Досить часто в процесі вивчення проблеми скорочення запасів використовують ABC та XYZ методи. Згадані методи грунтуються на так званому методі Парето (20/80, "великого пальця"), згідно з яким п'ята частина (20%) від всієї кількості об'єктів дає зазвичай приблизно 80 % результатів. Відповідно внесок решти 80 % становить лише 20 %.
Суть принципу Парето полягає в тому, що в процесі досягнення будь-якої цілі нераціонально приділяти рівну увагу об'єктам, які мають незначну віддачу і об'єктам, які є визначальними.
Таким чином, завданням методу ABC є виділення об'єктів першої ваги, яким потрібно приділяти найбільше уваги, і другорядних об'єктів, вкладення коштів в які є недоцільним. Відмінністю даного методу, є те, що він передбачає поділ всього асортименту продукції не на дві, а на три групи.
Метод ABC - це спосіб нормування і контролю за станом запасів, який полягає в розділенні номенклатури (N) товарно-матеріальних цінностей, які підпадають під реалізацію, на три нерівномірних підмножини А, В, С на основі деякого формального алгоритму.
АВС-аналіз є одним з методів раціоналізації, який може використовуватися в усіх функціональних сферах діяльності підприємства. АВС-аналіз дозволяє:
o виділити найбільш суттєві напрями діяльності;
o направити ділову активність в сферу підвищеної економічної значущості і одночасно понизити витрати в інших сферах за рахунок усунення зайвих функцій і видів робіт;
o підвищити ефективність організаційних і управлінських рішень завдяки їх цільовій орієнтації.
У управлінні матеріальними потоками за допомогою АВС-аналізу встановлюються і вивчаються співвідношення і залежності наступних чинників:
o кількість і вартість придбаних матеріалів по окремих позиціях і групах;
o кількість і вартість витрачених матеріалів по окремих позиціях і групах;
o кількість рахунків, виставлених постачальниками, і розміри оплати по цих рахунках;
o кількість постачальників і розміри їх обороту;
o кількість і вартість окремих матеріалів у рамках вартісного аналізу.
При диференційованому підході до організації закупівель і управління складськими запасами АВС-аналіз дозволяє добитися істотного зниження витрат.
Найпоширеніший алгоритм передбачає наступну послідовність дій: суму внеску всіх товарів ділимо на кількість товарів; товари, сума внесків яких перевищує отримане число у 6 разів - відносимо до групи товарів А; в підгрупу С включаємо товари, внесок яких в 2 і більше разів менший за отриманий результат; всі інші товари відносимо до групи В.
Отримана група товарів А - небагаточисельна група найважливіших товарів, розмір запасів по яких потрібно постійно контролювати, точно визначати витрати, пов'язані із закупівлею, доставкою і зберіганням, а також розмір і момент замовлення.
Товари групи В - займають середню в плані важливості позицію; за ними здійснюється звичайний контроль і збір інформації* про можливе поновлення запасів.
Товари групи С - найчисленніші товари, на долю яких припадає найменша частина всіх коштів вкладених в запаси; розрахунки розміру і періоду замовлення не ведуться; поповнення запасів реєструється, але рівень запасів не відслідковується.
Якщо при ABC - аналізі визначальне місце при віднесенні товарів до тієї чи іншої групи має розмір внеску певного товару, то при XYZ - аналізі така роль відводиться ступеню рівномірності попиту і точності його прогнозування.
В групу X відносять товари, попит на які є досить рівномірним і об'єм реалізації цих товарів є добре передбачуваним.
В групу Y відносять товари, обсяги споживання яких коливаються (переважно сезонні товари) і можливість прогнозування попиту на які є середньою.
В групу Z відносять товари попит на які виникає лише епізодично і прогнозувати такий попит важко.
Ознакою, на основі якої товар відносять до котроїсь групи є коефіцієнт варіації попиту (v):
де x/ - значення попиту для товару, який оцінюється;
х - середнє значення попиту за період п;
п - величина періоду, за який проводиться оцінка.
Величина коефіцієнта змінюється в межах від нуля до безкінечності. Поділ на групи X, У, і 1 може бути здійснене на основі алгоритму, запропонованого в таблиці 8.1.
Таблиця 8.1
МОЖЛИВИЙ АЛГОРИТМ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ АСОРТИМЕНТУ НА ГРУПИ X, YM
В цілому, для проведення ЛУ^-аналізу потрібно:
1) встановити середню витрату кожного виду матеріалу з урахуванням коливання потреби в них по періодах, це можуть бути, наприклад, сезонні коливання;
2) розрахувати коефіцієнт варіації по кожній номенклатурній позиції;
3) розташувати матеріали у міру зменшення коефіцієнтів варіації;
4) підсумовувати дані про кількість матеріалів відповідно до зростання коефіцієнтів варіації, нанести їх на схему;
5) розбити матеріали на групи залежно від варіації попиту. ХУ2-аналіз служить допоміжним засобом при підготовці рішень по
вдосконаленню планування матеріального забезпечення виробництва.
Якщо такий аналіз проводиться самостійно, то для матеріалів класу X можна рекомендувати закупівлі відповідно до планової потреби синхронній їх витраті у виробництві, для класу У - створення запасів, а для класу Z- придбання у міру виникнення потреби.
6. Основні проблеми доставки і споживання в логістичній системі
Розділ 9. Логістика складування
1. Склади, їх роль та види
2. Функції складів
3. Вибір між власним складом і складом загального користування
4. Визначення кількості складів та розміщення складської мережі
5. Управління логістичним процесом на складі
6. Ефективність складських систем
Розділ 10. Транспортна логістика