Музеєзнавство - Рутинський М.Й. - ПЕРЕДМОВА

Народ, який не забуває про свої витоки, про хресну дорогу крізь буремні тисячоліття у сьогодення, – незнищенний, спроможний забезпечити собі гідне майбутнє.

Культурна спадщина народу зосереджена здебільшого у закладах, які поетично називають храмами культури й мистецтва, оселями муз – доньок античної богині пам'яті Мнемосіни. Це музеї – скарбниці тисячоліть народної пам'яті, носії культурних надбань народу, осередки, в яких найвиразніше представлена його ментальна самобутність.

Український народ може пишатися тим багатющим надбанням, яке подвижницькою працею, а нерідко й самопожертвою тисяч відомих і малознаних музейних працівників нашої країни вдалося зберегти від плюндрування, розкрадання й забуття для прийдешніх поколінь, для світової культурної спільноти.

За показником музейної збереженості етнокультурної спадщини український народ посідає гідне місце у когорті цивілізованих націй світу.

На початку XXI ст. у світі налічується близько 40 тис. музеїв. Понад половину музейної мережі планети зосереджено в Європі, 20% – у США, решта розосереджена по інших країнах світу. Найбільше музеїв мають США – понад 3000, Італія – близько 2000, Франція, Велика Британія,

Німеччина і Росія – понад 1000. В Україні нараховується 422 музейні установи, де зберігається понад 11 млн пам'яток історії, культури та мистецтва.

Основний фонд музеїв України налічує понад 11,5 млн пам'яток. З них доступні для огляду лише 1,1 млн експонатів. Решта перебуває на збереженні у музейних сховищах і недоступна для огляду громадськості. Такий стан справ розцінюємо як "непрозорий", оскільки левова частка (понад 90% ) музейних пам'яток України і на початку XXI ст. не виконує функції суспільної трансляції культурного надбання нашої нації.

Музеї Європи та Північної Америки успішно долають цю дилему шляхом інтеграції музейної спадщини в глобальну інформаційну мережу – Інтернет, тим часом музейна спадщина України досі залишається поза світовим культурно- інформаційним простором.

Високі державні урядники байдужі до музейно-культурної спадщини власної країни. Неабияке занепокоєння викликає стан приміщень, в яких зберігаються фонди музейних пам'яток країни, млявість роботи з каталогізації, обліку й ревізій фондової спадщини, через що лише за роки незалежності сотні найбезцінніших експонатів "мігрували" із закритих музейних фондів у закордонні приватні колекції. Досі правоохоронцями не розкрито найрезонансніші злочини зі зникнення коштовних пам'яток з музейних фондів, історичних архівів і художніх галерей.

Заклади культури виступають вагомим підґрунтям туристичної інфраструктури, мають значний вплив на формування туристичної привабливості регіонів країни. Екскурсійні послуги, котрі надаються музеями, є невід'ємною складовою комерційного туристичного продукту та глобальної індустрії туризму.

Пропонований навчальний посібник – це спроба ознайомити читача з особливостями музейної справи, характером функціонування музеїв, екскурсійною діяльністю й процесами активного залучення музейної мережі у сучасний туристичний бізнес. Також його автори ставили за мету охарактеризувати національну музейну спадщину й разом із читачем замислитися над станом її використання та збереженості для прийдешніх поколінь.

Навчальний посібник "Музеєзнавство" розроблений для фахової підготовки студентів ВНЗ України з цілої низки спеціальностей: музеєзнавців, мистецтвознавців, культурологів, екскурсоводів, менеджерів туристичної індустрії, арт-менеджерів, істориків, географів, журналістів, держслужбовців регіональних підрозділів Міністерства культури і туризму України та ін.

При розробці структури та змісту навчального посібника його автори керувалися чинними вимогами державного стандарту за напрямами підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів "спеціаліст" і "магістр", а також культурними запитами сучасного покоління освічених краян, рівнем фаховості освітніх знань майбутнього працівника музейного закладу та сучасними вимогами національного ринку туристично-дозвіллєвих послуг до рівня підготовки спеціалістів-музеєзнавців.

Розробляючи теоретичні положення цього навчального посібника, його автори використали сучасні світові напрацювання західної музеології, культурології, арт-менеджменту та туризмології, а також кращі надбання національної школи музеєзнавства.

Щиро сподіваємося, що запропонований авторами посібник "Музеєзнавство" також стане в пригоді усім, хто прагне пізнати культурну самобутність рідного краю, ознайомитися з його музейною спадщиною та збагатитися краєзнавчою інформацією про історичні, географічні та етнокультурні особливості України.