Логіка - Мозгова Н.Г. - 8. Відношення між поняттями

Поділ понять за обсягом ілюструє наведена схема.

Загальні поняття відображають ознаки певної множини предметів, наприклад, "село", "місто", "людина", "закон", "фонема", "студент" тощо.

Якщо загальне поняття відображає обмежену кількість предметів, то його називають реєструючим загальним поняттям. Наприклад, "європейська держава" (в логіці поняття позначають називним відмінком однини, незалежно від кількості відображуваних ним предметів), "студент 1-го курсу університету "Україна" 2001/2002 навчального року", "планета Сонячної системи", "вулиця міста Києва" тощо.

Загальне поняття, яке відображає необмежену кількість предметів, буде нереєструючим загальним поняттям. Наприклад, "людина", "закон", "учень", "юридична особа" тощо.

Одиничні індивідуальні поняття відображають один єдиний предмет. Він, як правило, має власне ім'я. Наприклад, "місто Київ", "найвища вершина світу", "ріка Дніпро", "найбільше прісноводне озеро світу" тощо.

Одиничні збірні відображають ознаки однієї множини предметів. Наприклад, "український народ", "Голосіївський ліс", "австралійський абориген" тощо.

*3бірні поняття відображають ознаки певної сукупності однорідних предметів, що мисляться як одне ціле.

Збірні одиничні відображають ознаки однієї єдиної множини предметів. Наприклад, "сузір'я Оріона", "ФК "Динамо" Київ", "оркестр Національної опери України" тощо.

Збірні загальні поняття відображають ознаки множини сукупності предметів. Наприклад, "сузір'я", "футбольний клуб", "оркестр" тощо.

*Нульові поняття відображають ознаки неіснуючих (нереальних) предметів або предметів, які ще не вивчені сучасною наукою.

Нульові хибні відображають ознаки міфічних істот: "мавка", "святий Миколай", "дідько", "нечиста сила" тощо.

Нульові необхідні - це наукові абстракції, без яких наука не може обійтися. Наприклад, "точка", "абсолютний нуль", "абсолютно тверде тіло", "математичний ліміт" тощо.

Нульові гіпотетичні відображають ознаки предметів, які ще недостатньо вивчені сучасною наукою: "небіологічна форма існування", "паралельний світ", "паранормальне явище", "НЛО" тощо.

7. Види понять за змістом

Конкретні поняття відображають предмет у сукупності його ознак. Цим поняттям у дійсності відповідають певні окремі предмети. Наприклад, "людина", "місто", "студент", "закон" тощо.

Конкретні співвідносні поняття відображають ознаки предметів, існування яких неможливе одне без одного. Наприклад, "північ" — "південь", "боржник" — "кредитор", "опонент" - "пропонент" тощо.

Конкретні безвідносні поняття відображають ознаки предметів, які існують і мисляться самостійно, поза зв'язком з іншими предметами. Наприклад, "книга", "країна", "сніг", "держава" тощо.

*Абстрактні поняття відображають будь-яку ознаку предмета, яка абстрагується, відокремлюється в думці від предмета і виступає як предмет мислення. Наприклад, "хоробрість", "відповідальність", "злочинність", "краса" тощо.

Абстрактні позитивні поняття відображають наявність у предмета певних ознак: "дисциплінований", "відповідальний", "красивий", "добрий" тощо.

Абстрактні негативні поняття вказують на відсутність у предмета деяких властивостей, ознак: "некрасивий", "недисциплінований", "аморальний", "бездуховний" тощо.

Будь-яке поняття можна віднести до того чи іншого виду понять за обсягом та змістом. Визначити, до якого саме виду належить дане поняття — це те саме, що дати йому логічну характеристику. Дамо логічну характеристику поняттю "Україна". Це - одиничне, конкретне, безвідносне. "Людина" - загальне, нереєструюче, конкретне, безвідносне поняття.

8. Відношення між поняттями

На основі порівняння змісту та обсягу понять їх поділяють на дві категорії: порівнянні та непорівняний

*Непорівнянні поняття не мають найближчого спільного родового (більшого за обсягом) поняття, оскільки вони відображають предмети різних предметних областей. Між поняттями "троянда" і "автомобіль", "логіка" та "пароплав", "студент" і "реактор" не можна встановити безпосереднього відношення.

Порівнянні поняття відображають предмети однієї предметної області, тому вони мають спільні ознаки і спільне в обсязі.

У логічних відношеннях перебувають тільки порівнянні поняття!

Порівнянні поняття поділяються на дві групи: сумісні та несумісні.

* Сумісні поняття - це порівнянні поняття, які мають спільну частину обсягу, а їх зміст має спільні ознаки. Існує три типи сумісності: рівнозначність, підпорядкування, перетин.

Рівнозначними (тотожними) є поняття, які мають однаковий обсяг, але зміст їх фіксує різні ознаки.

У логіці прийнято зображати відношення між обсягами понять за допомогою *колових схем, які на честь їх автора називаються колами Ейлера (Ейлер Леонард (1707-1783 рр.) - за походженням швейцарець, видатний математик, фізик, астроном та логік, член Петербурзької Академії наук).

Отже, за допомогою кіл Ейлера відношення між тотожними поняттями зобразимо так: А - перша літера українського алфавіту; В - літера "А";

С - літера, з якої починається українська абетка.

Оскільки мова йде про один і той же предмет, то обсяги понять А, В, С повністю збігаються. Але в змісті понять А, В, С ми називаємо різні ознаки цього предмета.

У відношенні підпорядкування (субординації) перебувають поняття (два і більше), обсяг одного з яких повністю входить в обсяг іншого, складаючи лише частину його:

А адвокат А.Ф. Коні;

В — видатний російський адвокат;

С - адвокат.

Більші за обсягом поняття (С, В) називають підпорядковуючими, а менше за обсягом (А) — підпорядкованим. Поняття "С" по відношенню до "В" називають * родовим поняттям (або просто родом). Поняття "В" - *видовим поняттям (вид).

Поняття "А" - індивід (від латинського - неподільне). Найближче більше за обсягом поняття відносно до даного поняття називається найближчим родом. Так, наприклад, по відношенню до поняття "українець" найближчим родом буде "східний слов'янин", а не "слов'янин" чи, тим більше, "людина". Поняття "людина" по відношенню до поняття "українець" буде найбільшим родом.

У відношенні перетину (часткового збігу) перебувають поняття (два і більше), які мають частину спільного обсягу, але різний зміст:

А - студент;

В - відмінник навчання;

С — філателіст.

Дамо опис множинам, які склалися в результаті перетину трьох понять:

1 - студенти - відмінники навчання - філателісти;

2 - студенти-філателісти;

3 — студенти-відмінники навчання;

4 —відмінники навчання-філателісти;

5 — філателісти;

6 - студенти;

7 — відмінники навчання.

* Несумісні поняття - це поняття, які не мають спільної частини обсягу, але належать до обсягу найближчого роду.

Існує три типи несумісності: співпідпорядкування, протилежність, суперечність.

У відношенні співпідпорядкування (координації) перебувають поняття (два і більше), обсяги яких входять у більш широке родове поняття, якому вони співпідпорядковуються.

А - троянда;

В - тюльпан;

С - нагідка;

О - квітка.

Поняття "О" повинно бути найближчим родом, а поняття "А", "В", "С" - найближчими видами цього роду.

У відношенні протилежності (контрарності) перебувають два поняття, у змісті яких стверджуються протилежні ознаки. Сума їх обсягів не вичерпує обсягу спільного для них родового поняття.

А - висока людина, біла ворона; В - мала людина, чорна ворона; С - людина, ворона.

Зрозуміло, що між поняттями "висока", і "мала" людина, можуть бути і інші поняття: "не дуже висока", "дуже висока", "недуже мала", "середнього зросту" тощо.

У відношенні суперечності (контрадикторності) перебувають два поняття, у змісті яких стверджуються суперечливі ознаки. Сума їх обсягів вичерпує обсяг спільного для них роду.

А - висока людина, добра;

Не-А - невисока людина, недобра;

В - людина.

При розв'язанні практичних завдань часто виникає помилка підміни фактичних (функціональних, структурних, субординаційних та інших) відношень між реальними предметами логічними відношеннями між поняттями.

Як ви вже знаєте, у логічних відношеннях знаходяться лише порівнянні поняття.

Порівнювати ж можна поняття, які мають найближчий спільний рід. Отже, перш ніж стверджувати якісь логічні зв'язки між поняттями, необхідно знайти для кожного поняття його найближчий рід. Візьмемо для прикладу поняття "прокурор" та "прокуратура". Чи можна

їх порівнювати? Чи перебуватимуть вони в логічних відношеннях? Знайдемо найближчий рід для кожного з них:

А прокурор; В - посадова особа; С - прокуратура; Т - орган юстиції

Чи можемо ми порівнювати "посадову особу" і "орган правосуддя"? Зрозуміло, що ні. Це - непорівнянні поняття. Те ж саме стосується, наприклад: "книга" — друковане джерело інформації; "сторінка" — аркуш паперу з фрагментом тексту; "речення" - синтаксична одиниця. Ясно, що "речення" може включатися в текст і знаходитися на деякій "сторінці", яка в свою чергу становить частину макета (фізичного тіла) "книги". Але це - фізичне відношення між об'єктами, поняття ж, які їм відповідають, не перебувають у логічних відношеннях, бо є непорівнянними. У логічних відношеннях будуть перебувати, наприклад, поняття "речення", "просте речення", "складне речення", "безособове речення" тощо.

Література для поглибленого вивчення розділу

A. Основна.

1. Гетманова А.Д. Логика. - М.: Новая школа, 1995. - С. 27-44.

2. Жеребкін В.Є. Логіка. - X.: Основа; К.: Знання, 1999. - С. 24-41.

3. Кириллов В.И., Старченко А. А. Логика. - М.: Высшая школа, 1998. - С. 35-62.

4. Конверський А.Є. Логіка. - К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 123-145.

5. Мельников В.Н. Логические задачи. - К.; Одесса: Вища школа, 1989. - С. 16-28.

6. Руденко К.П. Логіка. - К.: Вища школа, 1976. - С. 27-64.

7. Свинцов В.И. Логика. - М.: Скорина; Весь мир, 1998. - С. 36-44.

8. Тофтул М.Г. Логіка. К.: Академія, 2003. - С. 2Ф-34.

9. Хоменко І.В. Логіка: Підручник для вищих навчальних закладів. — К.: Абрис, 2004.-С. 39-63.

B. Додаткова.

1. Войшвилло Е.К. Понятие как форма мышления. - М.: Высшая школа, 1989.-286 с.

2. Горский Д.П. Определение. — М.: Высшая школа, 1974. - 201 с.

3. Ивин А.А. Искусство правильно мыслить. - М.: Просвещение, 1990. -С. 84-126.

4. Гетманова А.Д. Логика: Словарь и задачник. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. - 336 с.

5. Жоль К.К. Логика в лицах и символах. - М.: Педагоги ка-Пресс, 1993.-256 с.

6. Кондаков А.И. Логический словарь-справочник. - М.: Наука, 1975.

- Статті: обобщение понятия, объем понятия, ограничение понятия, содержание понятия та інші статті до даної теми.