Основи охорони праці - Березуцький В.В. - 3.10.3. Загальні технічні та санітарно-гігієнічні вимоги до вентиляції

Кількість припливного повітря Lпр, м³/год, має відповідати, як правило, кількості того повітря, що видаляється, Lвид, м³/год:

У деяких випадках вимагається, щоб £ було менше або більше від Lвид. Наприклад, при вентиляції двох суміжних приміщень, в одному з яких виділяються шкідливі речовини, для запобігання проникненню цих речовин у друге приміщення створюють розрідження, забезпечуючи Lпр < Lвид.

Припливне повітря необхідно подавати у ті частини приміщення, де кількість шкідливих речовин, що виділяються, є мінімальною ("чиста зона"), а видаляти із зони максимальної концентрації шкідливих речовин та надлишків тепла ("забруднена зона"). Місцезнаходження "чистої зони" визначає місце подачі припливного повітря -у робочу, верхню та нижню зони приміщення.

Місце для забору свіжого повітря вибирають, ураховуючи напрямок вітру - з навітряного боку відносно джерел викидів, подалі від місць забруднення.

Система вентиляції не повинна створювати шуму на робочих місцях, який би перевищував граничнодопустимі рівні.

3.10.4. Методи розрахунку продуктивності вентиляції

Визначення продуктивності загальнообмінної вентиляції

Продуктивність загальнообмінної вентиляції чи кількості повітря, поданого у приміщення, L, м³/год, визначається різними методами залежно від призначення приміщення та видів шкідливих речовин, що виділяються. За відсутності у приміщенні шкідливих речовин (адміністративні та навчальні установи) продуктивність загальнообмінної вентиляції обчислюється за формулою:

де n - кількість працівників; L' - витрата повітря, м³/год, прийнята за санітарними нормами (СН 245-71) залежно від об'єму приміщення V, м³, що припадає на одного працівника:

При виділенні шкідливих речовин та тепла кількість повітря розраховується з умов матеріального балансу шкідливих речовин, що надходять у приміщення та видаляються з нього, і вологи чи теплового балансу при виділенні тепла.

а) При виділенні парів та газів:

де G - кількість шкідливих речовин, що надходять у приміщеннях, мг/год, внаслідок витоків, нещільностей в устаткуванні (приймається за даними технологічної частини проекту чи з дослідних даних, отриманих на однотипових підприємствах); Lпр, Lвид - відповідно, кількість припливного та повітря, що видаляється м³/год; qпр, qвид - відповідно, концентрація шкідливих речовин у припливному повітрі і в тому, яке видаляється, мг/м8; Lпр qпр - кількість шкідливих речовин, що надходять у приміщення з припливним повітрям; Lвид, qвид - кількість шкідливих речовин, що видаляються з приміщення. Із рівняння (3.89), приймаючи Lпр = Lвид = L, маємо:

Згідно з ГОСТом 12.1.005-88 Суд ≤ ГДК, тоді рівняння (3.90) має вигляд:

б) При виділенні зайвого (явного) тепла:

де Qяз - зайве виділення явної теплоти, кДж/год; с - питома теплоємність повітря при сталому тиску, кДж/кг*К; ρпр - густина припливного повітря, кг/м8; Твид, Тпр - відповідно температура повітря, що видаляється, та припливного, К.

в) При виділенні зайвої вологи:

де Gв.п. - маса водяної пари, що надходить у приміщення, г/год; ρвид - густина водяної пари, що видаляється з приміщення, кг/м³; dвид, dпр - відповідно вологовміст повітря, що видаляється, та припливного, г/кг.

У ГОСТІ 12.1.005-88 нормується не вологовміст повітря, а його відносна вологість та температура, за якими можна визначити dвид та dпр за допомогою І-d діаграми.

г) При виділенні пилу розрахунок продуктивності загальнообмінної вентиляції, як правило, не робиться, оскільки пил поширюється по приміщенню нерівномірно і на деяких ділянках приміщення може спостерігатися збільшення його концентрації. Пил слід уловлювати безпосередньо у місці його виникнення за допомогою місцевих відсмоктувачів. У деяких випадках при незначному та розсію-вальному пиловиділенні загальнообмінна вентиляція застосовується і для боротьби з пилом (наприклад, у друкарнях, на картонажних фабриках).

д) При одночасному виділенні шкідливих речовин, тепла та вологи приймають найбільшу кількість повітря, одержану в розрахунках для кожного виду виробничих виділень.

Визначення необхідної кількості повітря за кратністю повітрообміну:

де К - кратність повітрообміну, год у -1 ступені.

Кратність К показує, у скільки разів за годину зміниться повітря у приміщенні. Значення кратності, наведені у довідковій літературі, можуть становити 1-10 та вище, залежно від призначення приміщення, виду та кількості шкідливих речовин, що виділяються. Метод застосовують для орієнтовних розрахунків, коли не відомі види та кількість шкідливих речовин, що виділяються.

Визначення продуктивності місцевої витяжної вентиляції

Розрахунок проводять, виходячи з найменшої витрати вентиляційного повітря, яке забезпечує максимальне надходження шкідливих виділень у місцевий відсмоктувач. Ефект усмоктування характеризується спектрами усмоктування і виявляється на невеликих відстанях від усмоктувальних отворів. Спектром усмоктування називають сімейство кривих, що є геометричними місцями точок з однаковими швидкостями руху повітря на різних відстанях від отворів (рис. 3.20).

Цифри на кривих позначають частки швидкостей у відсотках від середньої швидкості в усмоктувальному отворі. Відстань від отвору виражається у частках його діаметра. На рис. 3.20 видно, що на відстані від отвору, яка дорівнює одному діаметру, швидкість усмоктування становить усього 7,5% від середньої швидкості в усмоктувальному отворі. Зважаючи на загасаючий характер зміни швидкостей усмоктування, місцевий відсмоктувач максимально наближують до джерела шкідливих виділень і розташовують у напрямку їх природного руху. Наприклад, при токарній обробці деталей зі склопластиків ефективне видалення стружки й пилу забезпечується в тому випадку, якщо пилостружкоприймач розташований від різця на відстані не більше половини висоти місцевого відсмоктувача.

Існує багато окремих методик із визначення продуктивності місцевих відсмоктувачів Ь 9 м8/год. Для орієнтовних розрахунків можна використовувати таку формулу:

де F - площа відкритого отвору місцевого відсмоктувача, м²; υ - швидкість повітря у відкритому отворі місцевого відсмоктувача, м/с.

Швидкість повітря у відкритому отворі визначається з урахуванням токсичності шкідливих речовин, що виділяються, їх густини, наявності конвенктивних потоків, конструкції місцевого відсмоктувача. Рекомендовані швидкості всмоктування повітря для конкретних місцевих відсмоктувачів наводяться у нормативній та довідковій літературі. Приклад рекомендованих швидкостей усмоктування наведений у табл. 3.13.

Таблиця 3.13. Приклади швидкостей усмоктування у відкритих отворах укриттів різних типів