Основи логістики - Дудар Т.Г. - Розділ 7. Розподільча логістика

1. Мета, завдання і функції розподільчої логістики.

2. Логістичні канали та логістичні ланцюги.

3. Логістичні посередники в дистрибуції.

4. Координація та інтеграція логістичних посередників.

1. Мета, завдання і функції розподільчої логістики

Загалом термін "розподіл" означає поділ чогось між будь-ким, при якому кожен отримує якусь частину. В економіці даний термін означає фазу господарської діяльності, в процесі якої здійснюють передачі права власності на різні результати праці. В логістиці "розподіл" ототожнюється з фізичним переміщенням товарів від виробника до кінцевого споживача з допомогою різних операцій та дій.

Розподільча логістика - це комплекс взаємопов'язаних функцій, які реалізуються в процесі розподілу матеріального потоку між різними покупцями.

Об'єктом вивчення розподільчої логістики є матеріальний потік на стадії його руху від виробника до кінцевого споживача.

В процесі управління матеріальними потоками на даній стадії перед розподільчою логістикою постають наступні питання:

o планування процесу реалізації;

o організація роботи із замовленнями;

o вибір тари, упаковки, прийняття рішень про комплектацію та інші операції, що безпосередньо передують відвантаженню товарів;

o організація процесу відвантаження товарів;

o організація доставки і контроль за транспортуванням;

o організація післяреалізаційного обслуговування. Забезпеченню завдань розподільчої логістики сприяє реалізація її

функцій, серед яких найважливіші:

o визначення попиту споживачів і його задоволення;

o накопичення, сортування і розміщення запасів готової продукції;

o формування господарських зв'язків по поставці товарів і наданні послуг;

4 вибір раціональних форм товароруху і організація торгівлі.

Для успішної реалізації функцій розподільчої логістики необхідно дотримуватися наступних правил:

o слід розуміти, що всередині розподільчої логістики не існує ні ресурсів ні результатів, вони наявні лише поза її межами, і на їх отримання повинна спрямовуватися вся діяльність відповідних служб;

o результатів розподільчої логістики можна досягнути шляхом використання потенційних можливостей підприємства, а не вирішення проблем;

o високих результатів в розподільчій діяльності можна досягнути шляхом дійсного лідерства на ринку, зважаючи на потреби споживачів та закони ринку;

o не зупинятися на досягнутому, а завжди шукати шляхи для саморозвитку та самовдосконалення;

o розподільча логістика повинна спрямовуватися на вирішення зовнішніх проблем (задоволення потреб споживача тощо), оскільки її спрямованість на досягнення безпосередніх внутрішніх цілей веде до втрати зв'язку з ринком і, відповідно, зменшення рівня ефективності.

Існує два підходи до визначення функцій логістики розподілу. Перший охоплює комплекс операцій по відвантаженню готової продукції із складу постачальника. Другий - ширший. В цьому випадку вважається, що розподільна логістика реалізує увесь процес руху матеріального потоку, що починається з моменту, коли вона сходить з потокової лінії до моменту, коли вона потрапляє на склад споживача.

2. Логістичні канали та логістичні ланцюги

В процесі реалізації функцій розподільчої логістики виникає тісна взаємодія між постачальниками і споживачами готової продукції, які утворюють дві мікрологістичні системи, пов'язані між собою логістичним каналом (каналом розподілу).

Логістичний канал - це частково впорядкована множина різних організацій і окремих осіб, які здійснюють чи сприяють доведенню товарів від конкретного виробника до кінцевого споживача.

Канали розподілу можна поділити на три групи в залежності від числа рівнів:

1) прямі - коли розподільчі зв'язки між фірмами-контрагентами є безпосередніми;

2) опосередковані - коли між ними міститься хоча б один посередник;

3) змішані - коли поєднуються прямі та опосередковані зв'язки по відношенню до споживачів чи окремих груп товарів.

Канали товароруху виконують важливі функції, зокрема:

o проводять маркетингові дослідження;

o збирають інформацію для планування і полегшення обміну;

o визначають умови закупівель і продажу продукції;

o стимулюють збут;

o налагоджують і підтримують контакти з постійними покупцями;

o узгоджують ціни.

Між поняттями "логістичний канал" і "логістичний ланцюг" існує тісний взаємозв'язок, який полягає в тому, що логістичний канал являє собою множину організацій-посередників певного типу, а після того, як з цієї множини вибрано конкретних учасників процесу просування матеріального потоку - він перетворюється в логістичний ланцюг.

Логістичний ланцюг - це лінійно впорядкована множина учасників логістичного процесу, які здійснюють логістичні операції по доведенню зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої.

Відмінність між логістичним каналом і логістичним ланцюгом, зображено на рисунку 7.1.

На рівні макрологістики логістичні канали і ланцюги являються зв'язками між підсистеми макрологістинних систем. В залежності від виду макрологістичної системи канали розподілу мають різну будову. В логістичний системах з прямими зв'язками канали розподілу не містять оптово-посередницьких фірм. В гнучких і ешелонованих системах такі посередники існують.

Використання каналів розподілу приносить виробникові певні вигоди, оскільки забезпечує продаж продукції найбільш ефективними способами, дозволяє доводити продукцію до цільових ринків, економить витрати на розподіл.

Організації або особи, що становлять канал, виконують ряд функцій. В період ув'язнення угод - збір інформації, необхідної для забезпечення руху товарів по каналу, перейняття на себе ризиків, пов'язаних з функціонуванням каналу. В період завершення угод - організація руху (транспортування і складування) товару, дослідження і використання фінансових коштів для забезпечення руху товарів по каналу, перейняття на себе ризиків, пов'язаних з функціонуванням каналу.

Безпосередньо процес розподілу здійснюється шляхом реалізації наступних видів робіт: обробка замовлень, складування продукції і підтримка товарно-матеріальних запасів, транспортування товарів до місць споживання.

Обробка замовлень включає: отримання замовлення від споживача, розсипку інформації про замовлення зацікавленим підрозділам підприємства, ухвалення рішення про виробництво продукції. Якщо потрібні споживачеві товари є на складі, то робиться їх відвантаження. Якщо товари на складі відсутні - виробництву передається замовлення на їх виготовлення.

Складування. Після завершення виробничого процесу підприємство вимушене зберігати товар до його відвантаження. Це обумовлено тим, що цикли виробництва і споживання рідко співпадають.

Підтримка товарно-матеріальних запасів. Для безперебійного забезпечення споживача необхідними йому товарами підприємс-тво-виробник створює запаси товарно-матеріальних цінностей, які зберігаються на складах підприємства або в районах споживання. Запаси підтримуються на рівні, передбаченому спеціальними нормативами.

Завершальним етапом процесу реалізації є транспортування товару до місця споживання і доставка його споживачеві на передбачених договором (контрактом) умовах.

Канали розподілу мають різну структуру, яка може бути охарактеризована кількістю тих, що становлять канал рівнів.

Рівень каналу - це посередник, який виконує роботу по наближенню товару і права власника на нього до кінцевого споживача.

У системах з прямими зв'язками у складі каналів немає яких-не-будь оптово-посередницьких фірм. У гнучких або ешелонованих системах такі посередники є. На рис. 7. 2 наведені приклади каналів з різними схемами побудови.

Рис. 7.2. Схеми побудови каналів розподілу

Кожен канал може бути застосований в умовах, що найбільш повно відповідають його параметрах, які враховують розмір каналу, його пропускну здатність, його територіальне розташування, психологічні особливості суб'єктів тощо.