Скандинавські ватаги професіональних воїнів, яких на заході Європи називали норманнами ("північними людьми"), а на сході варягами (від шведського var - клятва), з кінця IX - початку X ст. здійснювали напади на землі Данії, Англії, Франції, Південної Прибалтики, дійшли до Середземного моря й задовго до Христофора Колумба висадилися в Америці. Основними їхніми заняттями стали воєнний промисел, військова служба і торгівля. Варяги відзначалися мужністю, хоробрістю, наполегливістю, безжалісністю як до противника, так і до себе. Осідаючи на місцях своїх переможних вилазок, змішуючись із місцевим населенням, вікінги швидко втягувалися в культуру підкорених територій.
На поч. IX ст. активізувалося проникнення варягів через систему річок та озер углиб Східної Європи. Прямуючи на схід, скандинави переслідували швидше торгову, ніж військову мету. Ладозьке озеро і р. Волхов служили "в'їзними ворітьми" з Балтики: через басейн оз. Ільмень звідси можна було дістатися Волги, нею досягти земель волзьких булгар і Хозарії, а перетнувши Каспійське море - арабських країн Середньої і Передньої Азії. Підприємливі купці-воїни переправляли на південь мед, віск, хутра, рабів. З часом південний напрямок починає переважати у здобичницькій, військово-службовій і торговельній діяльності скандинавів.
Із IX ст. скандинавські мореплавці почали освоювати новий торговий шлях на південь, який отримав назву "шлях з варяг у греки". З оз. Ільмень по малих річках і річкових волоках їхні човни добувалися верхів'їв Дніпра, а вже звідти Дніпром спускалися в Чорне море. Осідаючи в прирічкових населених пунктах, варяги або підкоряли довколишні племена, примушуючи їх до сплати данини, або вступали з ними у союзницькі відносини. Щодо Києва, то там сходилися річкові транзитні шляхи, і власне ця специфіка розташування міста, яка дозволяла контролювати весь дніпровський шлях, надала йому роль бази, з якої впродовж IX ст. нормани здійснили поступове об'єднання територій, пов'язаних конфігурацією гідрографічної мережі з Дніпром.
Зазначимо, що археологічна наука не виявила слідів тривалого перебування або економічного чи побутового впливу скандинавів у Середньому Подніпров'ї періоду заснування Руської землі. На східнослов'янських землях вони з'явилися тоді, коли тут вже існувала власна державність.
Походження назви "Русь"
Нестор-літописець, роблячи бл. 860 р. запис про похід Аскольда і Діра на Константинополь, відзначає, що з того часу "начася прозивати Руска земля".
В історичних джерелах, як відомо, по-різному тлумачиться термін "Русь". Дехто з дослідників намагається довести його фінське походження, інші шукають його корені у шведській, слов'янській мовах. Це свідчить про значне поширення назви "Русь" в інших народів. Поступово термін "Русь" починає стосуватися всіх дружинників, утому числі й слов'янського походження. Назва "Русь" поширюється, насамперед, на полян, що панували у протодержавному утворенні на Наддніпрянщині, а потім і на всіх східних слов'ян. Цим же словом іменували й Давньоруську державу з центром у Києві Офіційні назви "Русь", "Руська земля" у X-XI ст. стають загальновживаними на всьому її просторі.
Отже, слово "Русь" виникло не як етнонім, а як політична назва державного об'єднання.
Висновки
- Історичний розвиток України розпочався 1 млн. рр. до н.е. і став складовою частиною еволюції людства.
- Зміни на території України в архаїчну добу відбувалися, як у світі в цілому, але й мали певні особливості.
- Трипільська культура була однією з найдавніших землеробських культур світу (ІУ-Ш тис. до н.е.).
- Південні українські степи тривалий час були заселені кочівниками, які залишили помітний слід в історії України. Перший відомий науці кочовий народ, який мешкав на Півдні, - кіммерійці (кін. II тис. - VII ст. до н.е.). Вони утворили перше в південних степах державне об'єднання.
- З VII ст. до н.е. по V ст. н.е. в Північному Причорномор'ї існували античні міста-держави, забезпечуючи тісні культурні зв'язки українських земель з античним світом.
-У лісостепових районах України на початку н.е. розселяються слов'яни.
- На місці антського складаються нові державні об'єднання, а в IX ст. н.е. виникає держава - Київська Русь.
Розселення слов'ян
Заснування Києва
Покликання варягів
Князювання Олега
2. ДАВНЬОРУСЬКИЙ ПЕРІОД УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ІХ-ХІV ст.)
2.1. Київська Русь (ІХ-ХІІ ст.)
Утворення Київської Русі
Устрій Київської Русі
Історичний розвиток Київської Русі