Економічна наука поділяє кредитування на товарне і фінансове. Основними видами товарного кредиту с такі: товарний кредит із відстрочкою платежу за умовами контракту і товарний кредит з оформленням заборгованості векселем. Завдяки відстрочці платежу і вексельного оформлення заборгованості розширюється коло потенційних покупців, що посилює конкурентні переваги продавців, а також покращуються можливості для гарантування безперервності відтворювальних процесів в економіці.

Фінансове кредитування можна поділити на банківське і небанківське. В Україні банківське кредитування є панівною формою фінансового кредитування. Це зумовлено тим, що комерційні банки були і залишаються основними фінансовими посередниками, оскільки банки можуть надавати клієнтам універсальні та комплексні послуги, а також володіють грішми - найліквіднішим фінансовим активом. Саме тому у цьому навчальному посібнику йдеться лише про банківське кредитування. Це по-перше.

По-друге, якщо товарний кредит обслуговує лише обіг товарів, то банківський кредит обслуговує як обіг товарів, так і нагромадження капіталу. Водночас банківський кредит менше обмежується напрямом, строками і сумами кредитних угод, аніж товарний кредит.

По-третє, частка банківських кредитів у загальній сумі товарних та банківських кредитів, наданих в економіку України, зростає. Так, якщо ця частка у 2000 р. становила близько 6%, то у 2005 р - майже 26%. Головна причина переважання товарного кредитування полягає у слабкості вітчизняної банківської системи, низькому рівні її капіталізації.

По-четверте, у структурі банківських кредитів за видами діяльності відбуваються помітні зрушення. Незважаючи на те, що найбільшими позичальниками банківських кредитів нині є суб'єкти господарювання гуртової та роздрібної торгівлі, їх частка у загальному обсязі кредитних вкладень у національну економіку знижується. Водночас значними темпами зростає обсяг банківських кредитів фізичним особам. В цілому нині банківські кредити, надані юридичним особам і фізичним особам, розподіляються у пропорції 4:1

На книжковому ринку навчальних посібників нині появилась низка видань з проблеми банківського кредитування. Однак усі вони мають назву "Кредитування і контроль", саме так зафіксовано її в нормативній частин, навчального плану для магістрів спеціальності "Банківська справа". Така назва нині, на мою думку, є застарілою і некоректною хоча б тому, що у тих навчальних посібниках зовсім не йдеться про товарне кредитування і небанківське фінансове кредитування, а також ще й тому, що немає підстав висувати на перший план одну функцію управління кредитуванням - "контроль", а інші залишати поза увагою.

Навчальний посібник "Банківське кредитування" підготовлений перспективним кандидатом економічних наук У.Владичин, яка кілька років поспіль читала лекційний курс з цієї дисципліни для студентів-магістрів і спеціалістів спеціальності "Банківська справа" ЛНУ ім. Івана Франка. На мій погляд, книга написана фахово і є вдалим навчальним проектом автора і кафедри банківського і страхового бізнесу.

Сподіваюсь, що книга, безумовно, стане у пригоді студентам і викладачам, не оминуть її увагою також фінансисти і підприємці.

Сергій Реверчук, професор

Тема 1. Предмет i метод дисципліни "банківське кредитування"

1.1. Предмет та об'єкти курсу

В Україні спостерігається значний інтерес до банківських установ і банківництва та відбувається зростання довіри з боку населення до банківської системи. Суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи за виникнення фінансових труднощів все частіше звертаються до банків для отримання у тимчасове користування коштів. Водночас існує необхідність тлумачення та окреслення механізмів здійснення банками кредитної діяльності. Дисципліна "Банківське кредитування" допомагає студентам в отриманні знань зі сфери кредитних взаємовідносин між банками і позичальниками та сприяє підготовці фахівців банківського профілю.

Метою дисципліни "Банківське кредитування" є формування системи теоретичних знань та практичних навичок студентів сфери кредитних взаємовідносин, що виникають між банківською установою і позичальником - юридичною чи фізичною особою, отримання знань щодо прийняття рішень про надання кредитів і мінімізації кредитних ризиків, виявлення основних етапів і механізмів організації кредитного процесу у банку та особливостей контролю і регулювання кредитної діяльності з боку НБУ і банківських установ.

Мета вивчення дисципліни конкретизується у таких завданнях:

- визначити сутність і значення банківського кредиту у розвитку економіки;

- охарактеризувати класифікаційні ознаки банківських кредитів;

- розглянути еволюцію розвитку кредитної діяльності банківських установ;

- визначити основні законодавчі та нормативно-правові акти регулювання банківського кредитування;

- виявити джерела формування кредитних ресурсів банку;

- окреслити головні принципи банківського кредитування;

- висвітлити необхідність формування та реалізації кредитної політики банку;

- розкрити основні методи банківського кредитування;

- охарактеризувати структуру кредитного департаменту банку та розподіл обов'язків між кредитними працівниками банку;

- визначити склад та функції кредитного комітету банку;

- охарактеризувати головні етапи процесу банківського кредитування та вимоги до укладання кредитного договору;

- окреслити процедуру супроводження кредиту та формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями;

- обгрунтувати необхідність оцінки кредитоспроможності позичальника та виявити основні джерела інформації для аналізу фінансового стану клієнта;

- розкрити особливості формування кредитних історій позичальників у банку;

- висвітлити методику аналізу кредитоспроможності позичальників-юридичних і фізичних осіб та визначити рейтинги надійності позичальників;

- з'ясувати сутність, необхідність та види забезпечення банківських кредитів;

- охарактеризувати види процентних ставок за кредитами та виявити чинники, які впливають на їх рівень;

- розглянути основні методи ціноутворення за кредитами та порядок нарахування і сплати процентів позичальниками;

- охарактеризувати ризики банківської діяльності, виділити види кредитних ризиків та критерії їх оцінки;

- висвітлити методи управління ризиками кредитної діяльності банку;

- визначити сутність і роль контролю у процесі банківського кредитування та окреслити види контролю за кредитною діяльністю банків;

- з'ясувати методи контролю центрального банку за банківською кредитною діяльністю та роль внутрішньобанківського моніторингу у процесі кредитування;

- виявити умови та чинники виникнення проблемних кредитів, шляхи управління проблемною заборгованістю та порядок

проведення претензійно-позовної роботи банку з проблемними кредитами.

В умовах економічного розвитку країни та розширення діяльності банківських установ важливе значення має формування понятійно-категоріального апарату банківництва, а також чітке визначення предмета та об'єкта банківського кредитування.

Предметом банківського кредитування є особливості, закономірності та механізми розвитку банківської кредитної діяльності (рис. 1.1).

Об'єктами банківського кредитування є: банківські кредитні ресурси, які спрямовуються для надання позичальникам у тимчасове користування; кредитна політика банку, яка включає: розроблення вихідних положень кредитування, визначення стратегії і тактики кредитної діяльності банку, структури кредитних підрозділів та розподіл повноважень між кредитними працівниками, дотримання кредитних інструкцій; кредитний процес, що включає: розгляд кредитної заявки, оцінку кредитоспроможності клієнта й аналіз кредитного проекту, структурування кредиту й аналіз забезпечення, укладання кредитного договору, видачу і погашення кредиту, порядок нарахування та сплати процентів за користування кредитними коштами; контроль за кредитною діяльністю банку, зокрема, оцінку й управління кредитним ризиком, контроль за цільовим використанням кредиту, станом забезпечення, виявлення проблемних кредитів і розроблення заходів щодо ліквідації проблемної заборгованості банку.

Інформаційною базою цієї навчальної дисципліни є наукова монографічна та періодична література, законодавчі та нормативно-правові акти України і зарубіжних країн.