Логіка - Мозгова Н.Г. - 5. Обмеження та узагальнення поняття

Поняття є нерозривно пов'язаним з мовною одиницею - словом. Поняття виражаються і закріплюються в словах або словосполученнях. Наприклад, "людина", закон", "студент", "злочин проти особи", "найвища вершина світу" тощо. Слова виступають матеріальним носієм понять, без якого були б неможливими ні їх формування, ні оперування ними.

Проте єдність мови та мислення, слова і поняття не означає їх тотожності. На відміну від понять, слова, що їх виражають, в різних національних мовах є різними. Крім того, в одній і тій же мові не завжди існує однозначна відповідність між поняттям та словом. Наприклад, у будь-якій мові існують слова-синоніми і слова-омоніми.

Синоніми — близькі або тотожні за своїм значенням слова, які виражають одне й те саме поняття, але відрізняються одне від одного стилістичним забарвленням чи відтінками смислу. Наприклад, "злочин" і "кримінал", "січень" і "перший місяць року", "угода" та "договір", "етика" та "теорія моралі".

Омоніми - це слова, однакові за звучанням та написанням, які виражають різні поняття. Наприклад, "коса" (дівоча) та "коса" (сільськогосподарський інвентар), "штамп" (технологічна оснастка) та "штамп" (догматична формула мислення) тощо.

Багато слів мають декілька значень. Багатозначність (полісемія) нерідко призводить до змішування понять і до помилок у міркуваннях. Тому виникає потреба в точному визначенні слів з метою використання їх відповідно до визначеного смислу.

У різних галузях людського знання створюється спеціальна термінологія — система термінів, що використовуються в даній сфері знання. * Термін (від латинського - край, кінець, границя) - слово або словосполучення, що означають чітко визначене поняття і вживається в даній науці з одним точно визначеним значенням. Важливе значення виробленню термінології надається, зокрема, в юридичних, історичних, філософських, філологічних та інших науках.

4. Зміст та обсяг понять

*3міст поняття - це сукупність суттєвих ознак предмета, що міститься в даному понятті. Наприклад, змістом поняття "злочин" є сукупність його суттєвих ознак: 1) суспільно небезпечний характер діяння; 2) протиправність; 3) винність; 4) карність.

Сукупність предметів, яка уявляється в понятті, називається обсягом поняття. Обсяг поняття "злочин" буде включати в себе всі реально скоєні злочини, оскільки вони мають спільні суттєві ознаки.

Зміст та обсяг поняття тісно пов'язані між собою. Цей зв'язок виражається в * законі оберненого відношенням між обсягом та змістом поняття, який встановлює, що збільшення змісту поняття веде до утворення поняття з меншим обсягом, і навпаки, збільшення обсягу поняття зменшує його зміст.

5. Обмеження та узагальнення поняття

Із законом оберненого відношення між змістом та обсягом поняття пов'язані дві логічні операції або ті-обмеження та узагальнення поняття. Візьмемо для прикладу поняття "підручник". Поняття "підручник" має такий зміст: 1) друковане джерело, 2) в якому викладено основи якоїсь науки і 3) він слугує навчанню майбутніх фахівців. Отже, зміст даного поняття є мінімальним, оскільки включає лише три ознаки; а обсяг його буде максимальним, оскільки він включає в себе всі можливі підручники. Будемо послідовно додавати до змісту поняття "підручник" нові ознаки, тобто збільшувати його зміст. Обсяг при цьому буде зменшуватися, бо ми будемо з усієї множини підручників виключати більшість їх. Це матиме такий вигляд:

Отже, збільшуючи зміст і зменшуючи одночасно обсяг ми прийшли до поняття, яке має найбільший зміст (дев'ять суттєвих ознак) і найменший обсяг (один єдиний предмет). Рух думки в описаному напрямі називають обмеженням поняття. А рух думки в зворотному напрямі називають узагальненням поняття.

Таким чином, * обмеження - це рух думки від поняття з більшим обсягом і меншим змістом до поняття з меншим обсягом, але більшим змістом.

* Узагальнення — це рух думки від поняття з меншим обсягом і більшим змістом до поняття з більшим обсягом, але меншим змістом.