Археологія України - Залізняк Л.Л. - Пам'ятки

В Україні відомо більш як 1000 пам'яток доби верхнього палеоліту. Дослідження стоянок, у яких культурний шар добре зберігся, показало, що вони найчастіше складаються з окремих скупчень знахідок діаметром близько 10 м, у центрі яких нерідко виявляли невелике житло. Такі археологічні об'єкти називають господарсько-побутовими комплексами (ГПК). їх розглядають як сліди мешкання невеликих колективів, найімовірніше окремих сімей прильодовикових мисливців. У сприятливих для поселення місцях, до яких люди не раз поверталися, окремі сімейні скупчення могли зливатися в одну велику пляму діаметром десятки метрів, яка буває перенасичена різноманітними знахідками. В особливо вигідних для мешкання місцях, розташованих поруч із традиційними шляхами сезонних міграцій травоїдних чи неподалік від родовищ кременю, виникали стоянки з численними культурними горизонтами, що нашаровувалися один на одного.

Культурні шари доби палеоліту, як правило, лежать нижче сучасного фунтового шару в світло-коричневих лесових відкладах льодовикової доби. Розглянемо деякі найвідоміші стоянки верхнього палеоліту України.

Амвросіївка — пізньопалеолітична стоянка й унікальне кістковище з рештками полювання на бізонів неподалік м. Амвросіївка на Донеччині (рис. 15). Серед сотень розчленованих скелетів бізонів на кістковищі трапляються кістяні наконечники списів, крем'яні вкладні до них, ножі, виготовлені з крем'яних пластин. Загнаних до балки й упольованих тут бізонів мисливці розбирали за допомогою крем'яних ножів, а м'ясо споживали за 200 м від місця полювання, на стоянці. В культурному шарі стоянки знайдені крем'яні вироби, характерні для епігравету Надчорномор'я з елементами оріньяцької традиції. Подібні до Амвросіївського кістковиша в місцях колективного полювання на бізонів відомі в преріях Північної Америки.

Велика Аккаржа — відома стоянка мисливців на бізонів, на березі р. Аккаржа під Одесою. Відкрита й розкопувалася П. Й. Борисковським у I9SS р., а в 80—90-ті роки була досліджена на всій площі (близько 300 м²) І. В. Сапожниковим. У культурному шарі знайдено вироби з кременю, характерні для епігравету Надчорномор'я (мікровістря з притупленим краєм, кінцеві скребачки, бічні різці), а також вогнища, кістки бізонів.

Листівка II — стоянка мисливців на бізона, розкопана на значній площі в басейні Південного Бугу на Одещині. Серед великої кількості кісток бізона знайдено більш як 1 млн оброблених кременів, веретеноподібні наконечники списів із кістки та рогу. Пам'ятка являє собою рештки табору мисливців на місці колективного полювання на стада бізонів, що сезонно мігрували, й датується, як і дві попередні, близько 18 тис. років тому.

Мізин. Стоянка розташована на високому березі р. Десни поблизу с. Мізин на Чернігівщині. У відкладах льодовикового лесу досліджено п'ять господарсько-побутових комплексів. Вони являли собою рештки круглих жител, обкладених кістками мамонтів й оточених господарчими ямами, вогнищами, рештками господарчої діяльності — виробами з кременю, кістки, залишками життєдіяльності. Виявлено численні мікровістря та мікропластинки з притупленим краєм для пазових наконечників списів із кістки, призматичні нуклеуси для пластин, скребачки та всілякі різці на пластинах, проколки. Серед кістяних знарядь — наконечники дротиків, проколки, голки, молотки з рогу оленя, руків'я крем'яних знарядь.

Знайдено унікальний набір прикрас і витворів мистецтва з кістки та бивня мамонта: намистини-підвіски, браслети, орнаментовані меандрами та ялинковим орнаментом, численні стилізовані фігурки жінок (так звані пташки), прикрашені геометричним гравіюванням (зигзаг, меандр, шеврон, ялинки) (рис. 14). В одному з жител виявлено п'ять великих кісток мамонта (лопатки, шелепи, кістки кінцівок) з нанесеним вохрою орнаментом у вигляді меандрів та зигзагів. С. М. Бібіков інтерпретував житло як культовий центр общини, а розмальовані кістки — як ударні музичні інструменти. Меандри та зигзаги на кістяних виробах із Мізина відбивають структуру бивня, яку видно в його поперечному зрізі.

Судячи з фауни, в якій домінує мамонт, але присутні також кістки коней, північних оленів, вівцебиків, песців, вовків, лисиць, зайців, основою господарства було колективне полювання на мамонтів. Стоянка датується 17—16 тис. років тому й належить до середньодніпровської культурно-історичної спільноти епігравету Східної Європи.

Межиріч. Стоянка розташована на мисі, поблизу місця" де р. Росава впадає у р. Рось, на Канівщині. Досліджено чотири господарсько-побутові комплекси, що залягали у потужних відкладах льодовикового лесу. В центрі кожного з них розміщувалося кругле в плані каркасне житло діаметром близько 5 м, обкладене великими кістками мамонтів (черепи, лопатки, кістки кінцівок) (рис. 13). Навколо жител досліджені ями-сховища, вогнища, місця обробки кременю, кістки, шкур тощо. Крем'яний інвентар характеризується численними вкладнями-мікрограветами, призматичними нуклеусами для пластин, кінцевими скребачками та різцями на пластинах, проколками тощо. Серед виробів із кістки та бивня — лощила, молотки з рогу північного оленя, шила, наконечники дротиків, руків'я крем'яних знарядь. Серед витворів мистецтва — уламок бивня зі складним стилізованим гравіюванням, схематизована жіноча статуетка з гравійованим орнаментом, підвіски-намистин и з бивня, морських мушель, бурштину. Знайдено череп мамонта з розписом червоною вохрою (рис. 13).

На стоянці виявлено велику кількість кісток мамонта, значно менше — бізона, коня, північного оленя, песця, лисиці, ведмедя, зайця. Аналогічні крем'яні матеріали містяться також у культурних шарах інших стоянок межиріцької культури — Добранічівка, Гінці тощо, які датуються 14—15 тис. років тому.

Добранічівка — стоянка, досліджена поблизу однойменного села Яготинського р-ну на Київщині. Культурний шар залягав у лесових відкладах високого мису лівого берега р. Супій. Досліджено чотири розташовані по колу господарсько-побутові комплекси. Кожен із них складався з округлих жител діаметром близько 4 м кожне, обкладених великими кістками мамонтів. Навкруги жител досліджені ями-сховища, вогнища, виробничі ділянки. Виявлено велику кількість крем'яних виробів: мікровістря з притупленим краєм, призматичні нуклеуси для пластин, скребачки та різці на пластинах. Серед кістяних та рогових виробів — молотки з рога оленя, проколки. Знайдена схематизована жіноча статуетка з бурштину, численні підвіски з морських мушель. На стоянці виявлено велику кількість кісток мамонтів, значно менше — решток північного оленя, бізона, вівцебика, коня, ведмедя, песця, вовка, зайця. Стоянка датується близько 13 тис. років тому.