Історія України - Юрій М.Ф. - 3. Мезоліт

Під кінець раннього палеоліту настає значне похолодання, насувається льодовик. Нові природні умови змусили людей активніше боротися за існування: вони навчилися добувати вогонь, почали виготовляти одяг зі шкір тварин та будувати житла. Стоянки мустьєрської епохи знайдені в різних регіонах України: в Криму (Бахчисарай, Старосілля та ін.), на території Закарпаття (Замкова Гора, Рокосова Гора), в Середньому Подністров'ї (Буківка, Касперівці, Більче-Золоте, Хотин, Сокіл, Молодове та ін.), на Волині (Рихта, Житомир) та ін. Усього відомо понад 200 стоянок доби мустьє. Люди заселяли придатні до життя печери та гроти. А там, де їх не було, селилися переважно на берегах річок.

Творцями культури мустьєрської епохи були так звані неандертальці - проміжна ланка між найдавнішими людьми і сучасною людиною. На печерних стоянках у Криму знайдені рештки неандертальців. Люди досягли значних успіхів у техніці обробки каменю. Замість рубил застосовуються спеціалізовані знаряддя (гостроконечники, скребла ножевидні, зубчасті качалки тощо). Головним заняттям людей було полювання на мамонта, дикого коня, зубра.

На правому березі Дністра, під селом Молодове Чернівецької області (затоплене Дністровським водосховищем) відкриті найдавніші в Південно-Східній Європі рештки постійного житла кінця мустьє (йому близько 44 тис. років), що нагадує своєю конструкцією чуми північних народів, основним матеріалом для його спорудження були кістки та шкури мамонтів.

У пізньому палеоліті похолодання посилюється. Пік похолодання настає близько 20 тисяч років тому. Пізній палеоліт став новим великим кроком у розвитку людства. Формується близький до сучасного фізичний тип людини - т. з. кроманьйонець (назва походить від місцевості у Франції, де було вперше знайдено рештки людини виду Homo sapiens - людина розумна).

Відомі численні пам'ятки цього часу на території сучасної України: понад 500 стоянок верхньопалеолітичних мисливців. Вони розташовувались переважно в долинах річок. Найвідоміші стоянки, досліджені вченими, це Кирилівська в Києві, Гінці на Полтавщині, Мізин в Подесенні, Доброночівка та Межирічі на Черкащині, Молодове в Середньому Подністров'ї та ін.

Дослідження археологів засвідчують підвищення рівня майстерності людей. З високоякісного кременю виробляли найрізноманітніші вироби: вістря, різці, скребла, ножі тощо. Основним джерелом існування людей було полювання на великого стадного звіра (мамонтів, північних оленів, широкопалих коней). Широко застосовувалось облавне полювання, скидання великих кам'яних брил зі скель. До мисливських трофеїв також належали волохаті носороги, вовки, печерні ведмеді. В місцях, зручних для полювання, на шляхах міграцій тварин мисливці влаштовували засідки.

Близько 15 тисяч років тому мамонти починають відходити на північ, услід за відступаючим льодовиком. Основною мисливською здобиччю стає північний олень. Стоянки стають сезонними, люди змушені змінювати місця свого розташування в залежності від напрямків весняної чи осінньої міграції стадних тварин.

3. Мезоліт

Початок мезоліту збігається із закінченням льодовикового періоду: встановлюється клімат, близький до сучасного, холодолюбні тварини відступають на північ, лісовим покривом вкривається колишня тундра, у широколистяних лісах формується сучасна фауна.

Зникнення великих стадних тварин, які були головними об'єктами полювання, вимагало вироблення нових мисливських прийомів та нової зброї. Людині вдалося приручити собаку, який став вірним другом мисливця. Видатним досягненням людського розуму було винайдення лука зі стрілами, за допомогою яких мисливці вражали здобич на великій відстані.

Для стріл потрібні були наконечники-невеликі, легкі, але міцні. Такі вимоги змушують удосконалювати техніку обробки кременю.

З'являються також великі кам'яні знаряддя для обробки дерева - сокири і тесла. Виготовлялись знаряддя з рогу й кістки (гарпуни, наконечники для стріл, проколки тощо).

Нові умови примушували людей шукати інші засоби для існування, крім полювання. Люди починають вживати рослинну їжу (про це свідчать знахідки кам'яних терток). Великого значення набуло рибальство. Люди навчилися робити примітивний посуд: плетиво з лози обліплювалося глиною. Можливо, виготовлявся найпростіший ліпний глиняний посуд, який трохи обпалювався.

Нові умови господарювання призвели до роздроблення великих людських колективів. Виникали невеликі групи мисливців, рибалок та збирачів, які ставили на берегах річок короткочасні стійбища. їх житла нагадували курені з жердин та шкір тварин, де мешкали окремі сім'ї. На території сучасної України відомо понад 300 пам'яток мезолітичної епохи: тимчасові стійбища, більш довготривалі поселення, поховання й могильники, культові місця.

За етнографічними даними відомо, що щільність заселення тайгової зони не перевищувала 3-5 чоловік на 100 кв. км. Промислові угіддя общини мисливців чисельністю понад 30 чоловік становили приблизно 40 км у діаметрі. На початку зими стоянки складалися з 3 - 4 сімей, а наприкінці, коли закінчувались запаси м'яса, община розпадалась на менші мисливські групи. Влітку община знову збиралась для колективного рибальства та осіннього полювання.

Дослідження вченими окремих пам'яток доби мезоліту дають змогу відтворити обряди первісних людей. У Криму вивчено мезолітичні поховання в Мурзак-Коба (парне поховання чоловіка та жінки) та Фатьма-Коба (жіноче поховання). Спільним для обох небіжчиків є завалення їх камінням.

За гіпотезою вчених, це було зроблено одноплемінниками з метою недопущення повернення душ покійних.

Вже давно вивчається надзвичайно цікава пам'ятка - Кам'яна Могила поблизу с.Терпіння Мелітопольського району на Запоріжжі. Гроти Кам'яної Могили містять понад 1 тисячу зображень різних епох (від верхнього палеоліту до доби бронзи). В одному з гротів, який називають Гротом Мамонта, відкрито зображення людини з піднесеними догори руками, її оточують ловецькі пристрої та вовчі ями. Люди та тварини на стінах цього гроту зображені червоними фарбами.