Анатомія, фізіологія, еволюція нервової системи - Маруненко І.М. - 8. Черепно-мозкові нерви

Усього черепно-мозкових нервів дванадцять пар. Черепно-мозкові нерви подано на рис. 52.

Черепно-мозкові нерви

Рис. 52. Черепно-мозкові нерви (за Дорлінг Кіндерслі, 2003)

Від нюхової цибулини великих півкуль переднього мозку виходить 1-ий нюховий нерв (чутливий), який передає збудження від нюхових рецепторів до нюхового центру. Нюхові біполярні клітини розкидані в слизовій оболонці верхньої носової раковини та верхньої частини носової перегородки. Аксони цих клітин у вигляді тонких ниток входять в порожнину черепа через дірчасту пластинку і закінчуються в нюховій цибулині. Третій нейрон проводить нюхові подразнення від первинних центрів до кіркових проекційних частин, які розташовані в гіпокампі скроневої частини. Ці відділи, які входять до лімбічної системи, мають відношення не лише до нюхової функції, але і до вегетативно-вісцеральної регуляції, а також до емоційної сфери.

Патологічні процеси в лобовій частині можуть призвести до односторонньої аносмії або гіпосмії (страта або зниження нюху).

Від проміжного мозку виходить 2-ий зоровий нерв (чутливий) (n. opticus), який передає збудження від сітківки ока до зорового центру. Волокна зорового нерва, проходячи судинну оболонку очного яблука і склеру, виходять біля заднього полюса очного яблука, що через зоровий канал проникає в порожнину черепа. У межах передперехресної борозни клиноподібної кістки зоровий нерв разом з однойменним нервом протилежного боку утворює перехрестя, причому перехрещується лише при середня частина нервових волокон. Після перехрестя на кожному боці формується зоровий шлях. При перериванні провідності зорового нерва спостерігається сліпота (амавроз).

У стінці мозкового водопроводу середнього мозку містяться ядра 3-го і 4-го черепно-мозкових нервів - окорухового (руховий, або моторний) (n. oculomotorius) і блокового (руховий, або моторний) (n. trochlearis), які регулюють розширення зіниці та зміни кривизни кришталика під час фокусування. У складі окорухового нерва є парасимпатичні волокна, що іннервують гладкі волокна війкового м'яза і м'яза - звужувача зіниці. Ці волокна беруть участь у здійсненні зіничного рефлексу.

Між довгастим мозком і варолієвим мостом виходять корінці 5-го і 6-го нервів - трійчастого (змішаний) (n. trigeminus) і відвідного (моторний) (n. abducens). Чутливі волокна 5-го нерва проводять імпульси від обличчя і зубів, а рухові волокна іннервують жувальні м'язи і м'язи, що змінюють натяг барабанної перетинки. У разі однобічного ураження цих волокон чи нейронів нижня щелепа під час відкривання рота зміщується в бік ураження. Чутливі волокна проводять збудження від рецепторів шкіри всього лиця, слизової оболонки носа, кон'юнктиви, окістя черепних кісток, зубів, твердої мозкової оболонки і смакових рецепторів язика. 6-тий нерв проводить імпульси до вольових м'язів ока і повік, іннервує прямий м'яз очного яблука. Його ураження спричинює зниження тонусу цього м'яза, зіниця зміщується в напрямку до носа.

Від довгастого мозку виходять корінці 7-го і 8-го черепних нервів - лицевого (змішаний) (n. facialis) і слухового, або присінково-завитковий (чутливий) (n. verstibulocochlearis). Змішані гілки 7-го нерва іннервують смакові рецептори, слинні та сльозові залози, а рухові волокна іннервують мімічні м'язи. Через аферентні волокна лицевого нерва проводиться збудження від смакових рецепторів передньої частини язика. Чутливі волокна 8-го нерва передають інформацію про звук, рівновагу та положення голови. Він складається з двох гілок - завиткової і присінкової. Завиткова гілка проводить збудження від рецепторів спірального (кортієвого) органа завитки внутрішнього вуха, а присінкова - від рецепторів півколових проток і мішечків присінка.

Від довгастого мозку також відходять корінці:

9-го - язикогорлового нерва (змішаний) (n. glossopharungeus), який складається з рухових, чутливих і парасимпатичних волокон, рухові волокна якого регулюють ковтання, тоді як чутливі волокна передають відчуття болю, смаку, дотику, температури від язика і горла. Парасимпатичні волокна іннервують привушні слинні залози. Чутливі волокна проводять збудження від рецепторів сонної пазухи (каротидного синуса), слухової (євстахієвої) труби і стінок барабанної порожнини, а також від смакових рецепторів задньої третини язика;

10-го - блукаючого (змішаний) (n. vagus), який забезпечує такі життєво важливі функції як діяльність залоз, травлення, серцеві скорочення. Він містить рухові, парасимпатичні й чутливі волокна. Чутливих волокон у складі блукаючого нерва близько 95%. Вони передають інформацію від рецепторів ротової порожнини, глотки, значної частини травного каналу, дихальних шляхів, легень, рефлексогенних зон судин і серця, а також від твердої мозкової оболонки і вушної раковини; цей нерв - найдовший серед черепно-мозкових нервів;

11-го - додаткового (руховий) (n. accessorius), який спричиняє рухи голови і плечового пояса, іннервує м'язи горла і гортані, бере участь у голосоутворенні. При порушенні функції цього нерва знижується тонус грудинно-ключично-соскоподібного і трапецієподібного м'язів, що утруднює повертання голови в протилежний бік;

12-го - під'язикового (руховий) (n. hypoglossus), який іннервує всі м'язи язика; однобічне ураження цього нерва чи його ядра супроводжується порушенням функції язика.

Стислу інформацію про черепно-мозкові нерви подано в табл. 2.

Таблиця 2. ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІ НЕРВИ

Пара нервів

Назва і склад нерва

Місце виходу нерва із головного мозку

Функції

І

Нюховий (чутливий)

Великі півкулі переднього мозку

Передає збудження від нюхових рецепторів до нюхового центру

II

Зоровий(чутливий)

Проміжний мозок

Передає збудження від сітківки ока до зорового центру

III

Окоруховий (руховий)

Середній мозок

Іннервує м'язи ока, забезпечує рухи очних яблук

IV

Блоковий(руховий)

Середній мозок

Те саме, що і в III пари

V

Трійчастий (змішаний)

Між довгастим мозком і варолієвим мостом

Передає збудження від рецепторів шкіри обличчя, слизової губ, рота і зубів, іннервує жувальні м'язи

VI

Відвідний (руховий)

Між довгастим мозком і варолієвим мостом

Іннервує прямий боковий м'язи ока, викликає рухи очних яблук в сторону

VII

Лицевий (змішаний)

Довгастий мозок

Передає в головний мозок збудження від смакових рецепторів язика і слизової оболонки рота, іннервує мімічні м'язи і слинні залози

VIII

Слуховий (чутливий)

Довгастий мозок

Передає збудження від рецепторів внутрішнього вуха

IX

Язикогорловий (змішаний)

Довгастий мозок

Передає збудження від смакових рецепторів і рецепторів глотки, іннервує м'язи глотки і слинні залози

X

Блукаючий (змішаний)

Довгастий мозок

Іннервує серце, легені, більшість органів черевної порожнини, передає збудження від рецепторів цих органів до головного мозку і відцентрові імпульси у зворотному напрямі

XI

Додатковий (руховий)

Довгастий мозок

Іннервує м'язи шиї і потилиці, регулює їх скорочення

XII

Під'язиковий (руховий)

Довгастий мозок

Іннервує м'язи язика і шиї, викликає їх скорочення

Окрім 12 пар черепних нервів, які мають порядковий номер, є нерв, який не має номера, - це проміжний нерв, ядра якого містяться у покришці мосту. Нерв змішаний, має парасимпатичні волокна. Входить у внутрішній слуховий отвір, далі він приєднується до VII пари черепних нервів, проникає в канал лицевого нерва і розгалужується на два нерви: великий кам'янистий нерв і барабану струну. Іннервує: передні 2/3 язика, сльозну залозу, залози носової порожнини, всі слинні залози, крім привушної.

9. Будова і функції ретикулярної формації
З історії науки
ЛЕКЦІЯ 5. Будова, функції кінцевого (великого) мозку
1. Загальний план будови кінцевого (великого) мозку
2. Будова і функції кори великих півкуль
3. Зони кори великого мозку
4. Лімбічна система
5. Ріст і розвиток головного мозку
6. Соматична і автономна (вегетативна) нервова система
ЛЕКЦІЯ 6. Захворювання нервової системи та їх профілактика
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru