Внутрішньоцеховий транспорт призначений для транспортування вантажів у межах цеху, між дільницями, внутрішньоцеховими складами, окремими агрегатами та робочими місцями відповідно до технологічного процесу виробництва. При потоковому методі виробництва внутрішньоцеховий транспорт є тим організуючим началом, що забезпечує роботу технологічної лінії, дільниці, цеху в певному ритмі. Операції внутрішньозаводського транспортування сировини, напівфабрикатів, виробів виконуються, переважно, транспортними засобами конвеєрного типу, а на підприємствах з незначними вантажопотоками застосовують візки та вантажопідіймальні крани.
Транспортні засоби конвеєрного типу можна поділити на:
- транспортні засоби з тяговими органами - ланцюгові, канатні, стрічкові та пластинчасті конвеєри і елеватори;
- транспортні засоби без тягових органів - гравітаційні роликові транспортери (рольганги), похилі (пандуси) та гвинтові спуски.
Конвеєри, елеватори
Повинні мати надійне огородження всіх рухомих частин, до яких можуть торкатися працівники у процесі роботи. При необхідності огородження може бути зблоковане з приводом конвеєра для того, щоб у разі його відкривання привід конвеєра автоматично вимикався. Тоді значно зменшується небезпека травмування працівників у небезпечній зоні. Конвеєри повинні мати аварійні вимикачі у головній і хвостовій частинах, а при необхідності - в інших частинах конвеєра. При значній довжині конвеєра або коли є ділянки траси конвеєра, що погано проглядаються з місця керування, встановлюється передпускова попереджувальна світлова та (або) звукова сигналізація, яка автоматично вмикається у разі натискання кнопки "Пуск" і лише після цього з певною затримкою (З-5 с) вмикається привід конвеєра.
На підвісних конвеєрах (транспортерах) встановлюють захисне огородження, яке запобігає травмуванню працівників у разі випадкового падіння вантажу (рис. 3.7), та вловлювачі, які недопускають зворотного руху конвеєра у разі обриву ланцюга (рис. 3.8).
Елеватори, які призначені для транспортування пилоподібних речовин, закривають герметичними кожу
Рис. 3.7. Захисне огородження підвісного конвеєра
Рис. 3.8. Схема встановлення вловлювача на підвісному конвеєрі: 1 - монорельс; 2 - ролики підвіски; 3 - привідний ланцюг; 4 - підвіски для виробів; 5 - гальмівний вловлювач
хами. При відкриванні кришки чи люка, а також при обриві конвеєрної стрічки привід автоматично вимикається. Крім того, верхня та нижня головки елеватора з'єднані сигналізацією та блокувальним пристроєм.
Конвеєри встановлюють таким чином, щоб їх було зручно та безпечно обслуговувати. Проходи з обох сторін конвеєра повинні мати ширину не менше 1 м. Через конвеєри довжиною понад 20 м у необхідних місцях встановлюють містки з поручнями для проходу людей.
Рольганги, похилі та гвинтові спуски
В приймальній частині необхідно оснащувати обмежувачами із гасниками швидкості (амортизаторами чи буферами). Рольганги, які розміщені на висоті більше ніж 1 м, похилі та гвинтові спуски повинні мати огородження з обох сторін по всій довжині, які запобігають випаданню вантажів. Відстань між роликами має бути такою, щоб під час переміщення вантажу він опирався не менше ніж на три ролики. В місцях поворотів рольгангів належить встановлювати запобіжні бортики висотою 0,12-0,3 м. Кут нахилу рольганга повинен бути таким, щоб швидкість руху вантажу не перевищувала 3 м/с.
Для переміщення вантажів під дією сили тяжіння з вищого рівня на нижчий також використовують похилі та гвинтові спуски. Вони повинні закінчуватись майданчиком з приймальним столиком висотою 0,7-0,9 м. Спуск повинен мати бортики висотою 0,1 м. Біля люків та отворів у підлозі для завантажування спусків необхідно встановлювати міцні захисні огорожі висотою не менше 0,9 м. Кут нахилу ковзкої поверхні похилого спуску повинен бути не більший 30°.
Ручні вантажні візки
Значно полегшують умови праці під час переміщення вантажів і є чи не єдиним внутрішньоцеховим транспортним засобом на малих, дрібносерійних промислових підприємствах. Вони повинні бути стійкими, мати справні рами, платформи без перекосів, надійно закріплені колеса на підшипниках та поручні. Існує кілька видів вантажних візків: на двох, трьох та чотирьох колесах, з нерухомою платформою та такою, що підіймається. Перед користуванням вантажними візками з платформами, що підіймаються, необхідно перевірити справність механізму підіймання і лише тоді розпочинати її завантаження.
Вантажі кладуть на візок таким чином, щоб вони не виходили за габарити платформи і не створювали перевантаження на один бік. Оскільки на вантажних візках відсутні гальмівні пристрої, то вони повинні рухатись плавно, без поштовхів, ривків та раптових зупинок. Кількість робітників, які супроводжують навантажений візок повинна бути такою, щоб недопускати їх перевантаження при русі вгору чи самовільне проковзування візка при русі вниз по похилій площині. При цьому необхідно стежити, щоб візок з вантажем не перекинувся.
3.4.1. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини
3.4.2. Види електричних травм. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
3.4.3. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
3.4.4. Допустимі значення струмів і напруг
3.4.5. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
3.4.6. Умови ураження людини струмом при доторканні до струмовідних частин електромереж
Двофазне (двополюсне) доторкання
Однофазне (однополюсне) доторкання
3.4.7. Небезпека замикання на землю в електроустановках