Стратегічне управління - Міщенко А.П. - 3.5. Оцінка конкурентоспроможності фірми на основі методу бенчмаркінгу

Бенчмаркінг (Benchmarking) - новий напрямок управлінської думки, який з'явився в 50-х pp. XX ст. на межі менеджменту і маркетингу. Існує безліч трактувань даного поняття, серед яких можна виділити такі:

1. Бенчмаркінг - продукт еволюційного розвитку концепції конкурентоспроможності фірми.

2. Бенчмаркінг— програма поліпшення.якості продукції фірми,

3. Бенчмаркінг — екзотичний продукт японської бізнес-практики.

В основі бенчмаркінгу лежить порівняння продукту конкурента з продуктом фірми з метою підвищення конкурентоспроможності фірми. У більш широкому трактуванні бенчмаркінг це не тільки передова технологія конкурентного аналізу, бенчмаркінг це: концепція природного розвитку, прагнення фірм до безупинного удосконалення; сам процес удосконалення, тобто безупинний пошук нових ідей, їх адаптація і використання на практиці.

Особливістю застосування концепції бенчмаркінгу є розуміння і підтримка цієї політики всіма співробітниками фірми і розподіл відповідальності за успішну реалізацію концепції між персоналом, що виконує роботу, яка справляє вплив на рівень якості продукції, що випускається. Стосовно окремого підприємства бенчмаркінг охоплює всі сфери й напрямки його діяльності. Стратегічне планування - найважливіша сфера, для якої бенчмаркінг відіграє істотну роль. Виділяють п'ять основних принципів концепції бенчмаркінгу [72]:

Концентрація на якості. Цей принцип полягає в тому, що управління якістю повинне проводитися безупинно за всіма аспектами і функціями діяльності фірми, а не тільки на етапі надання послуги чи продажу продукту кінцевому споживачу. Основний лейтмотив - орієнтація на запобігання помилок і браку, а не на їх розпізнавання і виправлення. Іншими словами, в основу концепції бенчмаркінгу покладено методи запобігання, а не реактивні методи управління якістю продукції.

2. Важливість бізнес-процесів.

Зміст цього принципу - це відхід від функціональної будови організації і виділення в ній системи основних і допоміжних бізнес-процесів. Такий підхід визначається тим, що у функціональній організації відповідальність за проходження бізнес-процесів не закріплена за конкретним структурним підрозділом організації. Тому необхідно формувати " команду*, яка б контролювала, регулювала і відповідала за його кінцевий результат. Призначення ж функціональних підрозділів зводиться до налагоджування комунікаційних взаємозв'язків між ними й ефективним обслуговуванням бізнес-процесів, що проходять в організації.

3. Необхідність врахування недосконалості класичної моделі загального менеджменту якості - Total Quality Management (далі TQM) у процесі планування бенчмаркінгової діяльності.

До особливостей класичної моделі TQM відносять: необхідність постійного вдосконалення; важливість і увага до покупця; культурні зміни; групову роботу; важливість внеску і відповідальність кожного працівника; контроль з боку вищого керівництва фірми. Результати впровадження системи TQM порівнюються з результатами діяльності фірми до впровадження TQM. По суті, ухвалення рішення про впровадження даної системи підкреслює неефективність управління фірмою в минулому. Наявні два основних протиріччя: навіщо зіставляти результати впровадження TQM з тим, що було неефективно; хто в організації об'єктивно може оцінити, що треба поліпшувати і наскільки.

Зазначені недосконалості класичної моделі TQM повинні враховуватися при плануванні бенчмаркінгової діяльності

шляхом установлення пріоритетів у стратегічних цілях фірми з урахуванням основних особливостей стану конкурентного середовища. У центрі такого підходу повинно бути розуміння певних переваг конкурентів, про які бажано знати і впроваджувати їх у фірмі.

4. Систематичне проведення зовнішнього бенчмаркінгу.

Четвертий принцип спрямований на постійне вивчення мікросередовища фірми. Працівники організації повинні усвідомити і важливість внутрішніх бізнес-процесів та постійного їх вивчення. Керівництво організації має об'єднати ці два аналізи в єдину систему, що стане основою для реалізації процесу поліпшення в організації.

5. Бенчмаркінг — основа виживання.

Західний менеджмент на рівні окремої компанії стверджує (час - початок XXI ст.): без бенчмаркінгу виживання організації в умовах агресивного зовнішнього середовища неможливе. При цьому виділяються дві найважливіші передумови успішної реалізації бенчмаркінгу: схвалення керівництва і переконаність практично всіх працівників організації в необхідності змін, найчастіше значних. Виділяють кілька видів бенчмаркінгу:

Внутрішній бенчмаркінг припускає проведення порівнянь між різними підрозділами організації.

Бенчмаркінг із конкурентом полягає в зіставленні характеристик фірми з відповідними характеристиками конкурентів.

Функціональний бенчмаркінг припускає проведення порівняння з організаціями, що не належать до даної галузі, але здійснюють таку ж функцію (функції), у поліпшенні якої зацікавлена фірма.

Загальний бенчмаркінг націлений на порівняння бізнес-процесів організацій, що належать до різних галузей.

Існують ще такі види бенчмаркінгу: продуктовий, стратегічний, оперативний, глобальний, витрат та ін.

Інформація для порівняння може бути отримана безпосередньо при обміні з іншими організаціями і з інших непрямих джерел. Зібрані дані поділяють на дві категорії: показники діяльності фірми, тобто те, що нею досягнуто; як і за допомогою яких методів і технологій ці показники було досягнуто. Аналіз даних, поданих у цих двох категоріях, дозволяє знайти відповіді на такі запитання:

- Наскільки великі відмінності між порівнюваними організаціями?

- Наскільки технології, застосовувані в інших організаціях, застосовні в даній організації?

Реакція керівництва організації на отримані відповіді виявляється в постановці нових питань, серед яких можна виділити основне: що необхідно почати, щоб фірма змогла досягти результатів бенчмаркінгового партнера. А оскільки процес покращання безмежний, то бенчмаркінг - це безупинний процес постійного поліпшення діяльності організації.

Наведена інформація показує, що існує прямий зв'язок бенчмаркінгу зі стратегічним управлінням у фірмі (рис. 3.4). Іншими словами, бенчмаркінг відіграє значну роль у формуванні стратегії фірми.