Складні завдання і функції торгівлі потребують зосередження в цій сфері величезних ресурсів для забезпечення її нормального функціонування (табл. 3.1)
Таблиця 3.1
Ресурсний потенціал внутрішньої торгівлі України
(на початок 2004 р.)
Види ресурсів | Од. виміру | Усього у сфері торгівлі | Частка в ресурсах країни, % |
Основні засоби | млрд. грн (заг. варт.) | 22 | 2,65 |
Оборотні кошти | млрд. грн (заг. варт.) | 185,7 | 35,3 |
Матеріальні запаси | млрд. грн (заг.варт.) | 23,1 | 31,5 |
Кількість зайнятих | млн чол. | 1,7(3) | 8,0 |
Товарообіг | млрд. грн | 450 | х |
Дані табл. 3.1 показують, що у сфері торгівлі зосереджено 22 млрд. грн основних фондів, близько 186 млрд. грн оборотних коштів і 23,1 млрд. запасів товарів. Щодо трудових ресурсів, то частка сфери обігу неофіційно становить не менш як 15 % трудового потенціалу України.
Ресурсний потенціал сфери торгівлі поступається лише промисловості і сільському господарству.
Крім зазначених у табл. 3.1 ресурсів до складу торгівлі як соціально-економічної системи входять численні організаційні елементи: не менше ніж 120 тис. роздрібних підприємств, організацій, об'єднань, понад 1500 оптових організацій та їх асоціацій.
Отже, ядро системи торгівлі становлять організаційні елементи у вигляді підприємств торгівлі, організацій та їх об'єднань, товарно-матеріальні, трудові ресурси і грошові засоби.
Усі ці складові торгівлі тісно взаємозв'язані, а їхні дії підпорядковані виконанню соціально-економічних функцій торгівлі. Це і є перша ознака торгівлі як системи.
Елементи системи
Друга ознака характеризує систему як сукупність елементів, що взаємозв'язані і перебувають у різносторонніх відносинах.
У торгівлі всі складові взаємодіють на базі розгалуженої системи зв'язків. Між суб'єктами торгівлі найбільш розповсюджені господарські зв'язки. Вони опосередковують рух і обмін величезної маси товарів. Другий вид зв'язків на низовому рівні — це технологічні зв'язки, які вважаються ще більш системо-утворювальними, ніж господарські. Технологічні зв'язки повинні забезпечити єдність і безперервність торгово-технологічних процесів.
Співробітництво і взаємодія між підсистемами підтримується економічними зв'язками, інтеграційними та коопераційними зв'язками.
Уся сукупність зв'язків виражає комплекс складних відносин, які виникають у торгівлі: економічні, соціальні, технологічні, організаційні, правові та ін. Відносини виникають з приводу виробництва, розподілу, споживання, обміну. Безперечно, у торгівлі переважають відносини з приводу обміну в товарно-грошовій формі. Саме ці відносини визначають характер і інтегративні властивості торговельної системи.
Інтегративність системи
Інтегративність є третьою ознакою системи. У торгівлі як соціально-економічній системі об'єднані різноякісні, але в цілому об'єкти однорідної діяльності. При всьому цьому кожному окремому елементу не властиві якості, характерні для системи. Отож, торговельна система не зводиться до простої сукупності елементів. Сума властивостей окремих елементів не виражає суму властивостей системи.
Наступна ознака — еволюційних характер розвитку. Торгівля як система розвивається за заковами еволюції, де поєднуються детермінізм і стахостичність, нестабільність і рівновага, циклічність і. хаос. Така еволюція зумовлює властивості синергічності, а значить, сприяє самоорганізації системи.
І остання ознака, притаманна торговельній системі, — цілісність. У сфері торгівлі впорядковані об'єкти, підсистеми, що взаємодіють як одне ціле, оскільки вони взаємозалежні, взаємозв'язані і функціонують заради єдиної кінцевої мети — забезпечення процесу товарно-грошового обміну й отримання прибутку.
Інтегративність системи
3.2. Види суб'єктів торговельної діяльності
Види суб'єктів
Суб'єкти системи
3.3. Організаційні моделі у сфері торгівлі
Організаційні моделі в роздрібній торгівлі
Організаційні структури оптових підприємств
РОЗДІЛ 4 СТРУКТУРНА ПЕРЕБУДОВА ТОРГІВЛІ
4.1. Перебудова соціальної структури торгівлі