Макросередовище створює загальні умови перебування організації в зовнішньому середовищі і формує її довгострокову прибутковість. Фактори, віднесені до макросередовища, практично непідконтрольні з боку фірми. Вони діють на всі організації і не характеризуються якими-не-будь специфічними особливостями стосовно окремо взятої організації (рис. 2.3). Але разом з тим вплив макросередовища на різні організації різний, що визначається сферою діяльності, територіальним розташуванням, розмірами, потенціалом організації тощо. Можна виділити деякі специфічні характеристики макросередовища:
- макросередовище звичайно складніше, ніж мікросе-редовище, що обумовлюється його невизначеністю, тобто відсутністю інформації про стан і можливі зміни середовища. Останнє не дозволяє спрогнозувати наслідки впливу цього середовища на організацію;
- макросередовище впливає на діяльність організації опосередковано (побічно), тобто не так помітно, як мікро-середовище. Проте цей вплив необхідно враховувати;
- процеси, що протікають у макросередовищі, досить складні, найчастіше взаємозалежні і суперечливі.
Виходячи з характеру прояву, в макросередовищі розрізняють "примхи", тенденції і макротенденції'[42].
Під "примхами" розуміють ті чи інші непрогнозовані, непередбачені зміни в зовнішньому, середовищі, що існують нетривалий період часу і звичайно не мають "серйозного" соціального, економічного чи політичного значення.
Більш передбачені і тривалі зміни в зовнішньому середовищі відносять до розряду тенденцій. Вони можуть спостерігатися в різних країнах, на різних ринках і супроводжуватися певними новими подіями. Наприклад, глобалізація конкуренції, інформатизація суспільства, комплексне управління якістю, успіхи в розвитку знання, уніфікація стилів життя та ін. Знання тенденцій дає можливість прогнозувати майбутнє. Фредерік фон Шиллер сказав: "У сьогодні вже бродить завтра".
До макротенденцій відносять великі соціальні, економічні, технологічні чи політичні зміни, що повільно розвиваються, термін формування яких складає від 7 до 10 років і більше, і які можуть вплинути на суспільство й окрему організацію. Футурист Дж. Нейзбітт наводить приклади мегатенденцій, характерних для 90-х рр. XX ст.:
- світовий економічний бум;
- відродження мистецтв;
- соціалізм із вільним ринком;
- глобалізація стилю життя і культурний націоналізм;
- епоха жіночого лідерства;
- століття біології;
- відродження релігії;
- тріумф особистості;
- індивідуалізація поняття "багатство";
- піднесення у країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
Знання мегатенденцій дозволяє організації йти в руслі сильних тенденцій і вести успішно свій бізнес.
Серед великої кількості факторів, що впливають на організацію, виділяють ряд основних. Так, Ф. Котлер [57] вважає, що макросередовище складається з таких факторів: демографічних, економічних, природних, науково-технічних, політичних, культурних, правових, міжнародних.
У більш пізніх публікаціях, використовуючи функціональний підхід до даної проблеми, пропонується виділяти чотири основні групи факторів макросередовища: політичні, економічні, соціальні і технологічні (рис. 2.4).
Приступаючи до аналізу факторів зовнішнього середовища, слід враховувати загальні характеристики середовища, до яких відносять: взаємозв'язок факторів - це рівень сили, з яким зміна одного фактора впливає на інші фактори; складність - кількість і різноманітність факторів, що значно впливають на організацію; рухливість - відносна швидкість зміни середовища"; невизначеність - відносна кількість інформації про середовище і впевненість у її точності.
Серед методів, які застосовуються для аналізу макро-середовища, виділяють PEST-аналіз. Форма подання результатів, одержуваних за допомогою цього методу - таблична.
2.4. Аналіз мікросередовища
2.4.1. Аналіз загальної ситуації в галузі
2.4.1.1. Поняття і логіка галузі
2.4.1.2. Визначення основних економічних показників галузі
2.4.2. Аналіз конкурентів
2.4.2.1. Модель п'яти сил конкуренції М. Портера
2.4.2.2. Аналіз рушійних сил галузі
2.4.2.3. Оцінка конкурентної позиції фірм-суперників
2.4.2.4. Аналіз поведінки фірм-конкурентів