Одним з найважливіших елементів процесу продажу товарів є розрахунок з покупцями за товари, який здійснюється у вузлі розрахунку. Основним завданням при цьому є забезпечення високої швидкості розрахунку й ефективність обліку і контролю за збереженням товарно-матеріальних цінностей у торговельному залі. Експериментально доказано, що в черзі біля вузла розрахунку люди починають нервувати вже через 15 секунд. Через хвилину чи дві покупці вже розмірковують, чи не піти їм-ще куди-небудь за потрібним товаром. Якщо покупці бачать великі черги біля кас, вони, як правило, залишають магазин.
У магазинах можуть застосовуватися централізована і децентралізована форми розрахунків з покупцями. При централізованій покупці оплачують вартість покупки в будь-який з кас, розміщених при виході з магазину, а при децентралізованій — при виході з секцій або розміщених усередині або в кінці ліній обладнання.
Вузол розрахунку розміщують так, щоб не виникали зустрічні і перехресні потоки покупців і щоб, прямуючи до виходу, покупці неодмінно проходили біля однієї з кабін. Крім касових кабін для влаштування вузлів розрахунку використовуються столи для пакування товарів покупцями, для зберігання особистих речей покупців.
Важливе значення має встановлення кількості касових кабін, що визначає пропускну здатність вузла розрахунку. Для визначення кількості робочих місць контролерів-касирів використовують рекомендовані норми площі торговельного залу на одне робоче місце, диференційовані по товарних групах і розмірах магазинів (табл. 13.1).
Таблиця 13.1
Рекомендовані норми площі торговельного залу на одне робоче місце контролера-касира
| Групи товарів | Розмір торговельної площі, м2 | ||
| до 650 | 650—1500 | понад 1500 | |
| Продовольчі, господарські, спортивні, галантерея, парфумерія | 60 | 80 | 100 |
| Одяг, взуття, трикотаж, білизна, тканини, культтовари | 80 | 100 | 120 |
За потреби залежно від конкретних умов діяльності магазину кількість робочих місць контролерів-касирів може коригуватися виходячи з інтенсивності потоків покупців у "години пік" із застосуванням теорії масового обслуговування.
Рис. 13.5. Схеми влаштування вузлів розрахунку
Касові кабіни рекомендується встановлювати в одну лінію по прямій, можна також установлювати їх східцями (рис. 13.5). Кабіни встановлюються таким чином, щоб касири були повернеш обличчям до покупців, що виходять із залу. Відстань між касовими кабінами — 0,6 м. При цьому покупці повинні проходити ліворуч від контролера-касира. Для прискорення розрахунків з покупцями в години пікового навантаження в магазинах рекомендується застосовувати тандемний метод розрахунку, при якому вузол розрахунку утворюється поєднанням в єдине ціле двох, касових кабін, розташованих одна за другою, у першій з яких установлений, касовий апарат. Контролер-касир, який сидить за касовим апаратом, реєструє відібрані покупцем товари і вибиває чек, а касир, який сидить у другій кабіні, приймає від покупця гроші і видає йому здачу.
Улаштування кафетеріїв
Кафетерії влаштовуються у великих магазинах для швидкого обслуговування відвідувачів. Площі кафетеріїв, барів, буфетів розраховуються згідно з нормами проектування підприємств громадського харчування (табл. 13.2):
Таблиця 13.2
Питомі показники нормованої площі приміщень кафетеріїв залежно від торгової площі магазинів
| Приміщення | Питомі показники нормованої площі приміщень кафетерію на кожні 10 м торговельної площі магазину при величині площі магазину | |||||
| до 400 м2 | додатково на кожні 10 м2 понад 400 м2 | до 1000 м2 | додатково на кожні 10 м2 понад 1000 м2 | до 3500 м2 | додатково на кожні 10 м2 понад 3500 м2 | |
| Торговельний зал | 0,3 | 0,1 | 0,13 | 0,1 | 0,12 | 0,07 |
| Підсобні приміщення | 0,15 | 0,1 | 0,12 | 0,08 | 0,08 | 0,08 |
При влаштуванні кафетеріїв їх слід розміщувати з доступом для покупців (у продовольчих магазинах і відділах) із зовнішнього боку розрахункового вузла (поза контрольною зоною) або в приміщеннях з окремим входом для покупців. Від торгового залу кафетерій зазвичай відокремлюється декоративною решіткою.
Відділи замовлень
У продовольчих магазинах з площею торговельного залу понад 400 кв. м (на селі — більше ніж 250 м ) можуть організовуватися відділи замовлень. Такі відділи розміщують безпосередньо поряд з приміщеннями для зберігання товарів. У хід у відділ може поєднуватися зі входом у кафетерій або розмішуватися окремо з боку вулиці.
Площа відділу замовлень поділяється на такі функціональні зони: приймання і оформлення замовлень, фасування і комплектування замовлень, зберігання і видавання замовлень.
Площа приміщень відділу замовлень розраховується залежно від торговельної площі магазину (табл. 13.3).
Таблиця 13.3
Питомі показники нормованої площі приміщень відділу замовлень залежно від торгової площі магазинів
| Приміщення | Питомі показники нормованої площі приміщень відділу замовлень | |
| на кожні 10 м2 торговельної площі при величині площі магазину 400 м2 | на кожні 10 м2 торговельної площі при величині понад 400 м2 або менше 400 м2 | |
| Приймання і видавання замовлень | 0,3 | 0,28 |
| Комплектування і фасування | 0,4 | 0,2 |
Відділи замовлень
13.3. Улаштування і планування неторговельних приміщень
Зона приймання товарів
Зона зберігання і підготовки товарів до продажу
Допоміжні приміщення
13.4. Дизайн та імідж магазину
Дизайн магазину
Зовнішнє оформлення магазину
Інтер'єр магазину