Організація торгівлі - Апопій В.В. - 11.3. Організаційна побудова роздрібних торговців

Численність, різно-спеціалізованість і відмінності в масштабах діяльності породжують помітну поліваріантність організаційної побудови роздрібних торговців на споживчому ринку.

Насамперед спостерігаються суттєві відмінності в побудові суб'єктів роздрібно? торгівлі з огляду на їх організаційно-правову форму. За цією ознакою в галузі роздрібної торгівлі виділяються самостійні і несамостійні роздрібні торговці.

Характеристика основних організаційно-правових форм роздрібних торговців

Самостійні торговельні організації і підприємства функціонують у формах: акціонерних товариств відкритого і закритого типу; товариств із повною, додатковою і обмеженою відповідальністю; кооперативних споживчих товариств (спілок), роздрібних торговельних об'єднань, госпрозрахункових роздрібних торговельних підприємств; торговельно-виробничих концернів, груп, асоціацій; збутово-реалізаційних приватних підприємств та ін.

Найбільші за потенціалом роздрібні торговці формуються у вигляді акціонерних товариств відкритого і закритого типу. До них належать1 роздрібні торговельні мережі міжрегіонального або міжнаціонального масштабу, фірмові мережі фінансово-промислових груп, концернів, виробничо-торговельних корпорацій, торгових домів під єдиною торговельною маркою або франшизою тощо. Акціонерні товариства мають практично необмежені можливості для розгортання торговельної діяльності, оскільки володіють здатністю за колегіальним рішенням акціонерів на власний розсуд регулювати обсяги акціонерного капіталу способом емісії, розповсюдження, обігу (купівлі-продажу) акцій.

Значним потенціалом і помітною часткою у загальному обігу на роздрібному ринку відзначаються підприємства з необмеженою відповідальністю — повні товариства або партнерства. Ці суб'єкти роздрібної торгівлі — торговельні компанії, фірми — мають підвищений авторитет на ринку, адже законодавчо партнерські товариства повною мірою відповідають за своїми зобов'язаннями перед контрагентами.

У вітчизняній практиці торгівлі починають з'являтися торговельні фірми у формі товариств з додатковою відповідальністю (на Заході — командитні товариства), що поєднують капітал власника (власників) із внесками незалежних інвесторів, які прагнуть отримати дивіденди на вкладені кошти.

Більшість дрібних та середніх суб'єктів вітчизняної роздрібної торгівлі, та й більшості пострадянських країн, функціонують як товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ). Використання даної організаційно-правової форми, яка характеризується обмеженням цивільної відповідальності власників (засновників) розміром внесеного ними в статутний фонд товариства відносно невеликого обсягу капіталу є доволі прийнятним, не капіталомістким в умовах квазі-ринкової економіки шляхом створення юридичної особи.

Споживчі товариства (спілки) системи споживчої кооперації — це історично сформований тип диверсифікованої виробничо-торговельної організації, заснованої на кооперативній, пайовій формі власності, основним напрямом роботи якої залишається організація роздрібного торговельного обслуговування мешканців села. З цією метою кооперативні споживчі спілки і товариства безпосередньо або через товарно-галузеві (продовольчі, непродовольчі) торговельно-роздрібні об'єднання організовують власну торговельну мережу в переважно сільських населених пунктах та адміністративних районах. При цьому кооперативні крамниці, дрібно-роздрібні одиниці, стаціонарні та пересувні пункти продажу не мають абсолютної самостійності, оскільки є спільною власністю членів даного кооперативу.

Розукрупнення й подрібнення функціональної вертикалі системи споживчої кооперації в ринкових умовах привело до утворення нових організаційних формувань в системі споживчої кооперації — госпрозрахункових роздрібних торговельних підприємств (ГРТП). Під егідою та за сприяння споживчих товариств ГРТП — це сучасні кооперативні роздрібні торговельні підприємства, що об'єднують частину торговельної мережі за кущовим, зональним принципом і функціонують за принципами самоокупності та самофінансування, беручи членську участь у розвитку місцевої кооперативної організації.

Відносно новими правовими формами організації суб'єктів споживчого ринку є власна (фірмова) торгівля торговельно-виробничих концернів, груп та асоціацій. Потенціал промислово-фінансових концернів та груп дозволяє організовувати підпорядковані їм збутово-реалізаційні фірми включно з мережею роздрібних реалізаторів у різних країнах для реалізації власної багатопрофільної продукції. Торговельні асоціації створюються незалежними роздрібними торговцями для вирішення спільних, переважно закупівельно-постачальницьких, комерційних функцій.

Збутово-реалізаційні приватні підприємства створюються фізичними особами для реалізації приватнопідприємницької ініціативи громадян і забезпечують їх потреби у веденні роздрібної реалізації. Малі за технологічними і продуктивними параметрами приватні підприємства збутово-реалізаційного типу найчастіше діють у межах підприємств торгівлі на ринках, у мережі дрібно-роздрібних торговельних одиниць, але й нерідко зустрічаються серед невеликих спеціалізованих крамниць.

Несамостійні (підпорядковані) торговельні структурні підрозділи й одиниці головних організацій (підприємств) формують внутрішню структуру роздрібного торговця і зустрічаються у вигляді філій па внутрішньогосподарському розрахунку: підрозділів, одиниць, пунктів тощо. Підпорядковані структурні підрозділи роздрібних торговців можуть уходити до єдиного комплексу (окремі крамниці універсального торговельного центру) або мати назовні відокремлений характер (крамниці споживчого товариства).

Крім організаційно-правової побудови суб'єкти роздрібної торгівлі характеризуються також організаційною структурою.