Ціни і ціноутворення - Шкварчук Л.O. - Сертифікат на текстильну продукцію

Сертифікат переміщення EUR. 1 свідчить про походження товару з території однієї з держав-учасниць:

Угоди між Україною і Естонською Республікою про вільну торгівлю;

Угоди між Україною і Латвійською Республікою про вільну торгівлю;

Угоди між урядом України і урядом Литовської Республіки про вільну торгівлю;

Угоди про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною.

Видають його митні органи країни, з якої експортується товар, за письмовою заявкою експортера або його уповноваженого представника.

Експортер або уповноважений ним представник заповнюють заявку і сертифікат мовою однієї з договірних країн (чорнилом і друкованими літерами, якщо від руки). Опис товару дається у відповідній колонці. При цьому не має залишатися вільного місця. Там, де колонка повністю не заповнена, треба ставити знак "Z".

Дату видачі сертифіката переміщення EUR. І зазначають у графі для поставлення митних позначок. Експортер на момент фактичного експорту повинен мати сертифікат або рішення про його здійснення.

Сертифікат переміщення EUR.I може бути виданий після експортування товару, якщо:

а) його не було видано під час експортування через помилки і недогляд чи особливі обставини; або

б) митним органам доведено, що сертифікат переміщення EUR.1 був виданий, але його не прийняли під час імпортування через технічні причини.

У такому випадку експортер повинен зазначити в заявці місце і дату експортування продуктів, на які має бути видано сертифікат EUR. 1, а також обґрунтувати цю заявку.

У графі "Примітки" сертифіката, виданого згодом, проставляється одна з таких відміток: "Tagantjarele valjaantud", "Видано згодом", "Issued retrospectively".

У разі крадіжки, втрати або пошкодження сертифіката переміщення EUR.1 експортер може звернутися до митних органів для отримання дубліката. Його видають на підставі експортних документів, що залишилися там. У цьому випадку в графі "Примітки" дубліката ставиться відмітка "Duplikaat", "Дублікат", "Duplicate", а також дата видачі і порядковий номер оригіналу сертифіката.

Сертифікат переміщення EUR. 1 дійсний протягом чотирьох місяців з дати видачі в країні, з якої експортується товар. Його треба надати у цей термін митним органам країни, в яку товар імпортується. Після закінчення зазначеного періоду митні органи країни-імпортера можуть прийняти його в тому випадку, якщо затримка з поданням документів спричинена форс-мажором чи винятковими обставинами або якщо товари все ж таки були надані до закінчення цього терміну.

Виявлення невеликих розбіжностей між даними, наведеними в сертифікаті переміщення EUR.1, і відомостями, зазначеними в документах, поданих до митних органів під час імпортування товарів, не є підставою для визнання сертифіката EUR.1 недостовірним, а документів — такими, що не відповідають наданому товару. Формальні помилки (наприклад, друкарські) не можуть бути причиною неприйняття цих документів, якщо вони не викликають сумнівів стосовно правильності даних, зазначених у документі.

Таблиця 6.

Перелік органів, уповноважених завіряти сертифікати форми EUR.1

Сертифікат форми EUR.2

Сертифікат форми EUR.2 свідчить про походження товару з території однієї із держав-учасниць:

Угоди між Україною та Естонською Республікою про вільну торгівлю;

Угоди між Україною та Латвійською Республікою про вільну торгівлю.

Він підтверджує походження товарів, вартість яких не перевищує 3000 ECU на одне відправлення. Експортер або уповноважений ним представник заповнюють його на кожне відправлення товару.

Сертифікат форми EUR.2 дійсний протягом чотирьох місяців з дати видачі в країні, з якої експортується товар, і його треба надати в цей термін митним органам країни-імпортера. Після закінчення цього періоду митний орган країни-імпортера може прийняти його у випадку, якщо затримання з поданням документів спричинене форс-мажором чи винятковими обставинами або якщо товари все ж таки були надані до закінчення зазначеного терміну.

Виявлення невеликих розбіжностей між даними, наведеними в сертифікаті переміщення EUR.2, і відомостями, зазначеними в документах, наданих митним органам під час імпортування товарів, не є підставою для визнання сертифіката форми EUR.2 недостовірним, а документів — такими, що не відповідають наданому товару. Формальні помилки (наприклад, друкарські) не можуть бути причиною того, щоб не прийняти ці документи, якщо вони не викликають сумнівів щодо правильності даних, зазначених у документі.

Сертифікат походження (експортний документ) Форми ESCS Сертифікат на експорт деяких сталеливарних виробів є дійсним на експорт до країн Європейського Співтовариства зазначених товарів походженням з України. Потреба в його видачі обумовлена Угодою між Європейським Співтовариством із вугілля та сталі і урядом України про торгівлю деякими сталеливарними виробами.

Цей документ може використовуватися для однієї або кількох партій товару, який дійсно виготовлений на момент його видачі. Сертифікат і його копії оформлюють на встановленому бланку (розмір — 210 х 297 мм) англійською мовою. У разі заповнення від руки текст вписують чорнилом і друкованими буквами.

Перший примірник, що є оригіналом, повинен бути надрукований і чітко позначений як "ORIGINAL", а інші—з поміткою "COPY". Кожний документ повинен мати стандартизований серійний номер, друкований або недрукований, за допомогою якого його можна ідентифікувати. Цей номер складатиметься з таких елементів:

двох букв, що вказують країну, з якої експортують товар (UA); —двох букв, що вказують країну — члена Європейського Співтовариства, де передбачається митне оформлення:

AT — Австрія BE — Бельгія DE — Німеччина DK —Данія EL — Греція ES — Іспанія FI — Фінляндія FR — Франція

GB — Сполучене Королівство

IE — Ірландія

IT — Італія

LU — Люксембург

NL — Нідерланди

РТ — Португалія

SE — Швеція;

однозначного номера, що відповідає останній цифрі року експорту (наприклад, 1 для 2001 року);

двозначного номера 01, який вказує на те, що ліцензію видав компетентний орган України;

п'ятизначного коду — послідовно від 00001 до 99999 — що зазначає порядковий номер щодо країни-члена Європейського Співтовариства, де передбачається здійснити митне оформлення.

У разі крадіжки, втрати або непридатності сертифіката експортер може звернутися до відповідного органу з проханням видати дублікат, у п.9 якого ставлять позначку "Duplicata" або "Duplicate". Дублікат дійсний для митного оформлення товару.

Сертифікат походження на товари з Європейського Співтовариства

Сертифікати походження, де походження товару зазначене як "Європейське Співтовариство", розглядаються як документи, що підтверджують походження товарів з конкретного регіонального угруповання країн, а саме — з Європейського Співтовариства (Австрія, Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Нідерланди, Люксембург, Португалія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Швеція).

Сертифікат походження товарів Форми APR

Сертифікат цієї форми застосовують у межах Загальної системи преференції. Сертифікат форми APR на товари українського походження видає Торгово-промислова палата України та її регіональні відділення.

Сертифікат на текстильну продукцію

Видача сертифіката пов'язана з Візовою домовленістю між урядом України та урядом Сполучених Штатів Америки щодо текстилю та текстильних товарів і Угодою про торгівлю текстилем та предметами одягу між урядом України та урядом Сполучених Штатів Америки.

Сертифікат про походження товару видає Торгово-промислова палата України або регіональна торгово-промислова палата. У ньому зазначають категорію товару та його код відповідно до Гармонізованої тарифної системи США, назву експортера і одержувача, кількість продукції.

7.10. Митна політика інших країн

Сьогодні митні тарифи застосовують більш як 100 країн світу. їх поділяють на три групи:

—тарифи промислово розвинутих країн;

тарифи країн, що розвиваються;

тарифи східноєвропейських країн.

Рівень митного обкладання товарів та інших предметів, які ввозяться в країни, що розвиваються, досить високий. Це здійснюється з метою захисту молодих та перспективних галузей економіки.

За розміром встановленого мита країни, що розвиваються, можна поділити на три групи:

І - ставки митного обкладання до 50% і безмитний режим ввезення товарів - африканські та латиноамериканські країни - Ангола, Нігерія, Болівія, Чилі та інші; країни азіатсько-тихоокеанського регіону — Сінгапур, Філіппіни, Конго; деякі країни Перської затоки;

— ставка — 50-100% — африканські країни: Алжир, Лівія, Танзанія; латиноамериканські -Аргентина, Бразилія, Мексика; країни азіатсько-тихоокеанського регіону: Іран, Індонезія;

— мито перевищує 100%: Ботсвана, Марокко, Колумбія, Пакистан, Індія, Сирія. Особливо високі митні ставки у Єгипті, Таїланді, Турції.

Разом із митом у митні тарифи багатьох країн, що розвиваються, включаються фіскальні збори та різноманітні податки.

У східноєвропейських країнах митні тарифи були введені в 60 - 70 pp. XX століття, зокрема, в Угорщині — у 1968 році, у Болгарії - 1970 році, у Румунії — 1973 році, Польщі — 1976 році. Митні тарифи східноєвропейських країн, як правило, розроблені на основі Брюссельської митної номенклатури. Кількість митних позицій неоднакова в різних країнах, кількість колонок у тарифах також різна. Рівень ставок залежить від ступеня обробки товару.

Середньоарифметичний рівень мита країн: США, Швеція, Норвегія, Австралія, Канада, Фінляндія — 6,4%. Середньозважений рівень мита по цих країнах — 4,7%. Таким чином, можна зробити висновок, що рівень митного обкладання в розвинутих країнах у середньому є невисоким. Підвищення митних ставок залежить від ступеня обробки продукції. Високі митні ставки на продукцію трудомістких галузей промисловості — текстильної, шкіряно-взуттєвої, окремих категорій машин і обладнання, в першу чергу — електротехнічного машинобудування. Імпорт промислової сировини здійснюється без обкладання митом або на основі низьких митних ставок.

Із січня 1998 року в країнах Заходу стала діяти гармонізована система (ГС) опису і кодування товарів (деталізований і уніфікований зовнішньоторговий класифікатор для полегшення збору, зіставлення та аналізу статистичних даних міжнародної торгівлі). Вміння користуватися ГС дає змогу встановити ставки мита, яке стягується в промислово розвинутих країнах при імпорті товарів до цих країн.

Запитання і завдання

1. Як класифікуються ціноутворюючі чинники у зовнішній торгівлі ?

2. Які види цін використовуються у зовнішній торгівлі?

3. Як практично можна визначити світові ціни на товари ?

4. Які різновиди світових цін Вам відомі ?

5. Визначте складові елементи експортної ціни.

6. Як формується імпортна ціна ?

7. Опишіть систему поправок, що застосовується у зовнішньоторговельних цінах.

8. Як визначається митна вартість товарів ?

9. Охарактеризуйте систему індикативних цін, що використовується в Україні.

10. Визначте порядок складання зовнішньоторговельних контрактів.