Порт, склади, "Віа Мілітаріс".
Це надзвичайний історико-археологічний заповідник. Здійснюючи розкопки вже майже два століття, світові відкрили місто-державу, що за тисячі років свого існування була визначним торговельним, транспортним і політичним центром Причорномор'я. 2500 років тому біля південно-західної кримської Карантинної бухти грецькі переселенці з Гераклеї Понтійської, витіснивши корінне плем'я таврів, заснували нове місто Херсонес Таврійський. Така назва (у перекладі з гр. - півострів таврів) виправдала себе: через століття після свого заснування, місто вже займало майже всю територію Херсонеського півострова. Мешканці міста - митці, ремісники, лікарі, землевласники - створили величну й історично багату культуру, пам'ятки якої збереглися і донині. Вино, виготовлене херсонітами з нового сорту винограду, славилося на весь еллінський світ. Розташований на вигідній території, Херсонес став ласим шматком для завойовників, тому жителі постійно змушені були захищати свою територію. Кровопролитні війни з кочовими племенами негативно впливали на економіку міста і винищували його населення, тому херсоніти просили захисту в сильніших союзників, поступаючись натомість власною самостійністю й незалежністю. Так Херсонес потрапив під вплив спочатку Понтійського царства, потім - Риму, від якого залишилася фортеця Гаракс та брукована дорога "Віа Мілітаріс", споруджена за усіма традиціями римського дорожнього будівництва. Остання по прямій лінії, через гори, з'єднувала Херсонес і фортецю, її довжина становила 100 км. Рештки дороги збереглися до сьогодні.
У IV ст. н. е. християнство, що було в Херсонесі від початку свого виникнення, стало основною релігією міста. Театри, капища, олтарі та інші пам'ятки античного архітектурного мистецтва зруйнували, натомість на околицях міста з'явилися численні монастирі, каплиці, скити, а також славнозвісне печерне місто. В V ст. місто стало форпостом Візантійської імперії й отримало нове ім'я: візантійці називали його Херсоном, слов'яни - Корсунем. Херсонес цікавий і тим, що був хоч і опосередкованим, але "учасником" хрещення Русі. На початку X ст. київський князь Володимир закохався у візантійську принцесу Анну. її батько, імператор Василь II, пообіцяв видати дочку за нього в обмін на військову послугу від Київської Русі, але потім відмовився родичатися з могутнім князем-язичником. Тоді розлючений Володимир вирішив захопити Херсонес, аби обміняти його на принцесу. Місто намагалися обороняти; руське військо подолало опір лише через дев'ять місяців облоги - знайшовся зрадник, який повідомив, де розташований міський водогін. Залишившись без води, жителі Херсонеса здалися. Василь II, звісно, не хотів втрачати такий важливий об'єкт, тому дав згоду на весілля Анни й Володимира, але лише за умови, що той прийме християнство. Київський князь охрестився і поїхав до Києва з дружиною, перед цим фактично пограбувавши місто.
У XIII ст. торгівля на Чорному морі перебувала під владою італійських купців, котрі організували на узбережжі моря свої факторії, вони становили серйозну конкуренцію Херсонесові. Торгові шляхи перемістили до Східного Криму, і економіка Херсонесу почала занепадати. У кінці XIII ст. місто спалили орди хана Ногая, а ще через 50 років територію поліса зайняли генуезці. Від Херсонеса залишилося лише невелике поселення біля порту, що обслуговувало генуезькі кораблі. У XV ст. життя у ньому остаточно зникло. Розкопки тут почали лише у 1827 р. За 180 років археологічних робіт виявили понад третину міста. Віднайдене вразило дослідників настільки, що Херсонес отримав ще одну назву - Руська Троя. До складу заповідника входять п'ять археологічних комплексів (городище Херсонеса Таврійського, некрополь Херсонеса в Карантинній бухті, фортеці Чембало та Каламіта, античні земельні наділи та садиби) та 11 пам'яток архітектури на території городища та фортеці Каламіта. З метою збереження унікальних пам'яток Херсонес занесли до списку 700 найвизначніших пам'яток світової культури ЮНЕСКО.
Отже, з наведеної вище логістичної оцінки туристичних "чудес" України зрозуміло, що різноманітні логістичні (в сучасному розумінні) функції притаманні всім семи українським "дивам". Важливими транспортно-митними осередками середньовіччя були місто-фортеця Кам'янець-Подільський, козацький острів Хортиця, Хотинська фортеця. Пам'ятки давньоримських транспортних споруд зберігаються в заповіднику "Кам'янець" та Херсонесі Таврійському. Розвинуті "логістичні" функції монастирського господарювання були властиві Києво-Печерській лаврі. Середньовічна будівельна "логістика" простежується в Софії Київській та Києво-Печерській Лаврі. Мультимодальну доставку цінних нестандартних вантажів здійснювали для Софії Київської (саркофаг для Великого князя), дендропарку "Софіївка" в Умані (доставка дерев екзотичних порід). Можна тільки уявити, скільки зусиль та коштів потрібно було для здійснення цих "логістичних" операцій за тогочасних рівня розвитку транспортних технологій і техніки. Але, незважаючи ні на що, ці складні "логістичні" завдання успішно виконували, в результаті чого нині маємо можливість захоплюватися туристичними "чудесами" України. Отже, значущість логістичного чинника для створення та функціонування туристичних "див" України та світу була в минулому та залишається на сьогодні надзвичайно великою.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Бабарицька В.Н., Малиновсъка OJO" Менеджмент туризму. Туроперейтинг: Навч. посіб. - К,: Альтерпрес, 2004. - 289 с.
2. БайликС.И. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, сертификация. - К.: ВИРА-Р, 2001. - 208 с.
3. Бейдик 0.0, Рекреаційно-туристичні ресурси України. Методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2001. - 395 с.
4. Биржаков М.Б., Никифоров В.И. Индустрия туризма: перевозки. - СПб.: Герда, 2007. - 528 с.
5. Вінниченко Середовище турбізнесу: Навч. посіб. - К.: Академперіодика, 2006. - 220 с.
6. Гвозденко А.А. Логистика в туризме: Учеб. пособие. - М.: Финансы и статистика, 2004. - 272 с.
7. Гуляев В.Г. Организация туристских перевозок. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 512 с.
8. Гуляев В.Г. Туризм: экономика и социальное развитие. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 305 с.
9. Ильина ЕМ. Туроперейтинг: Организация деятельности. - М.: Финансы и статистика, 2004. - 255 с.
10. Квартальное В.А. Стратегический менеджмент в туризме: современный опыт управления. - М.: Финансы и статистика, 2000.
11. Квартальное В.А. Биосфера и туризм: В 5 т. - Т. 5: Стратегический менеджмент в туризме. - М.: Наука, 2003. - 412 с.
12. Квартальное В.А. Теория и практика туризма: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 673 с.
13. Левлок К. Маркетинг услуг: персонал, технология, стратегия: Пер. с англ. - М.: Вильяме, 2005. - 1008 с.
14. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). - К.: Альтерпрес, 2004. - 436с.
15. Плотникова Н.И. Комплексная автоматизация туристического бизнеса. - Ч. 1: Информационные технологии в туризме. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 318 с.
16. Роглев Х.Й. Основи готельного менеджменту: Навч. посіб. - К.: Кондор, 2005. - 408 с.
17. Родкина Т.А. Информационная логистика. - М.: Экзамен, 2001 - 288 с.
18. Румянцева А.П., Коваленко Ю.О. Світовий ринок послуг. - К.: ЦНЛ, 2006. - 456 с.
19. Саак А..Э., Якименко М.В. Менеджмент в индустрии гостеприимства (гостиницы и рестораны): Учеб. пособие. - СПб.: Питер, 2007. - 432 с.
20. Смаль І.В. Основи географії рекреації і туризму: Навч. посіб. - Ніжин: Вид-во НДПУ ім. М. Гоголя, 2004. - 264 с.
21. Смирнов І.Г. Логістика: просторово-територіальний вимір: Монографія. - К.: Обрії, 2004. - 335 с.
22. Смирнов ІТ. Бізнесові основи міжнародного туризму: Навч. посіб. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2007. - 112 с.
23. Смирнов І.Г. Організація транспортно-логістичного обслуговування у внутрішньому туризмі // Внутрішній туризм в Україні: окремі аспекти: 36. ст. - К.: Ін-т туризму, 2002. - С. 72-80.
24. Смирнов І.Г. Логістика туризму: макрорівень (на прикладі України) // Туристично-краєзнавчі дослідження. - К., 2004. - Вип. 5. - С. 262-269.
25. Смирнов І"Г. Логістика туризму: мезорівень (на прикладі регіонів України) // Туристично-краєзнавчі дослідження. - К., 2006. - Вип. 6. - С. 414-426.
26. Смирнов ИТ. "Pull-подход" в логистике туризма // Дистрибуция и логистика. - '2005. - № 3. - С. 12-15.
27. Смирнов IT. Логістика рекреації і туризму як чинник їх сталого розвитку // Логистика. Проблемы и решения. - 2006. - №3. - С. 54-56.
28. Смирнов І.Г., Косарева Т.Е. Транспортна логістика: Навч. посіб. - К.: Центр навч. л-ри, 2008. - 224 с.
29. Смирнов IT. Туристично-фінансові потоки та моделі управління в міжнародному туристичному бізнесі // Географія і сучасність. - 2006. - Вил. 15. - С. 105-118.
30. Смирнов І.Г. Фінансові потоки та моделі управління в міжнародному туристичному бізнесі // Зовнішня торгівля, право та економіка. - 2006. - № 5. - С. 18-24.
81. Смирнов І.Г. "Pull-підхід" в логістиці туризму // Вісник Київ, славістичного ун-ту. - 2005. - № 21. - С. 14-21.
32. Смирнов IT. Логістична модель сталого розвитку туристичної галузі в Україні // Вісн. Донец. ін-ту туристичного бізнесу. - 2007. - № 11. - С. 26-31.
33. Стафійчук В.І. Рекреалогія: Навч. посіб. - К.: Альтер-прес, 2006. - 264 с.
34. Туризм, гостеприимство, сервис: Словарь-справочник / Под. ред. Л.П. Воронцовой. - М.: Аспект Пресс, 2002. - 367 с.
135. Ушаков Д.С.Прикладной туроперейтинг: Учеб. пособие. - М.: ИКЦ "МарТ", 2004 - 416 с.
36. Фастовецъ О.О. Організація транспортних подорожей і перевезень: Навч. посіб. - К.: Музична країна, 2000. - 190 с.
37. Crosby L., Knight К. Strategy for Sustainable Business. - N. Y.: McGrowffill, 2005. - 270 p.
38. Handfield R.t Nickols E. Introduktion to Supply Chain Management. - N. Y.: Prentic Hall, 2005. - 183 p.
39. Lowson В., King R., Hunter A. Quick Response: Managing the Supply Chain to Meet Consumer Demand. - N. Y.; London: Wiley, 2003. - 281 p.
40. Riccio ET. Logistics Frankly Speaking. - Вінниця: Нова кн., 2006. -168 c.
41. Wrigth NJ. The Management of Service Operations. - N. Y.; London: Cassee, 2004. - 239 p.