Організація торгівлі - Апопій В.В. - Етапи дисципліни

Етапи дисципліни

Організація торгівлі як галузь знань пройшла кілька етапів у процесі формування і становлення. Ще 1939 році проф. В. Виноградов і Ю. Лівшиц сформулювали засади, обґрунтували теоретичні основи організації торгівлі і виклали їх у підручнику "Організація і техніка радянської торгівлі".

У 50-х роках В. Виноградов і Г. Орлов поглибили деякі аспекти організації у підручнику "Організаційна побудова радянської торгівлі". Пізніше (1956 р.) за редакцією проф. С. Серебрякова вийшла фундаментальна праця "Організація радянської торгівлі", де було відображено багато нових теоретичних положень і методологічних підходів. За цим підручникам навчалися кілька поколінь студентів торговельних вузів.

Особливості організації державної і кооперативної форм торгівлі обумовили появу підручника "Організація і техніка радянської кооперативної торгівлі" (1966 р.) за редакцією проф. С. Сіденко. У цій праці комплексно розглядалися питання організації кооперативної торгівлі та громадського харчування, заготівель, тому підручник широко використовувався у навчальному процесі кооперативних вищих навчальних закладів СРСР.

Спеціалізація організації торгівлі ще більше поглибилась з виходом підручників В. Бурмістрова "Організація торгівлі непродтоварами" (1982 р.) та "Організація торгівлі продтоварами" (1989 р.) за редакцією П. Г. Гончарова. В умовах глибокої спеціалізації державної торгівлі така диференціація організації виправдала себе. Однак для сільської торгівлі з величезною кількістю змішаних крамниць і універсальних оптових баз потрібен був інший підручник. І він з'явився 1974 року — "Організація радянської кооперативної торгівлі" (автор — проф. Ш. Опельбаум).

Наприкінці 80-х років позначився новий поворот у розвитку організації торгівлі як галузі знань — її інтеграція з іншими науками, передусім з економікою та управлінням. Було випущено кілька "комбінованих" підручників та посібників: "Економіка, організація і планування кооперативної торгівлі" за редакцією проф. А. Фрідмана, "Торговельна справа: економіка і організація" за редакцією проф. Л. Брагіна та проф. Т. Данько. У цих працях в різних співвідношеннях співіснували фрагменти різних наук, мало пов'язаних теоретично і практично між собою.

Такі конгломерати не збагатили ні економіку, ні управління, не кажучи вже про організацію торгівлі, яка "розчинилася" у середовищі невластивих їй законів, принципів, правил, підходів. Тому були потрібні нові пошуки, які привели до створення сучасного, ринково спрямованого підручника "Організація торгівлі" (автор В. Єгоров), де розглядаються питання суто організації торгівлі.

Важливо зауважити, що зарубіжна сучасна наука про організацію торгівлі має інший вектор розвитку. Відбувається поглиблення теоретичних положень, методичних підходів, практичних аспектів у розрізі підсистем торгівлі: "Основи оптової торгівлі" — В. Даненбург, Р. Манкриф, В. Тейлор; "Основи роздрібної торгівлі" — М. Леви, Б. Вейтц. Надзвичайний інтерес викликає "Роздрібна торгівля" проф. Б. Бермана і проф. Дж. Єванса, яка витримала вісім перевидань. На базі окремих розділів організації торгівлі формуються нові дисципліни. Ідеться насамперед про відокремлення курсів "Торговельна логістика", "Марчендайзинг".

Таким чином в Україні на сучасному етапі організація торгівлі як галузь знань має фрагментарний характер. Її елементи розпилені по різних навчальних дисциплінах і малопомітні у теоретичному та практичному плані. Отже, не викликає сумніву потреба оформлення цілісної системи знань у фундаментальному фаховому підручнику.

Необхідність вивчення дисципліни

Між тим організація торгівлі є самостійною галуззю знань, має власні специфічні закономірності Л автономний характер. Засвоєння глибинних теоретичних засад організації торгівлі і вивчення узагальненого вітчизняного і зарубіжного досвіду в сучасних умовах ринкової орієнтації національної економіки стає гострою необхідністю для майбутніх фахівців торговельної сфери.

По-перше, організація відіграє провідну роль в структурній перебудові сфери торгівлі і формуванні сучасної організаційної моделі, адекватної ринковій економші.

По-друге, тільки в процесі організації можуть бути успішно реалізовані функції торгівлі, її практичні завдання і стратегічні пріоритети.

По-третє, організація забезпечує стійкість організаційних структур у торгівлі, узгодження взаємодій складових елементів і, відповідно, ефективну торговельну діяльність.

По-четверте, фактор організації є визначальним у диверсифікації торгових процесів, оптимізації структур, активізації суб'єктів торгівлі, посиленні конкурентної боротьби.

По-п'яте, без науково обґрунтованої організації неможливий прогрес у торгівлі, інноваційний розвиток, інтеграція торгівлі в міжнародні зв'язки, співробітництво національної торгівлі у межах ГАТТ/СОТ.