Відповідно до закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці. Фінансування Фонду здійснюється переважно за рахунок внесків роботодавців. Працівники не несуть жодних витрат на страхування від нещасного випадку. Фонд має автономну, незалежну від будь-якої іншої систему фінансування, причому кошти Фонду не включаються до складу Державного та місцевих бюджетів.
Суми страхових внесків обчислюються у відсотках: для підприємств - до річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг); для бюджетних установ - до річної суми фактичних витрат на Оплату праці. Закон передбачає диференціацію страхових внесків залежно від класу професійного ризику виробництва (перша диференціація), а також рівня травматизму і стану охорони праці на підприємстві (друга диференціація). Перша диференціація передбачає розподіл галузей економіки (видів робіт) за умовними класами професійного ризику виробництва (табл. 1.1). Чим вищий клас - тим вищі галузеві страхові тарифи. Друга диференціація передбачає певні знижки або надбавки до галузевого страхового тарифу за відповідно низькі або високі рівні травматизму, профзахворювання, стан охорони праці на підприємстві. Рівні цих чинників, а відтак відсоток знижки або надбавки (не вище 50 % від страхового тарифу) по кожному підприємству визначають робочі органи виконавчої дирекції Фонду.
Служба страхових експертів
Метою діяльності служби страхових експертів є контроль за додержанням законодавства про страхування від нещасного випадку; адекватності страхових виплат і соціальних послуг ступеню важливості страхової події (випадку виробничої травми, професійного захворювання, отруєння, смерті від професійного захворювання тощо); впровадження механізму економічної зацікавленості страхувальників у зниженні страхових ризиків, впровадження і контроль виконання профілактичних програм на підприємствах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, сприяння здійсненню заходів, спрямованих
Таблиця 1.1. Орієнтовний клас професійного ризику (Кпр.р ) деяких галузей економіки та видів робіт "
на запобігання нещасним випадкам, захист економічних інтересів Фонду та застрахованих осіб при здійсненні страхових виплат.
Страхові експерти мають право:
- безперешкодно і в будь-який час відвідувати підприємства з метою проведення перевірки або участі у роботі відповідних комісій;
- надавати роботодавцям пропозиції про усунення порушень вимог нормативно-правових актів з питань профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
- вносити роботодавцям подання, а органам виконавчої влади та державного нагляду за охороною праці - пропозиції щодо вчинення необхідних санкцій або притягнення до відповідальності посадових осіб, які припустилися цих порушень, а також про заборону подальшої експлуатації робочих місць, дільниць і цехів, робота яких загрожує здоров'ю або життю працівників;
- отримувати від посадових осіб і керівників підприємств-страхувальників, установ та організацій пояснення щодо виявлених недоліків і заходів щодо їх усунення, якщо їх рівень призводить до підвищення витрат Фонду на відшкодування шкоди потерпілим і соціальні послуги;
- брати участь у роботі комісій з питань охорони праці підприємств та у перевірці знань з охорони праці працівників підприємств.
Служба страхових експертів комплектується фахівцями з вищою освітою, які мають стаж практичної роботи за фахом на підприємстві не менше трьох років.
Найважливіші надбання Закону щодо соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
Із прийняттям Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" створена система соціального страхування, яка надійно захищає працівників, що постраждали на виробництві, надає їм широкий спектр соціальних послуг і в той же час примушує роботодавців займатися покращенням умов та безпекою праці.
Важливим надбанням Закону є те, що зникла безпосередня залежність потерпілого працівника від роботодавця та його фінансового стану. Акумуляція фінансових ресурсів покращить їх цільове використання на основі принципу солідарної відповідальності.
Важливою обставиною також є те, що в руках одного органу - Фонду соціального страхування, буде знаходитись увесь комплекс питань: запобігання нещасним випадкам та профзахворюванням; медичної, професійної й соціальної реабілітації потерпілих; відшкодування заподіяної шкоди. Як свідчить світовий досвід, саме така модель страхування є найбільш ефективною і економічною.
1.1.6. Основні положення законодавства про працю
1.1.7. Охорона праці жінок
1.1.8. Охорона праці неповнолітніх
1.1.9. Нормативно-правові акти з охорони праці
1.1.10. Нормативні акти з охорони праці підприємств
1.1.11. Інструкції з охорони праці
1.1.12. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
1.1.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві