Історія зарубіжної літератури XIX - XX ст - Давиденко Г. Й. - ЗАНЯТТЯ 1. "Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер" - романтична казка-новела з глибоким соціально-психологічним змістом

3.1. Практичні заняття

ЗАНЯТТЯ 1. "Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер" - романтична казка-новела з глибоким соціально-психологічним змістом

1. Сатирико-метафоричний зміст казки.

ПЛАН

2. Добрі сили (фея Розабельверде, лікар Проспер Альпанос) і їхня роль у казці.

3. Світ філістерів(Фабіан, Кандіда, Мош Терпін, князь, барони).

4. Образ князя Пафнутія.

5. Протиставлення творчої людини і бездуховного філістера (Бальтазар і Цахес).

6. Антипросвітницькі мотиви у творі.

7. Специфіка романтизму Гофмана.

Завдання для підготовчого періоду

1. Подумайте, яку позицію в повісті займає автор.

2. Повторіть відомості з теорії літератури про травестію, пародію, гротеск та романтичну іронію. Повість-казка як жанр романтичної літератури.

3. Дайте тлумачення словам: Цахес, альраун, компендіум, пумпернікель, реферандарій, лінєєва мавпа, Вельзевул, філістер.

4. Складіть ЛС, ребуси, кросворди, вірші, літературні ігри.

Література

1. Беркоеский Н.Я. Романтизм в Германии. - Л., 1973

2. История немецкой литературы, Т.3. - М., 1966

3. Художественный мир Гофмана: Сб. статей. - М., 1983

4. Лобода О. 20 запитань класові // Зарубіжна література. - 2003. - № 46. - С. 2-3

5. Середюк Т. Комічне в казці Е.Т.А.Гофмана "Крихітка Цахес" // Зарубіжна література. - 2001. - № 40. - С. 40

6. Савчук О. Фантастична історія злету і падіння Цахеса. Е.Т. А. Гофман. "Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер". 8 кл. // Зарубіжна література. - 2004. - № 47. - С. 8-9

7. Остапчук В. Е.Т.А.Гофман "Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер". Урок-загадка. // Зарубіжна література. - 2001. - № 11. - С. 3

8. Поколодний Л., Вечірко О. Е.Т.А.Гофман "Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер" (Матеріали до одного з варіантів уроку) 8 кл. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2002. - № 1. - С. 21-22

Інструктивно-методичні матеріали

Світ Гофмана - це особливий художній світ, створений могутньою фантазією автора. Майже завжди у центрі його уваги знаходилося протистояння двох світів - романтичного і буденного, ілюзорного і реального. За визначенням письменника, "Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер" - це "казка про реальне", у якій він подав власне філософське бачення сенсу життя людини. У повісті-казці дія розгорнулася у казковій країні - князівстві Керпес. Серед героїв були маги, феї, які впливали на життя звичайних людей (фея Розабельверде подарувала Цахесу три магічні волосини, щоб захистити малу потвору). Гофман вдався також до чарівних речей і чарівних перетворень при змальовані головних подій у творі. Автор використав прийом двоплановості дії з метою висвітлити проблеми реального життя Німеччини ("мікрокнязівства", німецькі імена більшості героїв, типова німецька їжа тощо).

Дійовими особами твору стали карлик Цахес, фея Розабельверде, студенти Ба-льтазар і Фабіан, професор Мош Терпін та його дочка Кандіда, маг Проспер Альпа-нус. Розповідь велася від особи автора. Історія про маленьку потвору викрила побут і звичаї карликових князівств, які ще мали місце в Німеччині.

Тема повісті: показ духовно обмеженого світу філістерів, у якому немає місця ентузіастам.

Ідея: викриття негативних рис особистості (жадоба влади, жорстокість, підступність); засудження адміністративної системи, прославлення творчої людини. Проблематика: - грошей і влади;

- клас морально-етичних проблем;

- кохання;

- освіти;

- добра і зла;

- творчої людини і бездуховного філістера.

У творі автор розкрив 2 головні сюжетні лінії: історія життя малюка Цахеса, історія кохання Бальтазара і Кандіди.

Мета автора - застерегти тих, хто прагнув лише службового і матеріального благополуччя.

Герої Гофмана теж поділені на два табори - філістерів та ентузіастів. Філістери - це люди, що цілком задоволені життям і всім, що їх оточувало; вони не знали і не хотіли знати ніяких високих поривань, їх більшість. Вони володарі і мешканці світу реального, у якому цінували лише високі життєві блага, а все інше для них нічого не варте. Усі ці герої досить прозаїчні, реалістичні, бездуховні й обмежені люди, їхнє життя нудне й нецікаве. Таке "хворе суспільство" і породжувало "Цахесів", що втратили духовні та моральні орієнтири.

Цахес (з нім. нісенітниця, дурниця, пусті розмови).

Світ філістерів Гофман викрив за допомогою іронії:

o "просвітницька" діяльність Пафнутія Великого мала псевдо просвітительські наслідки, порушуючи звичайне гармонійне життя людей;

o князь Барзануф полюбляв нагороди, такі захоплення свідчили про обмеженість і пихатість правителя;

o професор Мош Терпін - жалюгідний раціоналіст, його дослідження і відкриття безглузді і нічого спільного з наукою та освітою не мали;

o Кандіда (кохана Бальтазара) - вродлива, досить звичайна і дещо легковажна дівчина, не дуже освічена, полюбляла лише веселі розваги.

Філістерам Гофман протиставив ентузіастів. Вони жили наче в іншому вимірі, їхній світ набагато ширший, складніший, проте прекрасніший. Над ними не мали влади ті цінності, що хвилювали філістерів. Глибока духовність і щире відчуття краси - ось їхні визначальні риси.

Основний конфлікт твору - протистояння митця (Бальтазара), який бачив і цінував прекрасне, жив і творив за законами вищої духовності, і філістера (Ціннобера), який поклонявся золоту, втратив цінніші орієнтири, жив за законами голого практицизму.

Уперше Бальтазар і Цахес несподівано перетнулися серед університетського люду. Усі захоплювалися витонченістю і спритністю Ціннобера (так тепер називали Цахеса), він зачарував навіть Кандіду, в яку понад усе був закоханий Бальтазар. Чари Ціннобера діяли на всіх людей, стан їх був схожий на масовий психоз. Якщо хтось у присутності Цахеса говорить щось дотепне, усі вважали, що це сказав Ціннобер, але якщо він мерзенно нявчав, обвинувачували не його, а когось іншого. Тільки два студенти - Бальтазар (за задумом автора, він ревно охороняв казковий світ природи й поезії від вторгнення вульгарності й повсякденності) і Фабіан - помітили, що карлик насправді потворний і лихий. Глибокий задум автора утілений у незвичайній долі потвори Цахеса, яка зумовлена тим загадковим для романтика законом, за яким матеріальні й духовні блага в буржуазному суспільстві розподілені нерівноцінно: той, хто мав владу, присвоював собі плоди розуму й рук тих, хто нічого не мав.

ВИСНОВОК:

Цахеси і їм подібні з'являються і процвітають, а Бальтазари йдуть у вигнання, а то й у в'язницю, або ж їх "приручають" завдяки:

1) засліпленому суспільству, що втратило духовні цінності і творило собі кумира;

2) владі грошей (їх символ - 3 золоті волосини у Цахеса).

Автор дійшов висновку: багатство й людська глухота, те, що люди забували закони природи й краси, - все це призвело до панування безглуздості й вульгарності. Але Гофман вірив у велику силу мистецтва - перемога на сторінках його казки можлива, але у світі людей все набагато складніше. Цим і пояснював іронічний фінал твору. Таким чином, занепад бездуховності призвів до збільшення філістерського світу, а її відродження - навпаки, до процвітання життя у суспільстві.