Основи логістики - Дудар Т.Г. - 6. Основні проблеми доставки і споживання в логістичній системі

Управління запасами передбачає організацію контролю їх фактичного стану.

Контроль стану запасів - це вивчення і регулювання рівня запасів виробничо-технічного призначення, виробів народного вжитку та Ін. з метою виявлення відхилень від норм запасів і прийняття опера' тивних мір по усуненню цих відхилень.

На практиці використовуються різні системи контролю стану запасів, які можна класифікувати відповідно до наступних ознак:

o порядку перевірки: періодична чи безперервна;

o порогового рівня запасів: відсутній - присутній;

o розміру партії, що замовляється: однакова - різна.

В залежності від притаманних системам контролю запасів назнаних ознак виділяють наступні їх види:

o система оперативного управління (Т (період поновлення запасів) - стала; Р_І9 Р* Р₃ (розмір замовлень) - окремі замовлення) (рис 8.1) - за умови використання даної системи контролю запасів надходження товарів відбувається через рівні регулярні проміжки часу, шо постійно повторюються (періоди перевірки наявності запасів). При кожній перевірці запасів визначають готівковий залишок, після чого оформляють замовлення, розмір якого залежить від інтенсивності споживання матеріалів. Розмір замовлення дорівнює максимальному запасу за вирахуванням поточного рівня запасів у момент перевірки матеріалів (8.2)

Я = Ят* -**г+<7стр. (⁸-²)

де ц - розмір замовлення;

#тах - максимальний рівень замовлення;

ц_г - фактичний об'єм запасу у момент замовлення (перевірки матеріалів);

#стр - страховий запас, що встановлюється в залежності від наявних ризиків постачання, в окремих випадках він може бути відсутнім.

Обсяг, що замовляється, перевищує економічне замовлення у разі, якщо фактичний попит вищий за очікуваний. І навпаки, розмір замовлення буде меншим, якщо попит є нижчим від очікуваної середньої величини. Таким чином, при використанні періодичної системи регулювання запасів інтервал часу між замовленнями залишається постійним, а розмір замовлення міняється залежно від інтенсивності споживання, тобто є змінною величиною.

Перевагою розглянутої системи є її простота - регулювання здійснюється один раз впродовж усього інтервалу між постачаннями. До недоліків системи належать: необхідність робити замовлення навіть на незначну кількість матеріалу; виникнення небезпеки вичерпання запасів при непередбаченому інтенсивному їх споживанні до настання чергового моменту замовлення.

Тому система з фіксованою періодичністю замовлення найбільш ефективна при невеликих витратах матеріалів і рівномірній їх витраті.

Використовується за умови нестійкого политу, якщо існує можливість часто і різко змінювати обсяги замовлень.

Рис. 8.1. Система оперативного управління запасами

o система рівномірних поставок (Т - стала; Р - стала) (рис. 8.2) - відповідно до даної системи контролю запасів, через фіксовані відрізки часу здійснюється поновлення запасів на однакову кількість.

Рис. 8.2. Система рівномірних поставок

Дана система використовується при відсутності проблем із складськими приміщеннями, можливих проблемах із постачальниками чи потенційним дефіцитом товару на ринку. Вона спрямована в більшій мірі на накопичення запасів.

* система поповнення запасів до максимального рівня (Т - стала; Рі, Рі_У Рз> Р4 -окремі замовлення) (рис 8.3) - особливістю даної системи контролю запасів є те, що їх поповнення здійснюється через рівні проміжки часу до якогось певного фіксованого рівня. Може використовуватися при обмежених складських площах.

Рис. 8.3. Система поповнення запасів до максимального рівня

* система з фіксованим рівнем замовлення при періодичній перевірці фактичного рівня запасів (з пороговом рівнем запасу) (Т - стала; Р - стала) (рис 8.4) - дана система контролю запасів передбачає встановлення так званого порогового (страхового) рівня запасів. Перевірка рівня запасів здійснюється через рівні проміжки часу, рішення про поповнення запасів приймається лише в тому випадку, коли рівень запасів дорівнює або є нижчим за встановлений пороговий рівень. При цьому запаси завжди поповнюються на одну й ту ж саму кількість товарів. Таку систему контролю запасів доцільно використовувати при малих відрізках між перевірками стану запасів, якщо існує можливість затримки доставки.

* система з фіксованим рівнем замовлення при безперервній перевірці фактичного рівня запасів (з пороговим рівнем запасу) (Р - стала; Т/, Г>, Т$ - випадкові періоди часу між окремими замовленнями) (рис 8.5) - при використанні даної системи контролю запасів також, які в попередньому випадку встановлюється пороговий (страховий) рівень запасів, проте, відмінністю є те, що поновлення запасів відбувається тоді, коли їх рівень досягає встановленого порогового значення. Така система є ефективною при значному розриві в часі між формуванням замовлення на доставку і доставкою товарів при нестійкому попиті.

Рис. 8.4. Система з фіксованим рівнем замовлення при періодичній перевірці фактичного рівня запасів

Рис. 8.5. Система з фіксованим рівнем замовлення при безперервній перевірці фактичного рівня запасів (з пороговим рівнем запасу)

* система з двома рівнями при періодичній перевірці фактичного рівня запасів (з пороговим рівнем) (Т - стала; Pj, Pj, Pj, - окремі замовлення) (рис. 8.6) - використання останньої системи контролю запасів передбачає перевірку їх стану через фіксовані відрізки часу. При цьому встановлюються два порогові рівні - максимально можливий рівень запасів та мінімальний (страховий) рівень. Якщо, при перевірці обсяг запасів досяг мінімального (страхового) рівня, то здійснюється їх поповнення до максимального рівня. Така система контролю запасів покликана забезпечити фірму від можливих затримок при доставці товарів, за умови обмеженості складських площ.

Рис. 8.6. Система з двома рівнями при періодичній перевірці фактичного рівня запасів (з пороговим рівнем)

Одним з найскладніших етапів робіт після вибору системи поповнення запасів є кількісне визначення розміру замовлення, а також інтервалу часу, через який замовлення буде повторюватися.

Оптимальний розмір партії товарів, що постачаються, і, відповідно, частота їх завезення залежать від наступних факторів:

o об'єм попиту (обороту);

o транспортно-заготівельні витрати;

o витрати на зберігання запасів.

В якості критерію оптимальності вибирають мінімальну суму транспортних витрат і витрат на зберігання:

де Сзаг-загальні витрати на транспортування і зберігання; Сз&р - затрати на зберігання продукції; С^_шт - транспортно-заготівельні витрати. Зберігання запасів за період Т обійдеться нам в:

де М- доля, яку складають витрати на зберігання за період Ту вартості .середнього запасу за цей же період; 5-розмір партії, що замовляється (допускаємо, що нова партія завозиться після того, як закінчилася попередня: середня величина запасу дорівнює 8/2).

Розмір транспортно-заготівельних витрат за період Т визначається за формулою:

де (? - розмір обороту (попиту); ()/5 - кількість завезень за період часу; К - транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з розміщенням і доставкою одного замовлення.

Розрахунок оптимального розміру замовлення (5о_ІТГ) здійснюють за формулою Уілсона, за якою визначається те значення розміру запасів, яке забезпечує мінімум сукупних витрат на зберігання і доставку:

Після визначення величини оптимального розміру замовлення досить легко визначити частоту здійснення закупок, яка визначається відношенням розміру обороту до оптимального розміру замовлення:

6. Основні проблеми доставки і споживання в логістичній системі

Розглянуті нами системи контролю запасів створені для функціонування в умовах, коли відсутні відхилення від запланованих параметрів доставки і споживання. Основними параметрами, на які слід звернути увагу при виборі та проектуванні такої системи є:>

o розмір замовлення;

o інтервал часу між замовленнями;

o час поставки;

o можлива затримка в дорозі;

o очікуване денне споживання;

o прогнозоване споживання до моменту поставки.

Відхилення стосовно згаданих параметрів можуть статися як з вини споживача товарів-запасів, так і з вини постачальника товарів-запасів. Крім того, причиною такого відхилення можуть бути і помилки виконавців будь якої із сторін (в тому числі- й посередника).

Практично можливими є чотири основних відхилення від запланованих показників, які призводять або до дефіциту або до надлишку запасів:

o зміна інтенсивності споживання в ту чи іншу сторону;