12.1. Фізіолого-гігієнічні основи побудови лікувальних дієт та режиму харчування
Лікувальне харчування можна визначити як харчування, яке повною мірою відповідне потребам хворого організму в нутрієнтах і враховує як особливості обмінних процесів, що відбуваються в ньому, так і стан окремих функціональних систем.
Основне завдання лікувального харчування полягає у відновленні порушеної рівноваги в організмі під час хвороби шляхом пристосування нутрієнтного складу раціонів до метаболічних особливостей організму за допомогою підбору і поєднання продуктів, вибору способу кулінарної обробки на основі фізіологічних особливостей обміну, стану органів і систем хворого.
Лікувальне харчування базується на теорії збалансованого харчування і передбачає максимальну збалансованість нутрієнтів у харчовому раціоні хворого організму та враховує:
> стан окремих функціональних систем;
У особливості обмінних процесів в організмі.
В основу лікувального харчування покладено такі основні фізіолого-гігієнічні принципи:
o кількісна, якісна відповідність та збалансованість - забезпечення фізіологічних потреб хворої людини в нутрієнтах та енергії;
o адекватність - забезпечення відповідності між особливостями метаболізму і перебігом патологічного процесу, властивостями, складом їжі й можливостями хворого її засвоювати;
o щадіння - обмеження або виключення інгредієнтів їжі, які подразнюють хворий орган або переобтяжують його;
o різноманітність - використання широкого асортименту продуктів, різноманітних страв та продуктів спеціального призначення з урахуванням специфічної дії їжі;
o динамічність - перехід від щадіння органу до його тренування. Відповідно до фізіолого-гігієнічних принципів побудови харчових
раціонів лікувальне харчування будується у вигляді добових харчових раціонів - дієт.
Дієта - харчовий раціон і режим харчування, призначений хворим людям. До дієт також висуваються фізіолого-гігієнічні вимоги (рис. 12.1).
Рис. 12.1. Фізіолого-гігієнічні вимоги до дієт
Основним принципом дієтичного харчування є принцип щадіння хворого органу. Виділяють такі види щадіння:
У функціональне (певний нутрієнтний склад та енергетична цінність раціону);
У механічне (регулювання обсягу та маси раціону, отримання ніжної консистенції за рахунок подрібнення, збивання, протирання, видалення клітковини та сполучної тканини, варіння та припускання);
У хімічне (видалення екстрактивних речовин, ефірних олій, органічних кислот, мінеральних солей, холестерину, продуктів окислення жирів);
У термічне щадіння (температура гарячих страв повинна бути не вищою ніж 60° С, холодних - не нижчою ніж 15° С).
Велике значення для дієтичного харчування має зменшення проміжків між прийманнями їжі до 2-4 годин (5-6 разове харчування) та помірні навантаження до і після прийому їжі.
Лікувальне харчування повинне бути досить динамічним. Необхідна динамічність досягається застосуванням принципів щадіння і тренування. Принцип тренування полягає в розширенні суворої дієти за рахунок зняття пов'язаних з нею обмежень на повноцінний харчовий режим.
Принцип тренування здійснюється за "східчастою" системою та системою "зигзагів".
"Східчаста" система - поступове розширення суворої дієти за рахунок дозованого зняття обмежень.
Система "зигзагів" передбачає відносно різку, короткочасну зміну дієти (1 раз на 7-10 днів).
Контрастні дієти (дні) бувають двох видів: навантажувальні ("плюс - зиґзаґи") і розвантажувальні ("мінус - зиґзаґи")."Плюс-зиґзаґи" - навантажувальні контрастні дієти (дні). "Мінус-зиґзаґи" - розвантажувальні контрастні дієти (дні).
При лікувальному та дієтичному харчуванні використовується номерна система дієт. Найбільш поширені дієти № 1, 2, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 15.
Досвід роботи більшості дієтичних закладів свідчить, що достатньо мати 4 раціони: раціон 1 - дієта № 1, раціон 2 - дієта № 2, раціон 3 - дієти № 5, 7, 10, раціон 4 - дієта № 8, 9. їх нутрієнтний склад наведено у табл. 12.1.
Таблиця 12.1. нутрієнтний склад дієт, що реалізуються у закладах ресторанного господарства
При складанні харчових раціонів для хворих людей необхідно враховувати специфічну дію продуктів та страв (табл. 12.2).
Таблиця 12.2. специфічна дія продуктів та страв
Дія | Продукти та страви |
Продукти швидкого засвоєння | o Рідка, пюреподібна та драглеподібна їжа, молокопродукти, яйця, зварені не круто, омлет; o фрукти та ягоди |
Продукти повільного засвоєння | ♦ Свіжий хліб; ♦ тугоплавкі жири; ♦ смажене м'ясо, бобові, гриби |
Продукти, що збуджують серцево-судинну і нервову систему | o Міцні чай, кава, какао, шоколад; o бульйони, гострі страви, копченості, субпродукти редька; o капуста, часник, цибуля, бобові |
Продукти зі слабкою сокогінною дією | ♦ Пюреподібні і драглеподібні страви, протерті овочі; ♦ молочні продукти, молочні, круп'яні супи; ♦ відварені протерті або січені страви з м'яса та риби; ♦ яйця, зварені не круто, омлети; ♦ хліб пшеничний підсушений; ♦ неміцний чай, негазовані напої; ♦ вершкове масло, рафінована олія |
Продукти з високою сокогінною дією | o М'ясні, рибні, грибні бульйони та соуси на них; o смажені та тушковані страви; o солоні, копчені, консервовані, кислі продукти; o спеції, прянощі; o житній хліб та здобні вироби; o кава, чай, газовані напої |
Продукти, що стимулюють моторику ШКТ | ♦ Продукти, багаті на клітковину; ♦ солоні, солодкі, кислі продукти; ♦ газовані напої; холодні страви; ♦ жири або сметана натще (окремо) |
Продукти, що гальмують моторику ШКТ | o В'яжучі дубильні речовини (відвари чорниці, груш, кизилу, міцний зелений чай, какао на воді); o страви в'язкої і слизової консистенції; o теплі напої і страви |
Продукти, що збільшують гниття, бродіння у ШКТ | ♦ Вуглеводна їжа , багата на клітковину, три-, чотири-сахариди; їжа, багата на неповноцінні білки (сполучна тканина, субпродукти другої категорії, желатин); ♦ білки рослинного походження, особливо бобових овочів |
12.2. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях органів травлення
Причини гастриту
Наслідки гастриту
Причини виразкової хвороби
Причини захворювань кишечнику
Наслідки хвороб кишечнику
Фізіолого-гігієнічні завдання при захворюваннях органів травлення
12.3. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при хворобах печінки, жовчного міхура та підшлункової залози
Причини гепатиту