Для доступних вуглеводів важливі такі показники:
глікемічний індекс - якнайменший; солодкість - якнайбільша;
клас - полісахариди; вміст 3, 4-цукрів - якнайменший.
Глікемічний індекс (ГІ) - це показник впливу їжі на рівень цукру в крові. Він показує, з якою швидкістю глюкоза внаслідок процесів травлення або перетворення в неї потрапляє у кровообіг.
Глікемічний індекс - відношення концентрації глюкози у крові через 3-4 години після вживання 100 г досліджуваного харчового продукту до концентрації глюкози у крові після вживання 100 г білого хліба.
Чим нижчий глікемічний індекс, тим повільніше відбувається засвоєння вуглеводів.
На глікемічний індекс впливає:
o високий вміст легкозасвоюваних вуглеводів у продукті (ГІ збільшується);
o високий вміст клітковини (ГІ зменшується);
o способи та тривалість теплової обробки (ГІ збільшується);
o високий ступінь деструкції крохмалю (ГІ збільшується).
Особливості вживання вуглеводів
♦ Вуглеводи можуть по-різному впливати на рівень цукру в крові.
♦ Підвищення рівня цукру потребує збільшеної кількості інсуліну.
♦ Щоб уникнути сплесків інсуліну, що сприяє нагромадженню жиру, вуглеводи не вживаються самі по собі.
♦ Підвищення рівня інсуліну пов'язано також зі збільшенням кількості жиру в організмі.
♦ Найбільшу кількість вуглеводів у вигляді глікогену організм запасає, коли вони вживаються протягом 4-6 годин після пробудження.
♦ Протягом дня здатність організму зберігати вуглеводи у вигляді глікогену знижується, а тенденція перетворення їх на жир збільшується.
♦ Сніданок є найкращим часом для поповнення запасів глікогену за рахунок вуглеводів із середнім ГІ, а обід і вечеря з низьким ГІ.
♦ Продукти з високим ГІ вживаються протягом двох годин після тренувань або фізичного навантаження.
Таблиця 6.2. глікемічний індекс продуктів харчування
Продукти | Глікемічний індекс | Продукти | Глікемічний індекс | |
Продукти з низьким глікемічним індексом (21-50) | ||||
Арахіс | 21 | Сосиски | 40 | |
Соєві боби | 25 | Квасоля | 42 | |
Вишня, фруктоза | 32 | Абрикоси | 44 | |
Горох сухий | 32 | Молоко знежирене | 46 | |
Ячмінь, грейпфрут | 36 | Йогурт нежирний фруктовий | 47 | |
Молоко незбиране | 39 | Вермішель | 50 | |
Продукти з середнім глікемічним індексом (51-100) | ||||
Йогурт | 51 | Гречка | 78 | |
Спагеті відварені | 52 | Вівсяне печиво | 79 | |
Груші свіжі | 53 | Картопля відварена | 80 | |
Яблука | 54 | Мед | 83 | |
Рибні палички | 54 | Гороховий суп | 86 | |
Сливи | 55 | Вівсяна каша | 87 | |
Яблучний сік | 58 | Морозиво | 87 | |
Персики свіжі, горошок консервований | 60 | Булочки | 88 | |
Апельсини, груші | 63 | Родзинки, буряк | 91 | |
Виноград | 66 | Житній хліб | 92 | |
Ананасовий сік | 66 | Макарони із сиром | 92 | |
Персики консервовані, вермішель швидкого приготування | 67 | Картопля, зварена на парі | 93 | |
Шоколад | 70 | Ананаси, манна каша | 94 | |
Морозиво знежирене | 71 | Пироги, рогалики | 96 | |
Апельсиновий сік | 74 | Пшеничний хліб | 99 | |
Банани | 77 | Картопляне пюре | 100 | |
Продукти з високим глікемічним індексом (101-150) | ||||
Морква | 101 | Пшеничний хліб (вищого ґатунку) | 112 | |
Бублики, кавуни | 103 | Картопля печена | 121 | |
Картопля-фрі | 107 | Рис відварений | 128 | |
Вафлі | 109 | Мальтоза | 150 | |
6.3. Фізіолого-гігієнічна роль доступних вуглеводів та наслідки надлишку і дефіциту їх у харчовому раціоні
Глюкоза. Серед доступних вуглеводів глюкоза є найпоширенішою. Вона міститься у продуктах харчування, на глюкозу здатні перетворюватися практично всі вуглеводи і навіть деякі амінокислоти. Мозок є споживачем більш як 60 % усієї глюкози, що утворюється в організмі, але це - не причина для надмірного вживання цукру. При цьому, чим повільніше вона засвоюється, тим стабільніше і стійкіше працюватиме підшлункова залоза, що попереджує ризик виникнення діабету й ожиріння. Таким чином, глюкоза:
o необхідна для життєдіяльності мозку, роботи м'язів (особливо серцевого);
o є легкодоступним джерелом енергії при фізичній та розумовій діяльності;
o легко перетворюється на глікоген та жир;
o швидко всмоктується у кров, не затримується у печінці і збільшує глікемічну криву;
o для перетворення α- і β-глюкози на доступну для клітин y-глюкозу потрібний інсулін.
Фруктоза:
o солодша за сахарозу у 1,7 раза;
o повільно всмоктується у кров і швидко виводиться з неї;
o не впливає на глікемічну криву;
o набагато швидше за глюкозу перетворюється на глікоген і накопичується в печінці (70-80 %);
o не переходить у жири;
o не вимагає інсуліну для засвоєння клітинами.
Сахароза.
Сахароза - рафінований дисахарид, позбавлений біологічно активних речовин. Надлишок споживання призводить до:
o порушення обміну речовин;
o збільшення бродильної мікрофлори (накопичення газів, кислот та продуктів життєдіяльності мікроорганізмів);
o підвищення вмісту холестерину;
o у дітей до утворення жовчного каміння і карієсу зубів;
Лактоза:
o не використовується для синтезу жиру;
o не підвищує вміст холестерину;
o нормалізує життєдіяльність корисної мікрофлори і пригнічує гнильну.
Крохмаль:
o основне джерело енергії;
o повільно метаболізується в організмі;
o глікемічна крива знаходиться на постійному рівні.
Глікоген:
o резервний вуглевод;
o регулює рівень глюкози у крові;
o енергетичний матеріал для працюючих м'язів, органів та систем.
Інулін (поліфруктозан):
o не впливає на глікемічну криву;
o використовується при лікуванні цукрового діабету.
Наслідки надлишку та дефіциту доступних вуглеводів
Надлишок доступних вуглеводів призводить до:
o переобтяження інсулярного апарату, передчасного використання генетично обумовленої кількості інсуліну і порушення обміну речовин;
o збільшення вмісту цукру у крові (гіперглікемія) та у сечі (глюкозурія);
o затримання води у тканинах;
o порушення ліпопротеїдного обміну (холестерину, жиру);
o розвитку ожиріння, цукрового діабету, серцево-судинних захворювань;
o зниження імунного статусу, виникненню карієсу.
Підвищене споживання цукру негативно впливає на стан і функції корисної кишкової мікрофлори, потребує збільшення споживання вітамінів В1, В2, В6, А, Е, С, які нормалізують вуглеводний обмін.
При дефіциті легкозасвоюваних вуглеводів:
o використовується глікоген печінки і скелетних м'язів;
o порушуються функції гепатоцитів печінки, виникає її жирова інфільтрація;
o посилюється використання тканинних білків як енергетичного матеріалу і попередників глюкози;
♦ відбувається окислення жирних кислот, утворення недоокислених продуктів жирового обміну (кетонових тіл) і розвиток ацидозу;
♦ при дефіциті вуглеводів організм зберігає жири про всяк випадок, а спалює глюкогенні амінокислоти.
Для запобігання утворення в організмі недоокислених продуктів жирів (альдегідів, кетонів) на кожні 4 г жиру харчового раціону достатньо, як мінімум, забезпечити надходження з їжею 1 г легкозасвоюваних вуглеводів.
Наслідки надлишку та дефіциту доступних вуглеводів
6.4.Фізіолого-гігієнічна роль недоступних вуглеводів та наслідки надлишку та дефіциту їх у харчовому раціоні
Фізіолого-гігієнічна роль харчових волокон
Наслідки надлишку та дефіциту харчових волокон
Фізіолого-гігієнічна роль пектинових речовин
Фізіолого-гігієнічна роль целюлози і геміцелюлози
6.5. Фізіологічні основи нормування споживання вуглеводів
РОЗДІЛ 7. Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів та проблема забезпечення ними організму
7.1. Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів