оздоблений кольоровою поливою й різними візерунками, шевці й кравці плели личаки, шили полотняний одяг, чобітки, а також урочистий князівський одяг: корони, плащі, виробляли інші дорогоцінні речі.

Незважаючи на те, що на церковні розписи та ікони, на будівлі того часу чималий вплив мала візантійська культура, поступово склався новий своєрідний стиль українського живопису й архітектури.

Давньоруські зодчі талановито зводили складні дерев'яні й кам'яні споруди, що вражали розмірами, пропорційністю та красою внутрішнього оздоблення. Символами розквіту Київської Русі стали Софіївський собор, який на той час не мав аналогів у Західній Європі, Золоті ворота, Успенський собор, Десятинна церква у Києві. Відомими культовими спорудами були ансамблі Михайлівського золотоверхого собору, Видубецького монастиря. Було збудовано нові церкви: Кирилівську, Василівську, Трисвятительську та Успенську в Лаврі. Будови прикрашали різьбою по дереву і кості, настінною мозаїкою, фресками, різьбленими кам'яними деталями, іконами. Таке оздоблення можна побачити в Софіївському соборі у Києві. В середині храму стіни прикрашали фрески — живопис фарбами, зроблений на сирій штукатурці. Центральний купол і арки вкривала мозаїка — зображення зі смальти (скловидних камінців різних кольорів, використано майже 180 відтінків).

Чудові храми і палаци споруджували в Чернігові, Переяславі, Галичі, багатьох інших містах. Зокрема, в Чернігові у другій пол. ХП ст. з'явилися нові ансамблі Єлецького монастиря — Успенський і Борисоглібський собори, а також славнозвісна П'ятницька церква . У Галичі та його околицях археологи виявили залишки майже тридцяти кам'яних церков XII—XIII ст. При Ярославові Осмомислі галицькі зодчі створили чудові будівлі князівського палацу, Успенського собору і церкви Пантелеймона. Храми прикрашали розписом, мозаїкою, фресками, білокам'яною різьбою, вітражами (різнокольоровим або оздобленим малюнками склом).

Відомим зодчим був Петро Милоніг, який збудував у Києві кам'яну підпорну стіну під горою, котру розмивали води Дніпра. Це була складна інженерна споруда.

З'явилося багато нових прийомів у техніці будівництва того часу: у Київській і Чернігівській землях розвивали техніку будівництва з цегли, у Галицькій — білокам'яну архітектуру. У багатьох містах споруджували кам'яні й земляні фортеці, замки феодалів.

Образотворче та музичне мистецтво

Серед різних галузей образотворчого мистецтва в Русі-Україні високого рівня досягло мистецтво оформлення рукописної книги. Тут створювали книги в розкішних оправах, оздоблених золотом, коштовним та декоративним камінням, чудовими мініатюрами (кольоровими малюнками).

Із старовинного мистецтва збереглося чимало пам'яток малярства, виробів золотників, прикрашених малюнками й емаллю. Майстерно виконані картини на релігійні теми — ікони, зокрема у Києві — "Борис і Гліб", "Свенська Богоматір", на якій зображено Антонія й Феодосія — засновників Києво-Печерського монастиря.

Особливо великих успіхів досягли майстри прикладного мистецтва. Славилося ювелірне ремесло, керамічне, зокрема виготовлення декоративних плиток для оформлення інтер'єрів споруд, різьба на кістках тощо. Відоме мистецтво київських ювелірів-майстрів з тонкої обробки дорогоцінних металів. У техніці художнього ремесла широко застосовували відомі здавна граверування, карбування, інкрустацію, тонке металеве литво, філігрань, чернь, скань, емаль та ін.

Розвивалося музичне мистецтво. Музика записувалася нотними знаками. Серед музичних інструментів були відомі труби, дудки, сопілки, флейти, гусла, бубни тощо. При князівських палацах створювалися музичні ансамблі, а при церквах — хори.

На закінчення слід зазначити, що, незважаючи на феодальну роздробленість і монголо-татарську навалу, культура українських земель, хоча й виявляла місцеві особливості, розвивалась у тісному взаємозв'язку. Як зазначає М. Грушевський: "Взагалі національне культурне житє України XI—XIV ст. представляється дуже інтересно: воно повне життя, руху, енергії, обіцяло богато своїй народності, а навіть і культурному людському житю взагалі".

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Визначте причини економічного і політичного піднесення Галицького та Волинського князівств.

2. За яких обставин утворилося Галицько-Волинське князівство?

3. Порівняйте діяльність Ярослава Осмомисла, Романа Мстиславовича та Данила Галицького.

4. Якими були особливості залежності галицько-волинських земель від Золотої Орди?

5. Охарактеризуйте відносини князя Данила Галицького з Папою Римським.

6. Якою була внутрішня децентралізація Галицько-Волинської держави в останній третині XIII ст.

7. Розкрийте причини занепаду та історичне значення Галицько-Волинської держави.

8. У чому полягали особливості культурного розвитку Русі-України княжої доби?