Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О.В. - 6.7. Зовнішнє середовище закладів охорони здоров'я

Кожний заклад охорони здоров'я функціонує в певному зовнішньому середовищі. Заклади можуть існувати тільки в стані постійного контакту та обміну із зовнішнім середовищем. Основні ресурси заклад охорони здоров'я отримує із зовнішнього середовища, обмеження яких впливає не тільки на потенціал організації, а й може привести до негативних наслідків її діяльності. Зовнішнє середовище організації необхідно брати до уваги при розробці стратегії, формуванні структури організації, визначенні поведінки щодо конкурентів (у разі комерційного закладу).

При проведенні аналізу зовнішнього середовища закладу охорони здоров'я, як при аналізі оточення інших організацій, визначають:

o аналіз макрооточення організації;

o аналіз безпосереднього оточення закладу.

Аналіз макрооточення закладу охорони здоров'я

Макрооточення складає загальні умови роботи закладу охорони здоров'я в зовнішньому середовищі. Ступінь впливу макрооточення на роботу організацій, що задіяні в медичному обслуговуванні, різна і залежить від галузі діяльності та форми фінансування.

Аналіз основних чинників макрооточення організації проводять за допомогою PEST-аналізу (P-political and legal environment / політико-правове оточення, E - economic environment/ економічне середовище, S -socio cultural environment/ соціо-культурне середовище, T- technological environment/ технологічне оточення.

Політико-правове середовище

Нормативна правова база організації - це той чинник, який надає їй можливості визначати норми та рамки відносин та межі допустимих дій по відношенню до інших суб'єктів права. Основним Законом України є Конституція України, яка в ст. 49 проголошує "право кожного громадянина України на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм... У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно, існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена". Конституцією України закріплено сприяння державою розвитку лікувальних закладів усіх форм власності.

При аналізі правового оточення закладу охорони здоров'я особливу увагу слід приділяти таким чинникам, як динамізм правового середовища та рівень контролю за порушенням правових норм. Галузь охорони здоров'я України знаходиться в стані реформування. Тільки за 12 років (1991-2003 рр.) вийшов 231 документ нормативно-правового характеру. Проте, незважаючи велику кількість нормативно-правових документів, існує постійна невизначеність щодо фінансування державних та комунальних закладів охорони здоров'я.

Наприклад, статею 12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" визначено, що державна політика охорони здоров'я забезпечується бюджетним асигнуванням в розмірі, що відповідає її науково-обґрунтованим потребам, але не менше десяти відсотків національного доходу. Міністерство охорони здоров'я не може стовідсотково планувати діяльність державної та комунальної мережі закладів охорони здоров'я, виходячи із цієї суми. Наприклад, у 2002 та 2003 роках були прийняті відповідні Законами України щодо змін цієї статті у бік зменшення асигнувань, терміном на один рік.

З іншого боку, коли Кабінет Міністрів України, з метою поліпшення фінансового становища державних та комунальних закладів охорони здоров'я, змушений був вдатися до часткової системи оплати медичної допомоги з боку пацієнтів, і видав відповідну постанову "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти" за конституційним поданням 66 народних депутатів України, Рішенням Конституційного Суду України, постанову Кабінету Міністрів було визнано не конституційною. Таким чином вона втратила свою чинність.

Політичні чинники макросередовища приймаються до уваги з метою визначення намірів органів державної влади щодо засобів проведення своєї політики. Більший вплив політичне оточення має на комерційні заклади охорони здоров'я, воно може стати витоком для нових можливостей або, навпаки, загроз для організації. Тому

Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року// Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 3.

важливим для закладів охорони здоров'я є: які нові закони щодо правового регулювання діяльності медичних закладів можуть бути прийняті; відношення уряду до галузі охорони здоров'я, до різних регіонів республіки; політика регулювання цін; політика реорганізації галузі; політико-правові дії впровадження обов'язкового медичного страхування.