Основи фізіології та гігієни харчування - Зубар Н.М. - 10.5. Фізіолого-гігієнічні вимоги до режиму харчування та умов приймання їжі

Раціональне харчування висуває певні вимоги до режиму харчування та умов приймання їжі. Правильний режим харчування забезпечує:

> апетит;

^ достатнє подрібнення їжі при жуванні;

> оптимальне травлення та засвоєння їжі. Режим харчування передбачає дотримання:

♦ певного часу, тривалості та кратності вживання їжі, рекомендованих інтервалів між прийманням їжі;

♦ послідовності вживання страв та приймання їжі;

♦ розподілу добового раціону протягом дня (маси, енергетичної цінності, якісного складу страв за прийомами їжі);

♦ інтервалів між прийманням їжі, роботою, сном.

Приймання їжі у певний час виробляє умовні рефлекси, забезпечує ритмічність процесів секреції й оптимальне виділення травних соків. Тривале пережовування сприяє ефективному перетравленню і засвоєнню їжі.

Для підтримання здорового апетиту та оптимальної секреції доцільне 3-4 разове харчування з інтервалами між прийомами 4-6 годин та за 2 години до роботи, що пов'язано з тривалістю розщеплення і засвоєнням харчових речовин. Вечеряти рекомендується за 2-3 години до сну.

їжа має розподілятися за прийомами відповідно до біоритмів людини, режиму та характеру трудової та іншої діяльності.

Для дітей і школярів підхід строго індивідуальний і залежно від біоритмів рекомендується 4-х разове харчування: сніданок 25 % усього добового раціону, 2-й сніданок 15 %, обід - 35 %, вечеря - 25 %.

Для дорослих рекомендуються три режими:

o переважно ранкове харчове навантаження - 50 % усього добового раціону і по 25 % на обід і вечерю;

o рівномірне харчове навантаження протягом дня - по 33 %;

o переважно вечірнє харчове навантаження - 50 % усього добового раціону (але не пізніше 18-19 години) та по 25 % на сніданок і обід.

Для людей не схильних до повноти кращим режимом прийому їжі вважається третій варіант, а для інших перший.

Тривалість споживання страв, яка забезпечує добре пережовування та травлення їжі, повинна складати для сніданку та вечері - 20 -30 хв, обіду 40 - 50 хв, 2-й сніданку та полуденку - 15 - 20 хв.

У сучасному суспільстві існує гостра проблема у харчуванні -: це звичка "перекусити", схопити на ходу і з'їсти в сухом'ятку що-небудь. Дослідження свідчать, що повне засвоєння їжі відбувається приблизно за 3-4 години. Процес травлення передбачає кілька етапів, що включають у роботу різні ферменти і шлункові соки в міру потреби. Коли одна група ферментів закінчує свої функції, роботу починає інша, і так далі до моменту, поки не відбудеться повне засвоєння. Однак, якщо перекушувати в проміжках між основними прийомами їжі, у роботу включаються ті ферменти, чия черга ще не підійшла, а ефективність роботи ферментів, що ще не закінчили процеси травлення, знижується. В результаті їжа залишається неперетравленою приблизно 72 години, на цей час затримується її засвоєння.

Все це заважає набрати масу, тому що значний обсяг їжі взагалі не надходить до системи засвоєння. Крім того, такий режим харчування не дозволяє позбутись зайвої ваги, оскільки частина калорій відкладається у вигляді жиру.

Таким чином, правильним режимом харчування є як мінімум триразове харчування (краще - чотири чи п'ятиразове).

Складовою раціонального харчування є фізіолого-гігієнічні вимоги до умов приймання їжі:

o інтер'єр торговельної зали, сервірування столів повинні мати приємний зовнішній вигляд;

o психологічний мікроклімат, естетика обслуговуючого персоналу та співтрапезників повинні сприяти апетиту;

o відсутність обмеження у часі, вибір страв і продуктів за уподобаннями.

Все це створює позитивні емоції і сприяє процесам травлення та засвоєння їжі.

Аксіоми біологічного буття і харчування

1. Енергетичні потреби організму є первинними порівняно з усіма іншими потребами.

2. Організм дорослої людини повинен функціонувати в ізоенергетичних умовах.

3. Процеси дисиміляції відбуваються в організмі постійно і незалежно від надходження їжі.

4. Процеси асиміляції відбуваються лише в умовах забезпечення організму пластичними і біорегуляторними речовинами.

5. їжа повинна бути біологічно інформативною.

6. Організм людини, що перебуває в особливому фізіологічному стані (ріст, старіння, вагітність, годування немовляти, фізичне навантаження), а також в умовах екологічного навантаження, потребує біологічної підтримки пластичними і біорегуляторними речовинами.

7. При кількісній і якісній недостатності харчування в першу чергу уражується імунна система, що обумовлює високий рівень інфекційної і неінфекційної захворюваності.

8. Рівень цукру в крові потребує свідомої стабілізації.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Фізіологічні основи утворення енергії в організмі.

2. Обмін речовин і енергії, процеси метаболізму, анаболізму, катаболізму, їх взаємозв'язок.

3. Метаболізм білків, ліпідів та вуглеводів.

4. Енергетичні витрати людини та його складові.

5. Методи визначення енерговитрат людини.

6. Основний обмін та методика визначення.

7. Специфічно-динамічна дія їжі і залежність її від складу їжі.

8. Коефіцієнт фізичної активності та величина основного обміну.

9. Поняття про раціональне харчування та про його закони.

10. Фізіолого-гігієнічні вимоги до харчового раціону.

11. Потреби організму в основних і біологічно активних нутрієнтах.

12. Перетравлюваність та засвоюваність харчового раціону.

13. Фізіолого-гігієнічні вимоги до режиму харчування.

14. Фізіолого-гігієнічні вимоги до умов приймання їжі.

15. Аксіоми біологічного буття і харчування людини.