Охорона праці - Москальова В.М - Як визначається економічна ефективність заходів, спрямованих на поліпшення умов праці?

Соціально-економічна ефективності заходів, спрямованих на поліпшення умов праці має деякі основні показники:

1. Зростання продуктивності праці завдяки підвищенню працездатності, внаслідок зниження втомлюваності, викликаної несприятливими виробничими умовами.

2. Збільшення ефективного фонду робочого часу завдяки скороченню втрат, пов’язаних з тимчасовою непрацездатністю через хвороби і травми, викликані несприятливими умовами праці.

3. Річний економічний ефект через економію витрат на виплати у зв’язку з профзахворюваннями, зменшення збитків від плинності кадрів через незадоволення умовами праці і т. ін.

Зростання продуктивності праці, завдяки підвищенню працездатності, внаслідок впровадження заходів, спрямованих на поліпшення умов праці, можна визначити за формулою:

де, РІ і Р2 - питома вага тривалості фази підвищеної (сталої) працездатності у загальному фонді робочого часу відповідно до і після впровадження заходів; 1-поправочний коефіцієнт; що дорівнює 0,20.

Річний економічний ефект Ер (річна економія зведених витрат, грн.), можна визначити за формулою:

де, С; і С} —собівартість одиниці продукції до і після впровадження заходів, грн.; В3— річний обсяг виробництва продукції після впровадження заходів (т,м3 ,м і т. ін.); Е. —нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності;

В — одноразові витрати, пов’язані з розробкою та впровадженням заходів, грн.

При порівнянні економічної ефективності кількох варіантів заходів, оптимальним слід вважати такий, реалізація якого забезпечує максимальну соціально-економічну ефективність у межах запланованих для цієї мети витрат або дозволяє досягти заданого ефекту при мінімальному їх розмірі (мінімальний строк окупності).

Соціально-економічну ефективність заходів, спрямованих на поліпшення умов праці, можна визначити на стадії проектування (розрахункову) і на стадії впровадження (фактичну).

Як розраховують економічну ефективність від зниження рівня захворюваності й травматизму?

Деякі дослідження встановлюють, що впровадження заходів, спрямованих на поліпшення умов праці, дозволяє знизити рівень захворюваності і травматизму на 20 %.

Для розрахунку економічної ефективності від зниження рівня захворюваності й травматизму в результаті поліпшення умов праці можна користуватися формулою:

де, КПЛ - зростання продуктивності праці, відсоток;

ДфіД, — фактичне і заплановане число днів непрацездатності після впровадження заходів.

Якщо після здійснення заходів, спрямованих на поліпшення умов праці, значно знизився не тільки рівень професійних захворювань, а також загальних і виробничо-зумовлених, тоді це можна віднести на рахунок таких заходів.

Про вплив поліпшення умов праці на її продуктивність можна судити з прямих і непрямих показників.

Прямі показники - це скорочення втрат робочого часу внаслідок зниження рівня травматизму і захворюваності, викликаних несприятливими умовами - виробничими, метеорологічними (температура, вологість і т. ін.).

Непрямими показниками є підвищення продуктивності праці робітників через їх зацікавленість у результатах, підвищення ініціативи, активності і т. ін.

Економічну ефективність заходів, спрямованих на поліпшення організації санітарно-побутового обслуговування, можна визначити завдяки зменшення витрат від захворюваності.

Економічну ефективність можна визначити за формулою:

де, Е-збільшення виробітку завдяки зниженню рівня захворюваності; Е2 - зменшення виплат по листах непрацездатності; £3- зменшення витрат, пов’язаних з перебуванням працюючих у лікарнях; Р- додаткові витрати на поліпшення санітарно-побутових умов.

Збільшення виробітку завдяки зниженню рівня захворюваності:

де Зф—зниження захворюваності на одного працівника протягом року завдяки створенню нормальних санітарно-побутових умов, днів. в —середньоденний виробіток робітника, грн.

Додаткові витрати Л, пов’язані з поліпшенням санітарно-гігієнічних умов, визначають за формулою:

де, я, — затрати на обладнання санітарно-побутових приміщень;

— додаткова площа санітарно-побутових приміщень на одного робітника, м2, яку розраховують за формулою:

де, /ф,/м - фактична і нормативна площа на одного працівника, м2 (¿=2,5 м2).

Показник впливу умов праці на рівень захворюваності не може бути стабільною величиною і однаковою для різних видів виробничої діяльності.