Міжнародний маркетинг - Барановська М.І. - 1.2.10. В чому полягають особливості міжнародної інвестиційної діяльності?

Залучення коштів зарубіжних інвесторів припускає наявність сприятливого інвестиційного середовища (сприятливого інвестиційного клімату) у країні, в яку повинні прямувати інвестиції. Інвестиційне середовище є сукупністю правових, політичних, економічних і соціальних умов для здійснення інвестиційної діяльності. Воно істотно впливає на рівень доходності, ризикованості й ліквідності інвестицій.

Зарубіжні інвестиції можуть здійснюватися в різноманітних видах і формах.

Інвестиції - довгострокові вкладення капіталу в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання доходу (прибутку) або для досягнення некомерційних цілей.

Зарубіжні інвестиції - всі види цінностей, що вкладаються в об'єкти інвестування, розміщені за межами територіальних кордонів даної країни.

Іноземні інвестиції - всі види цінностей, що вкладаються іноземним інвестором в об'єкти інвестування на території даної країни.

Міжнародні інвестиції - інвестиції, реалізація яких передбачає різнонаціональну належність учасників інвестиційного процесу.

Форми інвестицій:

o створення спільних підприємств з пайовою участю іноземного капіталу;

o створення підприємств, представництв і філій що повністю належать іноземним інвесторам;

o придбання у власність підприємств, будівель, споруд, а також часток участі в підприємствах, корпораціях і т. д.;

o придбання облігацій, акцій та інших цінних паперів в тій або іншій країні;

o надання позик, кредитів, майна, майнових прав та ін.;

o придбання прав користування землею й іншими природними ресурсами, якщо це не обмежено діючим законодавством.

1.2.11. Як міжнародні організації впливають на розвиток країн?

В сучасному світі існує понад чотири тисячі організацій, більше трьохсот з яких є міжнародними міждержавними організаціями. Форми і методи роботи міжнародних організацій, їхні взаємовідносини з урядами країн-членів значною мірою визначають стан та тенденції розвитку економічного середовища окремих країн і регіонів.

Світова організація торгівлі - головний міжнародний регулятор світової торгівлі. Вона здійснює нагляд за багатосторонньою торговельною системою, підтримує торговельні потоки шляхом стимулювання недискримінаційної, прогнозованої торговельної політики в країнах - членах СОТ, ліквідує торговельні бар'єри за допомогою проведення багатосторонніх переговорів, створює багатосторонні процедури розв'язання торговельних конфліктів між країнами-членами.

Головною метою СОТ є лібералізація міжнародної торгівлі, усунення дискримінаційних перешкод на шляху потоків товарів та послуг, вільний доступ до національних ринків і джерел сировини. Досягнення цієї мети забезпечить зміцнення світової економіки, зростання інвестицій, розширення торговельних зв'язків, підвищення рівня зайнятості й доходів в усьому світі.

Завдання СОТ:

o нагляд за станом світової торгівлі й надання консультацій з питань управління в галузі міжнародної торгівлі;

o забезпечення механізмів розв'язання міжнародних торговельних спорів;

o розробка й прийняття світових стандартів торгівлі;

o нагляд за торговельною політикою країн;

o обговорення нагальних проблем міжнародної торгівлі.

СОТ - це, з одного боку, організація, а з другого - сукупність міжнародних правових документів, багатосторонніх торговельних договорів, що визначають права та обов'язки країн-членів у сфері міжнародної торгівлі та формування національних торговельних політик. Система угод СОТ складається з багатосторонніх угод щодо торгівлі товарами (ГАТТ 1994р. та пов'язані з нею угоди, домовленості та рішення), торгівлі послугами (ГАТС), прав інтелектуальної власності (ТРІПС), а також багатосторонніх торговельних угод з обмеженою кількістю учасників.

Головні правила торгівлі товарами сформульовані в Генеральній угоді з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

У практиці регулювання міжнародної торгівлі існують чотири основних правила, установлених Генеральною угодою з тарифів та торгівлі:

o захист національної промисловості здійснюється тільки за допомогою тарифів;

o тарифні ставки повинні бути зниженні та зв'язані, щоб уникнути подальшого підвищення;

o торгівля на підставі положень режиму найбільшого сприяння;

o торгівля на основі положень національного режиму. Міжнародне регулювання сфери торгівлі послугами здійснюється на

основі Генеральної угоди про торгівлю послугами (ГАТС). Вона спрямована на сприяння економічному зростанню всіх торговельних партнерів та розвитку країн, що розвиваються, через поширення торгівлі послугами, і намагається досягти цього шляхом пристосування до торгівлі послугами правил ГАТТ.

ГАТС охоплює міжнародну торгівлю послугами, за винятком послуг, що надаються органами державної влади, та багатьох авіатранспортних послуг.

ГАТС, по-перше, є комплексною угодою, оскільки містить головні правила, що стосуються всіх видів послуг, додатки щодо специфічних послуг та секторів, схеми специфічних зобов'язань для кожного члена, а, по-друге, рамковою угодою, що забезпечує стартові умови та правила, які сторони надалі будуть уточнювати та корегувати.

Необхідність охорони прав інтелектуальної власності пов'язана з поширенням у міжнародному торговельному обігу копій та аналогів товарів, які законно захищені авторськими правами, товарними знаками, патентами. Будь-яке несанкціоноване використання інтелектуальної власності є порушенням прав власника.

Регулювання міжнародної торгівлі продукцією інтелектуальної праці в правовій системі СОТ здійснюється на основі Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС). Вона розширює сферу регулювання міжнародних торговельних процесів і суттєво вдосконалює систему захисту прав інтелектуальної власності .