Анатомія, фізіологія, еволюція нервової системи - Маруненко І.М. - 1.4. Спинномозкові нервові сплетення

Із спинномозкових нервів (nervi spinales), що відходять від кількох суміжних сегментів, формуються нервові сплетення: шийне, утворене 4 шийними нервами, плечове, утворене 4 шийними і 1 грудним нервами, поперекове, утворене 12 грудними і 1 - 4 поперековими нервами, і крижове, утворене з 5-го поперекового, всіх крижових і куприкових нервів. Не утворюють сплетінь ті нерви, які виходять з 11 - 12 грудних сегментів. 8 пар шийних спинномозкових нервів сполучаються, утворюючи 2 сплетення - шийне і плечове. Вони іннервують потилицю, шию, плечовий пояс, плече, передпліччя, кисть, а також діафрагму. Грудні нерви безпосередньо прямують до міжреберних м'язів, глибоких м'язів спини і передньої черевної стінки.

Шийне сплетення (plexus cervicalis) лежить коло хребта на шиї під грудинно-ключично-соскоподібним м'язом і утворює гілки до шкіри потиличної частини голови, шкіри передньої частини шиї (рис. 34). Від сплетення відходять шкірні (чутливі), м'язові (рухові) та змішані нерви.

Шкірні нерви: малий потиличний нерв (n. occipitalis minor), який іннервує шкіру задньобічної поверхні шиї та голови; великий вушний нерв (n. auricularis magnus), який прямує до шкіри вушної раковини і зовнішнього слухового ходу і іннервує ділянки привушної слинної залози, вушної раковини і зовнішній слуховий нерв; поперечний нерв (n. transversus colli), який іннервує шкіру передньої поверхні шиї; надключичні нерви (n. supra claviculares) численні, іннервують шкіру в межах надключичної та підключичної ямок, дельтаподібного та верхньоподібного відділів лопаткових ділянок.

М'язові нерви: надпотиличні нерви, іннервують м'язи шиї (м'язові гілки), які лежать нижче від під'язикової кістки. Шийне сплетення з'єднане сполучними гілками з додатковим і під'язиковими нервами (XI і XII пари черепно-мозкових нервів), з плечовим сплетенням, а також з верхнім шийним ганглієм симпатичного стовбура.

Рис. 34. Нерви шийного сплетення (за Козловим В. І., Цехмістренко Т. А., 1977):

1 - піднижньощелепна залоза; 2 - привушна залоза; 3 - великий потиличний нерв; 4 - додатковий нерв; 5 - великий вушний нерв; 6 - шкірний нерв шиї; 7 - надключичні нерви; 8 - плечове сплетення; 9 - трапецієподібний м'яз; 10 - грудинно-ключично-соскоподібний м'яз.

Змішані нерви: діафрагмовий (n. phrenicus), який лежить на передній поверхні переднього драбинчастого м'яза. В грудній порожнині він іде в передньому середостінні між плеврою і перикардом і так доходить до діафрагми; дає чутливі гілочки до плеври й перикарду, і рухові - до діафрагми, іннервує плевру, перикард, зв'язки печінки, діафрагму.

Плечове сплетення (plexus brachialis) утворюється передніми гілками V - VIII шийних і частково І грудного спинномозкових нервів. Топографічно виділяють дві частини сплетення: надключичну і підключичну (рис. 35, 36, 37, 38).

Надключична частина плечового сплетення утворена довгими гілками, які йдуть до м'язів і шкіри верхніх кінцівок (м'язово-шкірний нерв, серединний і ліктьовий нерви, медіально-шкірні нерви плеча і передпліччя і променевий нерв).

Рис. 35. Надключична частина плечового сплетення (за Козловим В. І., Цехмістренко Т. А., 1977):

1 - під'язиковий нерв; 2 - внутрішня яремна вена; 3 - діафрагмальний нерв; 4 - грудні нерви; 5 - підключичні артерія й вена; 6 - довгий грудний нерв; 7 - ліктьовий нерв; 8 - серединний нерв; 9 - підпахвова артерія; 10- м'язово-шкірний нерв; 11 - надлопатковий нерв.

Рис. 36. Формування плечового сплетення і його основних гілок (за Козловим В. І., Цехмістренко Т. А., 1977):

1 - латеральна гілка; 2 - задня гілка; 3 - медіальна гілка;

4 - підм'язовий нерв; 5 - м'язово-шкірний нерв;

6 - променевий нерв; 7 - серединний нерв; 8 - ліктьовий нерв.

Рис. 37. Нерви верхньої кінцівки (за Козловим В. І., Цехмістренко Т. А., 1977):

А - променевий і підм'язовий нерви.

1 - підм'язовий нерв;

2 - задній шкірний нерв;

3 - променевий нерв;

4 - задній шкірний нерв передпліччя;

5 - гілки до м'язів-розгиначів зап'ястка та пальців;

6 - глибокі гілки;

7 - гілки до м'язів-розгиначів плеча;

8 - поверхневі гілки;

9 - шкірні гілки до пальців кисті. В - ліктьовий нерв.

10 - ліктьовий нерв;

11 - гілки до м'язів-згиначів передпліччя та кисті;

12 - гілки до м'язів-згиначів пальців кисті;

13 - поверхневі гілки до шкіри пальців кисті;

14 - глибокі гілки.

Рис. 38. Нерви верхньої кінцівки (за Козловим В. І., Цехмістренко Т. А., 1977):

серединний - А м'язово-шкірний - В.

1 - латеральний корінець;

2 - гілки до м'язів-згиначів передпліччя;

3 - гілки до м'язів великого пальця;

4 - шкірні гілки до пальців кисті;

5 - медіальний корінець;

6 - передній міжкістковий нерв (передпліччя);

7 - загальні гілки пальців долоні;

8 - м'язово-шкірний нерв;

9 - гілки до м'язів згиначів плеча і передпліччя;

10 - латеральний шкірний нерв передпліччя.

Більшість довгих гілок плечового сплетення утворює змішані нерви, які іннервують і шкіру, і м'язи. На плечі утворюється три нервових гілки (латеральна, медіальна задня).

Надключична частина:

o Дорсальний нерв лопатки (n. dorsalis scapulae) йде назад і донизу вздовж присереднього краю лопатки, іннервує м'яз - підіймач лопатки і ромбоподібні м'язи.

o Довгий грудний нерв (n. thoracicus longus) тягнеться по зовнішній поверхні переднього зубчастого м'яза, який і іннервує.

o Надлопатковий нерв (n. supra scapularis) прямує дорсально і іннервує над- і під остьові м'язи.

o Підключичний нерв (n. subclavius) тягнеться до однойменного м'яза.

o Підлопатковий нерв (n. subscapularis) проходить дорсально кількома гілками, іннервує однойменний і великий круглий м'язи і найширнтий м'яз спини.

o Присередній і бічний грудні нерви (nn. pectoralis medialis et lateralis) іннервують великий і малий грудні м'язи.

Підключична частина (рис. 39):

o М'язово-шкірний нерв (n. muscutaneus) на плечі розміщений біля латерального краю; він іннервує м'язи-згиначі плеча і передпліччя (двоголовий м'яз і плечовий м'яз), а також ліктьовий суглоб. На передпліччі він спускається у вигляді шкірного нерва, який іннервує шкіру передньолатеральної поверхні передпліччя (рис. 38).

Крім змішаних нервів, із плечового сплетіння формуються два чутливих нерви: медіальний шкірний нерв плеча, який іннервує шкіру передньомедіальної поверхні плеча, і медіальний шкірний нерв передпліччя, який іннервує шкіру внутрішньої поверхні передпліччя.

o Серединний нерв (n. medianus) проходить у медіальній борозні двоголового м'яза. На протязі плеча серединний нерв ніяких гілок не дає. На передпліччі він займає серединне положення, проходячи під круглим пронатором і поверхневим згиначем пальців до самої кисті. На передпліччі він іннервує всі м'язи його долонної поверхні, за винятком ліктьового згинача пальців. Рухові гілки іннервують більшість м'язів кисті. Чутливих гілок три - загальні долонні пальцеві нерви, які потім поділяються на власне пальцеві нерви і іннервують шкіру першого, другого і третього і латеральний бік четвертого пальця.

o Ліктьовий нерв (n. ulnaris) утворюється із медіальної гілки і, відійшовши від плечового сплетення, лежить спочатку поряд із серединним, поступово відхиляється в медіальний бік і, дійшовши до ліктя, огинає медіальний відросток плеча ззаду, виходячи на передпліччя. На передпліччі тягнеться по його долонній поверхні між м'язами вздовж медіального його краю до кисті (рис. 37).

Шкірні гілки ліктьового нерва іннервують частково шкіру тильної і долонної поверхні кисті і пальців (рис. 37). На передпліччі він іннервує м'язи-згиначі зап'ястка і пальців, розміщених уздовж ліктьової кістки, а також м'язи кисті.

o Променевий нерв (n. radialis) іде по задній поверхні плеча і передпліччя. Він іннервує трьохголовий м'яз плеча, плечовий суглоб, а також шкіру задньої поверхні плеча. Пройшовши на передпліччя, променевий нерв поділяється на дві гілки: поверхневу (шкіряну), яка іннервує шкіру задньої поверхні передпліччя, шкіру тилу кисті і пальців і глибоку (м'язову), які іннервують всі м'язи тильної сторони передпліччя і плечово-променевий м'яз. Отже, променевий нерв іннервує ті м'язи верхньої кінцівки, які забезпечують її розгинання і супинацію (обернення назовні) (рис. 37).

o Підм'язовий нерв разом із променевим формується із задньої гілки. Він іннервує м'язи поясу верхньої кінцівки, а також шкіру задньолатеральної поверхні плеча і плечовий суглоб (рис. 35-38).

o Пахвовий нерв (n. axillaris) відходить від заднього пучка плечового сплетіння разом з променевим і проходить на задню поверхню плеча.

Рис. 39. Підключична частина плечового сплетення (за Козловим В. І., Цехмістренко Т. А., 1977):

I - пахвова артерія; 2 - пахвова вена; 3 - плечове сплетення; 4 - грудні нерви; 5 - пахвовий нерв; 6- підлопатковий нерв; 7- довгий грудний нерв; 8 - грудиноспинний нерв;

9 - медіальний шкірний нерв плеча; 10 - променевий нерв;

II - ліктьовий нерв; 12 - медіальний шкірний нерв передпліччя; 13 - серединний нерв; 14- м'язово-шкірний нерв.

Міжреберні нерви (nn. intercostales) є передніми гілками грудних нервів. Верхніх сім пар міжреберних нервів доходять до груднини і мечоподібного відростка, решта, вийшовши з міжреберних проміжків, продовжують свій шлях посегментно у м'яких тканинах передньобічної стінки живота.

Від міжреберних нервів відходять м'язові та шкірні гілки. М'язові гілки розгалужуються до зовнішніх і внутрішніх міжреберних м'язів, прямого, зовнішнього та внутрішнього косих і поперечного м'язів живота, пірамідального м'яза, периферичних ділянок діафрагми та глибоких м'язів спини вентрального походження. Шкірні гілки іннервують передньобічну поверхню грудної клітки і живота.

Чотири із п'яти пар поперекових спинномозкових нервів утворюють поперекове сплетіння, що іннервує нижню частину спини, а також стегно та гомілку.

Поперекове сплетення (plexus lumbalis) розташоване у поперековій частині під великим поперековим м'язом і утворюються передніми гілками І - IV поперекових і 12-го грудного спинномозкових нервів (рис. 40, 41, 42).

Рис. 40. Поперекове сплетення та його гілки (за Козловим В. І., Цехмістренко Т. А., 1977):

1 - XII грудний хребець; 2-1 поперековий хребець; 3 - симпатичний стовбур; 4 - V поперековий хребець;

5 - гілка поперекового нерва до крижового сплетення;

6 - великий поперековий м'яз; 7 - прямий м'яз живота; 8 - статево-стегновий нерв; 9 - затульний нерв;

10 - пахвовий канал;

11 - затульний отвір;

12 - широка фасція стегна;

13 - зовнішня клубова вена;

14 - стегновий нерв;

15 - передня верхня клубова ость;

16 - поперечний м'яз живота;

17 - внутрішній косий м'яз живота;

18 - зовнішній косий м'яз живота;

19 - клубовий м'яз;

20 - зовнішній шкірний нерв стегна;

21 - гілка клубово-підчеревного нерва до шкіри сідничних м'язів;

22 - клубово-підчеревний нерв;

23 - клубово-пахвовий нерв;

24 - квадратний м'яз попереку;

25 - 12-й реберний нерв;

26 - XII ребро.

Гілки поперекового сплетення:

o м'язові (рухові) (rr. masculares), які іннервують клубовий та поперековий м'язи;

o клубуво-підчеревний нерв (змішаний) (n. iliohypogastricus) виходить з-під зовнішнього краю великого поперекового м'яза, потім проникає між внутрішнім косим і поперечним м'язами живота, іннервує їх і віддає волокна до шкіри нижньої частини живота поблизу поверхневого пахвинного кільця;

o клубово-пахвинний нерв (змішаний) (n. ilioinguinalis) виходить з-під бічного краю великого поперекового м'яза, іннервує шкіру живота над пахвинним каналом, шкіру статевих губ, мошонки;

o статево-стегновий нерв (змішаний) (n. genitofemoralis) виходить з товщі великого поперекового м'яза, розгалужується на дві гілки: статева гілка іннервує вміст пахвинного каналу, стегнова гілка іннервує шкіру стегна в ділянці пахвинної складки;

o бічний шкірний нерв стегна (чутливий) (n. cutaneus femoris lateralis) виходить з-під бічного краю великого поперекового м'яза, іннервує шкіру бічної поверхні стегна;

o стегновий нерв (змішаний) (n. femoralis) виходить з-під бічного краю великого поперекового м'яза, через м'язову лакуну проходить на стегно, розгалужується на: м'язові гілки, які іннервують передню групу м'язів стегна; шкірні гілки, які іннервують шкіру передньої та присередньої поверхні стегна. Одна із шкірних гілок - підшкірний нерв - іннервує шкіру при середньої поверхні гомілки та шкіру при середнього краю тилу стопи.

o затульний нерв (змішаний) (n. obturatorius) виходить з-під медіального краю великого поперекового м'яза, тягнеться по бічній стінці малого таза до затульного отвору, проходячи крізь затульну перетинку. Він іннервує медіальну групу м'язів стегна і шкіру медіальної поверхні стегна.

Рис. 41. Формування попереково-куприкового сплетення (за Козловим В. І., Цехмістренко Т. А., 1977):

1 - повздовжньо-підчеревний нерв;

2 - повздовжньо-пахвинний нерв;

3 - латеральний шкірний нерв стегна;

4 - стегновий нерв;

5 - стегново-статевий нерв;

6 - затульний нерв;

7 - верхній сідничний нерв;

8 - нижній сідничний нерв;

9 - сідничний нерв;

10 - поперекове сплетіння;

11 - куприкове сплетіння;

12 - статевий нерв;

13 - задній шкірний нерв стегна.

Два нервових сплетення - крижове та куприкове - іннервують стегно, сідницю, м'язи та шкіру гомілки і стопи, анальну та генітальну ділянки.

Крижове сплетення (plexuc sacralis) розташоване у малому тазі і утворене передніми гілками крижових, а також V і частково IV поперекових спинномозкових нервів. Знаходиться це сплетіння в порожнині малого таза. Нерви крижового сплетення поділяються на короткі та довгі (рис. 41, 42).

Короткі нерви:

o м'язові гілки (рухові) виходить з порожнини малого таза і іннервують м'язи тазового пояса (внутрішній і зовнішній затульний м'язи, грушоподібний м'яз, квадратний м'яз стегна), м'язи промежини (куприковий м'яз, м'яз - підіймач відхідника);

o верхній сідничний нерв (n. gluteus superior) виходить з порожнини таза через над грушоподібний отвір великого сідничного отвору й іннервує м'язи - малий і середній сідничний і м'яза - натягача широкої фасції.

o нижній сідничний нерв (руховий) (n. gluteus inferior) залишає порожнину малого таза через під грушоподібний отвір, іннервує великий сідничний м'яз і капсулу кульшового суглоба;

o статевий нерв (змішаний) (n. pudendus) виходить з порожнини малого таза і іннервує шкіру промежини у відхідниковій ділянці, поверхневий м'яз промежини (зовнішній сфінктер відхідника), шкіру промежини і сечостатевому трикутнику, м'язи промежини в сечостатевому трикутнику, статевий член (клітор у жінок).

Довгі нерви:

o задній шкірний нерв стегна (чутливий) (n. cutaneus femoris posterior) виходить з порожнини малого таза, іннервує шкіру задньої поверхні стегна і верхню частину задньої поверхні гомілки;

o сідничний нерв (змішаний) (n. ischiadicus) виходить з порожнини малого таза і іннервує задню групу м'язів стегна, у підколінній ямці розгалужується на два нерви: великогомілковий нерв (змішаний) (n. tibialis) іде по гомілці вниз між триголовим м'язом гомілки і глибокою групою м'язів, іннервуючи їх, відхиляється поступово в медіальний бік, обгинає медіальну кісточку гомілки і виходить на підошву під назвою підошовного нерва, який іннервує шкіру і м'язи підошви; загальний малогомілковий нерв (змішаний) (n. fibularis (peroneus) відхиляється у латеральний бік, обгинає головку малої гомілки і розгалужується в передній групі м'язів гомілки. Іннервує їх, а також шкіру гомілки. Виходячи на стопу, іннервує шкіру і м'язи тильної поверхні стопи і шкіру пальців;

o бічний підошвовий нерв (n. plantaris lateralis), супроводжуючи однойменні артерії та вени, проходить бічною борозною підошви й ділиться на поверхневу і глибоку гілки. Поверхнева гілка іннервує шкіру бічної та при середньої поверхонь V пальця, бічної поверхні IV пальця й ділянку шкіри підошви, що відповідає цим пальцям. Глибока гілка іннервує такі м'язи: підвищення мізинця, кватдатний підошвовий м'яз.

o присередній підошвовий нерв (n. plantaris medialis) розташований біля при середнього краю стопи разом з однойменною артерією в каналі між поверхневими та глибокими листками тримача згиначів. У супроводі при середніх підошвових артерій та вен проходить дистально в жолобку між m. abductor hallucis brevis і присереднім краєм короткого м'яза - згинача пальців.

Рис. 42. Нерви нижньої кінцівки (за Козловим В. І., Цехмістренко Т. А., 1977):

I - верхній сідничний нерв; 2 - сідничний нерв;

3 - великогомілковий нерв; 4 - поверхневий малогомілковий нерв; 5 - латеральний нерв стопи; 6 - нижній сідничний нерв; 7 - стегновий нерв; 8 - затульний нерв;

9 - загальний малогомілковий нерв;

10 - глибокий малогомілковий нерв;

II - медіальний нерв поверхні стопи.

Куприкове сплетення (plexus coccygeus) розташоване на тазовій поверхні куприкового м'яза та крижово-остистої зв'язки. від нього відходять відхідниково-куприкові нерви, що іннервують шкіру відхідникової ділянки.