Найважливіша розбіжність іспанських національних етосів представлена бізнес-культурами Кастилії та Каталонії, відповідно - Мадриду та Барселони. Відомо, що між мадридцями та барселонцями існує латентний конфлікт, який виражається у стереотипному ставленні одне до одного. Так, мадридці мешканців Каталонії називають "німцями Іспанії", оскільки, на їхню думку, всі барселонці - безнадійні трудоголіки, некомунікабельні, занадто ощадливі, позбавлені почуття гумору. Мадридців барселонці вважають надміру розкутими, снобами, бюрократами. Іспанія - країна контрастної символіки кольорів: червоного (колір крові, пристрасті, жорстокості) і чорного (символ витримки, аскетизму, релігійності).
Іспанська культура ділового спілкування належить до формально-ієрархічної, поліхронної, помірковано експресивної культури, якій притаманна орієнтація на стосунки. В бізнесі іспанці надають перевагу встановленню особистісних контактів, це має важливе значення, зокрема, для бізнес-культури Кастилії. Іспанці схильні до непрямих висловлювань і намагаються не вживати слово "ні". Каталонці більш категоричні у розмові, тому інші іспанці вважають їх брутальними. Народу цієї країни притаманні погордливість, гіпертрофоване почуття честі та гідності. Неабияку роль у визначенні статусу людини відіграє вік. Потрібно бути досить уважним до нормативної бази, дотримуючись усіх формальностей. Так, до літніх людей та фахівців слід звертатися за прізвищем, додаючи титул, наприклад: "сеньйор Гарсіа". До інших людей звертаються "дон" або "донья", додаючи ім'я, наприклад: "дон Антоніо".
Ділове знайомство починається, як правило, з обміну візитівками. Переговори іспанці ведуть досить експресивно. Зазвичай обговоренню справ передує світська бесіда: розмови про спорт, місцеві пам'ятки культури тощо. Під час переговорів іспанці покладаються на швидке мислення та спонтанність; виважене прийняття рішення, тривале обмірковування їм не властиві. Вони відрізняються багатослів'ям, тому не слід сподіватися на швидке закінчення переговорів. Іспанці непунктуальні. Існує навіть жарт, що вони не спізнюються лише на кориду. Отже, іноземним бізнесменам необхідно набратися терпіння. Стосовно ж зовнішнього вигляду, на зустріч з іспанцями чоловікам варто одягати костюм і краватку, жінкам - модний діловий одяг. Слід уникати коричневого кольору. Іспанці надають перевагу близькій дистанції, навіть меншій, ніж відстань витягнутої руки, пильно вдивляються в очі партнеру.
Вирушаючи оглянути місцеві пам'ятки культури, скористайтесь наступними порадами:
- до церкви не варто заходити з непокритою головою та з оголеними руками;
- під час кориди, навіть у той момент, коли вбивають бика, бажано не відвертатись і не заплющувати очі. Слід триматися гідно; кинути квіти до ніг тореро;
- цілуватися на вулицях вважається непристойним (хоча давні приятельки в Іспанії зазвичай при зустрічі цілують одна одну у щоку, а чоловіки міцно обнімаються).
Іспанці ніколи не обідають раніше другої години дня, а вечеряють лише після десятої вечора. Активне життя розпочинається вночі, оскільки вдень (з о пів на Другу до о пів на п'яту) триває традиційна для іспанців сієста - післяобідній відпочинок. Під час сієсти життя в містах призупиняється, зачиняються навіть крамниці. Тому домовлятися про ділові зустрічі краще зранку.
Іспанці рідко запрошують ділових партнерів додому. Однак якщо таке відбулося, то це означає, що вони особливо зацікавлені у співробітництві.
Плануючи відвідати будинок іспанського приятеля чи партнера, варто взяти із собою квіти, торт або цукерки. Отриманий від іспанця подарунок варто відразу ж розгорнути. Погодитися залишитися на сніданок можна лише тоді, коли запрошення пролунало тричі.
Національна іспанська кухня рясніє різноманітними прянощами (кориця, кмин, мускатний горіх, гіркий перець). Для приготування страв іспанські кулінари використовують значну кількість часнику, цибулі, томатів, оцту, а також сири. Традиційну іспанську страву паелью готують з рису, мідій, креветок, різних сортів м'яса та овочів. Поширені страви з морепродуктів (крабів, лангустів, креветок, скумбрій, сардин, тріски та ін.). Іспанці також полюбляють страви із кисломолочних продуктів. Застілля в Іспанії неможливе без великої кількості різних овочів та фруктів - болгарського перцю, помідорів, баклажанів, капусти, картоплі, кабачків, цитрусових, інжиру, фініків, абрикосів, ананасів та ін. Перші страви в Іспанії - крабові супи-пюре або рибні супи, іноді із додаванням м'яса, солянки, розсольники тощо. Досить поширені фаршировані овочі - перець, помідори, кабачки, смажена курка до рисового чи картопляного гарніру. Десертне меню в Іспанії зазвичай складається зі свіжих фруктів, ягід, пудингів, морозива, тортів та інших ласощів.
Американська модель культури ділових стосунків
Література