Банківське кредитування - Владичин У.В. - Короткі підсумки

1. Ефективне банківське кредитування вимагає наявності значного обсягу інформації. З одного боку, позичальники для оцінювання реальних можливостей щодо повернення кредитних коштів у майбутньому та оплати за користування ними повинні мати доступ до інформації про умови здійснення кредитної операції, процентну ставку, вартість послуг банку стосовно надання, обслуговування та погашення кредиту. З іншого боку, банківська установа для прийняття обґрунтованого рішення про можливість кредитування має володіти повною і достовірною інформацією про фінансовий стан позичальника, кредитний проект та грошові потоки від його реалізації, забезпечення, яке пропонується за кредитом тощо.

2. Для оцінювання кредитоспроможності позичальників банківські установи використовують різноманітні джерела інформації, зокрема, дані про фінансово-господарську діяльність позичальника, отримані від самого клієнта, інформацію, що міститься в архіві банківської установи, матеріали, отримані від організацій, що займаються збиранням і зберіганням кредитних історій позичальників (кредитних бюро) тощо.

3. При використанні уніфікованих моделей оцінювання кредитоспроможності позичальників, які є поширеними у світовій банківській практиці, особлива увага звертається на аналіз фінансової звітності позичальника. Вона включає в себе баланс підприємства, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал підприємства, примітки до річної фінансової звітності та додаток до річної фінансової звітності, що відображає інформацію за сегментами.

4. Інформація, що надається банку із зовнішніх джерел, може містити дані, що подані від споживачів продукції підприємства-позичальника, постачальників, незалежних експертів та аудиторських фірм, інших банківських установ, які мали контакти з позичальником, державних установ та організацій, з державних реєстрів тощо. При цьому отримана інформація ретельно перевіряється службою безпеки банку на предмет ії повноти, якості та вірогідності.

5. Окрім інформації, яка може бути отримана банком із зовнішніх джерел, важливе значення мають архіви банківської установи. Якщо позичальник у минулому вже користувався кредитами даного банку, то вся інформація про його кредитну історію зберігається в кредитній справі. Вона формується відповідним підрозділом банку, який несе відповідальність за її формування та зберігання. Кредитна справа позичальника, яка перебуває в банку, містить інформацію про весь спектр взаємозв'язків банку і позичальника.

6. Значного розвитку у світовій та вітчизняній банківський практиці набуває використання послуг кредитних бюро. Кредитні бюро - це організації, які займаються збиранням, обробкою, зберіганням та наданням інформації про кредитні історії позичальників. Для отримання даних про позичальників банківські установи повинні укласти з кредитним бюро угоду про надання та отримання інформації про клієнтів. Надання інформації до бюро кредитних історій здійснюється лише за письмовою згодою позичальника.

7. На сучасному етапі розвитку світового банківництва кредитні бюро пропонують своїм клієнтам різноманітні види послуг, які пов'язані із прийняттям рішення щодо кредитування, розробкою автоматизованих кредитних програм, оцінюванням фінансового стану позичальників, аналізом кредитних портфелів, тощо. Співпраця банків з кредитними бюро дозволяє забезпечити швидкість та легкість отримання необхідної інформації для прийняття рішення щодо кредитування, мінімізації кредитних ризиків тощо.