Синергетику можна вважати порівняно новим науковим напрямком, який являє собою універсальну теорію. Суть синергетики в контексті організації складних соціально-економічних систем полягає в тому, що вона вивчає їх спроможність до самоорганізації і становлення, підтримки розвитку і розпаду систем. Ця теорія акцентує увагу на нестійкості, не рівновазі, не лінійності в еволюції систем.
Предметом вивчення синергетики є в основному процес упорядкування частин та елементів системи у просторі і часі за рахунок їх внутрішньої і зовнішньої взаємодії в умовах чергування циклічної й хаотичної фаз динамічного розвитку. На відміну від існуючих методологічних наук, синергетика досліджує різні рівні порядку і хаосу і розкриває конкретні механізми взаємодії елементів, що приводить до їх упорядкування і формування стійких структур.
Отже, ключем до розуміння сутності синергетики є самоорганізація, тобто спроможність систем до саморозвитку, самозародження з використанням при цьому переважно внутрішнього потенціалу. Таким внутрішнім потенціалом є глибинні зв'язки і відносини між підсистемами, складовими частинами, елементами та їхніми підрозділами.
Усю сукупність внутрішніх зв'язків організаційних систем поділяють на матеріальні і нематеріальні. Інколи згадується і третій тип конкурентні зв'язки, але відомо, шо вони переважно характеризуються як зовнішні зв'язки.
Матеріальні взаємозв'язки опосередковані речовим предметом у процесі взаємодії структурних одиниць у межах організації. Таким предметом можуть бути матеріали, сировина, засоби виробництва, товари, послуги, грошові засоби.
Для виконання своїх функцій відносно матеріального предмета складові елементи взаємодіють на базі внутрішніх економічних і господарських зв'язків. Причому залежно від стану системи зв'язки можуть мати просту форму або бути коопераційними, інтеграційними.
Синергетика передбачає отримання позитивного ефекту взаємодії складових елементів організаційної системи (бізнес-одиниць, їхніх підрозділів) саме за рахунок змів дій, інколи незначних, на структуру, форми зв'язків, механізми їх функціонування.
Другий тип зв'язків — нематеріальні. Цей тип зв'язків має не речовий характер, точніше нетоварний і поза системами зустрічається рідко. У соціально-економічних системах при спільності інтересів і цілей організаційних елементів нематеріальні зв'язки посідають помітне місце. Ідеться про зв'язки, які опосередковують обмін професійним досвідом, кадрами, діловою інформацією, результатами експериментів, знаннями, ноу-хау та ін.
Нематеріальні зв'язки формують конкретні переваги і створюють синергетичний ефект за рахунок інтенсифікації обміну між організаційними елементами, які здійснюють схожі, але специфічні види діяльності.
Отже, способом впливу на матеріальні і нематеріальні зв'язки можна одержувати позитивний (синергетичний ефект). Зазначимо, що перший тип взаємозв'язків зумовлюють більш тривалий і масштабний ефект, а другий тип — швидкоплинний.
У цілому синергетика допомагає виявити ті місця в структурі зв'язків, де через відповідний незначний вплив можна достати суттєвий позитивний ефект, тобто конкурентну перевагу в будь-якій ланці системи.
Синергічний ефект
Синергічний ефект — це позитивний результат діяльності системи відносно результатів її складових. Такий ефект описується формулою "2 + 2=5". Це означає, що сумарний результат діяльності будь-якої системи більше, ніж сума результатів окремих організаційних елементів цієї системи. За своєю природою синергічний ефект є організаційним ефектом, тому завдання полягає в тому, щоб знайти набір елементів і так з'єднати їх між собою, використовуючи прогресивні форми організації, при якому синергія забезпечувала б якісне і кількісне збільшення як потенціалу, так і результатів функціонування системи і складових частин.
Якщо виходити з критерію прибутку, що є однією з головних цілей торгівлі, то можна виділити такі види синергізму:
• комерційний — визначає, наприклад, кумулятивний синергічний ефект при створенні оптово-роздрібних об'єднань з загальними службами організації комерційної діяльності, маркетингу, реклами, логістики тощо;
• операційний синергізм є результатом закупівель великих партій товарів, раціонального використання торговельних площ, нових методів продажу;
• інвестиційний синергізм як наслідок сумісного використання площ, потужностей, торговельних машин і обладнання, приміщень;
• управлінський синергізм (за критерієм прибутку) виявляється у скритій формі внаслідок використання ефективних стратегій, управлінських схем та ін.
Умови і механізми синергізму
2.4. Закони організації
2.5. Основні принципи організації в торгівлі
Загальносистемні принципи
Принципи організаційної побудови
Принципи організації процесів
РОЗДІЛ 3 ОРГАНІЗАЦІЙНІ МОДЕЛІ В СИСТЕМІ ТОРГІВЛІ
3.1. Загальна характеристика торгівлі як системи
Функції торгівлі