Логіка - Мозгова Н.Г. - 3. Особливості абстрактного мислення

Логіка (від грец.) - це наука про людське мислення. Але на відміну від інших наук, які теж вивчають людське мислення, наприклад, психології та кібернетики, логіка вивчає мислення як засіб пізнання; її предметом є форми і закони, прийоми та принципи мислення, за допомогою яких людина пізнає навколишній світ.

Питання, що пов'язані з пізнанням дійсності, є найважливішими питаннями філософії і її предмета. Саме тому, логіка вивчаючи мислення як засіб пізнання, є філософською наукою.

Таким чином, * логіка - це філософська наука про форми, в яких протікає людське мислення, і про закони пізнавального мислення людини. Таким є загальне поняття про логіку. Але щоб розкрити її предмет, необхідно висвітлити, що такс пізнання, що таке форма і закон мислення і в чому полягає значення логіки для пізнавальної діяльності людини.

Відповіді ви можете знайти в подальшому викладенні сформульованих у структурі розділу питань.

2. Чуттєві форми пізнання

Сучасна теорія пізнання як одна зі складових філософії розглядає пізнання як процес відображення у свідомості людини об'єктивної дійсності, що існує поза свідомістю і незалежно від суб'єкта пізнання.

В основі будь-якого пізнавального акту лежить відображення зовнішнього світу органами чуття, які дають людині безпосереднє знання про дійсність.

* Чуттєве пізнання здійснюється в трьох основних формах: відчуття, сприйняття та уявлення.

* Відчуття — це відображення окремих чуттєвих властивостей предметів: колір, форма, запах, твердість, тепло, холод тощо.

* Сприйняття - це знання про предмет у цілому (цілісний образ) у момент впливу його на наші органи чуттів. Такими образами є, наприклад, зорове сприйняття дерева, що росте перед вашим вікном, чи книги, що лежить на вашому столі; слухове сприйняття шуму дощу, мелодії.

Більш складною формою чуттєвого пізнання є уявлення. * Уявлення-це відтворення у свідомості людини раніше сприйнятого предмета, явища. Якщо сприйняття завжди пов'язане з безпосередньою дією предмета, то уявлення виникає при відсутності предмета. Для виникнення уявлення предмета в нашій свідомості достатньо почути назву предмета або його ім'я.

Чуттєве пізнання дає нам знання про окремі предмети або окремі властивості предметів. Але знання такого гатунку не можуть задовольнити людину. Нам необхідні загальні знання про світ і суспільство. Такі знання містяться в об'єктивних законах природи та суспільства. Виявлення й формулювання таких загальних знань неможливе без абстрактного (від латинського - віддалення, відволікання) мислення.

3. Особливості абстрактного мислення

На відміну від чуттєвого пізнання мислення відображає зовнішній світу наукових поняттях або абстракціях. Відволікаючись від індивідуального в речах та явищах, абстрактне мислення узагальнює множини однакових предметів, виділяє найбільш важливі властивості, розкриває суттєві зв'язки між предметами та явищами.

Здатність до абстрагування робить мислення більш складною й вищою, порівняно з чуттєвим пізнанням, формою відображення дійсності. Знаходячись у межах чуттєвого пізнання неможливо розкрити причинну залежність між такими явищами як, наприклад, зміна пір року чи обертання Землі навколо Сонця, передбачити сонячне чи місячне затемнення.

Отже, процес пізнання включає в себе чуттєве сприйняття і абстрактне мислення.

Якими ж є основні особливості абстрактного мислення?

Мислення відображає дійсність в узагальнених образах. На відміну від чуттєвого сприйняття, мислення абстрагується від окремого, одиничного в окремому і виділяє в предметах загальне, повторюване, суттєве. У результаті абстрагування від окремого ми отримуємо загальні поняття: "людина", "трикутник", "держава", "закон", "юридична особа" тощо. Завдяки узагальненню, абстрактне мислення спроможне за окремістю, індивідуальністю, особливістю бачити загальні властивості, відношення, якості, що є недоступними чуттєвим формам пізнання.

Мислення — це процес опосередкованого відображення дійсності. За допомогою споглядання ми пізнаємо лише те, що безпосередньо діє на наші чуттєві органи. Абстрактне мислення дає нам опосередковані наявними відомостями знання. Так, наприклад, за показниками термометра ми можемо встановити, холодно чи жарко на дворі, не виходячи з дому.

Знання, отримане з наявних знань, без звернення в кожному окремому випадку до дійсності чи досвіду, називається вивідним, а сам процес його отримання - виведенням.

Мислення нерозривно пов'язане з мовою. Жодна думка в нашій голові не може виникнути й існувати, якщо вона не сформульована як слово або речення. Мова є безпосередньою дійсністю думки. За допомогою мови люди висловлюють і закріплюють результати мислення, обмінюються думками, доходять взаєморозуміння.

Мислення - процес активного відображення дійсності. Активність характеризує весь процес пізнання в цілому, але активність перш за все - це ознака абстрактного мислення. Утворюючи абстракції (наукові поняття), людина перетворює знання про предмети дійсності, виражає їх не тільки засобами природної мови, але й за допомогою символів формалізованої (штучної) мови, яка відіграє дуже важливе значення в сучасній науці.

Отже, узагальнений та опосередкований характер відображення дійсності, нерозривний зв'язок з мовою, активний характер відображення - це основні особливості абстрактного мислення.