Після закінчення громадянської війни Україна перебувала у складному соціально-економічному й політичному становищі. Поза її межами залишалася значна частина земель, які раніше належали Австро-Угорщині. Польщі відійшла Східна Галичина, Румунії - Північна Буковина, Чехословаччині Закарпатська Україна. У результаті радянсько-польської війни (1920-1921 рр.) у складі Польщі залишалася частина українських земель, які раніше перебували у межах російських кордонів. Ці землі разом зі Східною Галичиною утворили новий регіон - Західну Україну (сучасні Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Волинська і Рівненська області). У 1918 році Румунія загарбала Бесарабію.
7.1 Відбудова народного господарства України на засадах непу
По закінченні громадянської війни та інтервенції було створено умови для переходу до мирного будівництва. Політика "воєнного комунізму", застосовувана під час громадянської війни, не могла бути прийнятною в умовах мирного будівництва. Відмова від "воєнного комунізму" пов'язана з рішеннями X з'їзду РКП(б), який відбувся в березні 1921 р. і ухвалив замінити продрозверстку і ірод податком. Це був перший і найважливіший крок до нової економічної політики (неп).
Безпосередньо участь у розробці нової економічної політики брали голова ВУЦВК Г.І.Петровський та голова Рад наркому України Х.І.Раковський.
В Україні перехід до непу розпочався майже відразу після прийняття рішень у Москві. Надзвичайна сесія ВУЦВК 27 березня 1921 року ухвалила закон про заміну розверстки податком. Згідно декрету РНК УРСР від 29 березня розмір продподатку з урожаю 1921 року визначався більш ніж на 40 млн. пудів менше встановленої раніше розверстки у 160 млн. пудів. Селяни, які виконали продрозверстку з урожаю 1920 року, могли вільно продавати лишки своєї продукції,
Продподаток доводився до селян заздалегідь-до початку польових робіт. Таким чином, на відміну від продрозверстки він став виконувати функцію економічного стимулу: при незмінному його розмірі збільшення виробництва забезпечувало зростання доходів селян. Крім того, розвивався кооперативний рух, дозволялася оренда земель.
Однак, широко розрекламований перехід до непу у 1921 р. відбувався досить болісно і тільки під тиском очевидних реальностей господарського життя в українському селі. Неп в сільську місцевість прийшов у кінці 1921 - на початку 1922 р. Але голод, який охопив південні райони України в 1922 р., відсунув ще на рік-півтора нормалізацію обстановки в сільському господарстві України.
В місті перехід до непу відбувався швидше. Було дозволено приватну торгівлю. В приватні руки передано значну кількість дрібних і частково середніх підприємств, відновила свою діяльність споживча та інші види кооперації.
В умовах непу було ліквідовано трудову повинність і розформовано трудові армії, здійснено грошову реформу, замінено натуральну заробітну плату грошовою, дозволено вільний продаж товарів широкого вжитку замість їх централізованого розподілу за картками. Період нової економічної політики - період інтенсивного розвитку нового суспільства. Адміністративна система, що утвердилася після 1929 року, ніколи не знала такого швидкого й багатогранного розвитку, яким за всіма параметрами був період 20-?х років. Однак, поки політична влада була в руках більшовиків, а великі підприємства, банки, транспорт, зовнішня торгівля залишалися державними, керівництво держави було в змозі тримати під контролем і регулювати розвиток капіталістичних відносин.
Після смерті Лені на (1924 р.) до влади прийшли прихильники найбрутальніших форм тоталітаризму на чолі з Й.Сталіним. Однак енергія непу ще тривала. Звільнена від жорстокого адміністрування, бурхливо розвивалася кооперація. Долалася інфляція, вилучено в обіг червінець. Зв'язок державної промисловості з селянським виробником здійснювався шляхом посилення ролі ринку. Зростала мережа бірж, ярмарків. За кілька років виробничий потенціал колишньої імперії досяг довоєнного рівня.
7.3 Індустріалізація в Україні та її результати
7.4 Примусова колективізація сільського господарства. Голодомор 1932-1933 рр.
7.5 Суспільно-політичне життя в Україні. Масові репресії в 30-ті роки. Західноукраїнські землі в 20-30-х роках XX ст.
7.6 Запитання для самоконтролю знань
7.7 Історичні документи
З протоколу засідання політбюро цк кп(б)у про розміри державного хлібного фонду і кількість хліба для постачання Росії та заходи щодо посилення продовольчої кампанії
Із листа голови Вуцвк Г. I. Петровського до голови вцвк мл. калініна про голод в україні та неможливість у зв'язку з цим подання продовольчої допомоги поволжю
Із директив пленуму цк кп(б)у з національного питання
Із доповіді голови раднаркому усрр в. я. чубаря на пленумі цккп(б)у про українізацію